«Допомога дітям – ось ціль мого життя»: Ігор Демковський

Скільки всього невідомого може таїтися в одній людині не знає ніхто. Дізнатися хто ця людина можна лише тоді, коли поспілкуєшся і познайомишся з нею ближче, що ми і вирішили зробили.

Ігор Демковський – добра, енергійна, життєрадісна особистість. Це економіст, який навчається у Біблійній семінарії, та є координатором соціальних проектів ВОГО«МИ плюс»
Надзвичайно різносторонньо розвинута людина, яка готова допомагати і працювати з дітьми це все Ігор. В своєму житті він досяг чимало, однак прагне досконалості.
- Ігоре, ти закінчив університет за спеціальністю бухгалтерський облік, чому пішов навчатися у Біблійну семінарію і Біблійний коледж - це ж зовсім протилежні напрями, що спонукало тебе до цього?
- Оскільки ми живемо в християнській країні, рахуємо себе християнами, то ми повинні, в першу чергу, звертатися до Бога. Впізнаючи істинну через слово Боже. Я переконаний, що кожна людина повинна приділяти час Богові і розуміти як далі жити. Бо своїми думками ми вважаємо, що живемо правильно, але не завжди це так. Основа цього знаходиться саме у Біблії.
Я вирішив навчатися Біблії, аби у майбутньому я зміг поділитися з людьми цими знаннями, які я отримаю, передати цінності, наприклад: як має формуватися сім’я, яка повинна бути людина, як далі жити, те, що ми повинні допомагати один одному, любити один одного. Мені це потрібно для того щоб детальніше вивчити слово Боже, тому я пішов туди вчитися.

- Що тебе привело до громадської діяльності?
- Розпочалося все із знайомства із Сергієм Семенюком, директором ВОГО «Ми плюс», який запросив подивитися і ознайомитися з діяльністю якою він займається. Чесно, коли я прийшов перший день туди, я не міг зрозуміти яка їх ціль. Разом із ними я поїхав до дитячого притулку, побачивши їхню роботу, я зрозумів, що це моє. Коли я побачив дітей у яких немає нічого, а я маю все, я задумався над тим, що корисного роблю в житті для суспільства. І тоді я зрозумів, що нічого особливого не роблю: живу сам для себе. Це спонукало мене робити щось корисне, щоб змінювати суспільство.

- А чи давно ти в «Ми плюсах»?

- В «Ми плюс» я вже більше п’яти років. Після того як я побачив чим вони займаються, почав з ними працювати, переживати, жити цією організацією. Навіть, коли була можливість поїхати жити за кордон я все одно повертався і продовжував займатися громадською діяльністю. Не дивлячись на важкі життєві ситуації, матеріальні проблеми, все одно старався займатися цим.

- Який стимул твого життя?
- Я живу за Біблією. У мене на першому місці не фінансова сторона: гроші чи ще щось, а Бог; на другому допомагати людям. А далі самореалізація, адже кожен повинен реалізуватися – це речі, які залишаються безоплатні.

- Чому ти почав перейматися дитячими долями?

- Діти, підлітки, молодь – це майбутнє нашого міста, яка займатиме позиції майбутніх депутатів, лікарів, вчителів, олігархів, митники, які приорітети в них будуть, так далі буде розвиватися наше місто.

- Ти плануєш і надалі працювати з цією організацією, чи будеш щось міняти?

- Ця організація це не робота, це стало змістом мого життя. Це вже більше ніж спосіб життя, життя цієї організації, тобто розвиток її – це для мене головне. Тому я і надалі буду допомагати розвиватися організації і допомагати людям. Я це роблю в своє задоволення і міняти нічого не хочу.

- Яка ціль твоєї роботи?

- Я є координатором соціальних проектів ВОГО «Ми плюс». У мою роботу входить те, що я проінформовую дітей про цю організацію, щоб вони знали де вона знаходиться і могли туди прийти і отримати допомогу. Багатьом дітям ми допомогли, вони приходили з малозабезпечених сімей і хотіли їсти, ми давали їм їсти, допомагали вирішувати проблеми з документами, з житлом, фінансами, тобто чим могли, тим допомагали. Також я організовую багато благодійних акцій, концертів, поїздки в притулки. Надаю у школи профілактичні інформації про шкідливість алкоголю, тютюну, наркотиків. Організовую вечори альтернатив – де ми приходимо і доносимо до дітей те, що альтернатива є, що не все так погано в житті, що завжди є вихід, доводимо їм що вони можуть само реалізуватися.

- Ти так переймаєшся долями дітей, їхніми проблемами, їх сім’ями, а в тебе є сім’я, діти?

- Так я одружений, дітей ще немає. У мене є дружина, яку я дуже кохаю, і ми прагнемо, щоб наша сім’я була прикладом для інших, ми живемо за Біблією. Коли ми вирішили одружитися ми не думали над матеріальним становищем, ми поставили ціль і йшли до неї, знали, що буде важко, але ми подолали ці труднощі разом і в нас буде міцна сім’я, бо один одного кохаємо.

- Чим ти займаєшся у вільний час, звичайно як що він у тебе є?

- Свій вільний час я провожу з дружиною в сімейному колі, також я люблю подорожувати, відпочивати, часто буваю за кордоном.

- Ти є координатором соціальних проектів «Ми плюс», у яких акціях ви брали участь?



- Ми приймали партнерську участь із «Молодіжною Платформою» у багатьох акціях це і «Фото квести», і «Парад мильних бульбашок», і «Тиждень подружжя», і проект «Від серця до серця». Також я координатор соціального проекту «Чужих дітей не буває».

- З чого почалася ваша співпраця із СГО «Молодіжна Платформа», як ви познайомилися, які у вас відносини?

- Я познайомився із Захаром Ткачуком за декілька місяців до утворення «Молодіжної платформи» на одній із акцій, ми розговорилися і він запитав: «Чи ти не хочеш займатися розвитком «Молодіжної Платформи». Побачивши, що ми однодумці – поставили більш конкретні цілі: наші бачення як ми хочемо рухатись далі. Почали займатися у більш широкому колі, так і почалася наша діяльність. Наданий час я заступник Захара.

- Що ти можеш сказати на закінчення нашої розмови для читачів?

- Всі ми живемо в одному місті, ми не повинні думати про себе, є багато людей які потребують допомоги, ми не повинні бути до них закритими. «Люди звертайте свою увагу до Біблії, у ній є відповіді на всі питання які виникають. Задумайтесь над своїм життям».


Розмову вела Орися Процак