Активісти Волинського осередку ВМГО інвалідів з вадами зору "Генерація успішної дії" розповідають і показують як незрячі люди працюють з сучасними IT технологіями, а саме з комп'ютером, андроїдом. Мета даної розповіді - привернути увагу роботодавців і наочно показати, що незряча людина може нарівні зі зрячою працювати і виконувати доручену роботу. Проблема вся в тому, що через незнання часто незрячій людині відмовляють, навіть не даючи шанс якось себе зарекомендувати. Тому дане відео раджу переглянути всім.
Окремо дякую Миколі Шутяку, автору і ведучому програми "Виклики життя", що виходить в ефірі Волинського телебачення.

Клуб спортивного танцю «Грейс» із Володимира-Волинського виступив у Львівському військовому госпіталі 30 червня 2015 року з концертною програмою.
Діти танцювали та співали для військовослужбовців, які отримали поранення під час бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції.

Запрошуємо на тренінг
"Операція "Ж", або як ми самореалізуємось"

На тренінгу ви дізнаєтесь секрети успішної реалізації свого "Я", як знайти та розвивати свої сильні сторони, а також бачити перспективи свого успішного майбутнього.

Не зволікайте - реєструйтесь:https://docs.google.com/forms/d/1eYUIBZQRE6LAHSrLaIae7D6CrfTb_uzAjkn-U9mEPJQ/viewform

Детальніше про тренінг тут: https://docs.google.com/forms/d/1eYUIBZQRE6LAHSrLaIae7D6CrfTb_uzAjkn-U9mEPJQ/viewform

Луцький осередок ГО «Самопоміч» під керівництвом Тараса Яковлева працює у кількох напрямках: «Юридична приймальня», «Субсидії на оплату ЖКГ», «Енергоощадне місто», «Неформальна освіта», «Туристичний Луцьк».

Протягом червня в юридичну приймальню ГО «Самопоміч» за адресою вул. Коперника, 25 звернулося 52 відвідувача.Всього станом на 30 червня зареєстровано 355 звернень.


Приймальня консультувала громадян з питань надання основної та додаткової відпусток, перерахунку пенсій та порядку реєстрації права власності на нерухоме майно. Юристами було підготовлено для відвідувачів звернення до голови сільської ради, до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, касаційна скарга на рішення апеляційного суду, заява щодо вирішення питання з надання житлово-комунальних послуг належної якості та інші. У цьому місяці лучани почали активно звертатися за інформацією щодо порядку встановлення загальнобудинкового лічильника обліку теплової енергії.
Надсилати свої запитання можна на електронну скриньку: [email protected] або за тел. (0332) 78-63-70.


У рамках проекту «Субсидії на оплату ЖКГ» активісти «Самопомочі» - Петро Верзун, Юлія Козак, Володимир Дацюк - провели дев’ять семінарів з членами первинних ветеранських організацій щодо правильного оформлення субсидій.



Протягом червня луцький осередок ГО «Самопоміч» провів два курси тренінгів: з проектного менеджменту та складання резюме й успішного проходження співбесіди для випускників волинських ВНЗ.
У заходах взяло участь більше 40 учасників, які отримали якісні знання та сертифікати. Майстер-клас з проектного менеджменту надав голова ВОГО «Фонд місцевого розвитку» Петро Верзун. Він поділився секретами управління проектами, організації роботи команди, ведення інформаційної кампанії, співпраці з грантодавцями.


Під час тренінгу «Випускник: резюме, співбесіда, зустріч з роботодавцями» учасникам розповіли про принципи роботи Центру зайнятості, навчали правильно складати резюме та супровідний лист, успішно проходити співбесіду.

Наступного дня усім учасникам було влаштовано справжню співбесіду з працедавцями Луцька й Волині, зокрема, випускники спілкувалися з директорами підприємств Іриною Мельник та Володимиром Сурмиком.

У рамках проекту «Енергоощадне місто» по всій території міста було розміщено постери з інформацією щодо встановлення загальнобудинкового лічильника обліку теплової енергії.

До Дня конституції активісти луцького осередку ГО "Самопоміч" під керівництвом Тараса Яковлева та охочі лучани провели акцію "Я маю право" на Театральному майдані міста. ПЕреглянути відео можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=qQEe7D71YDg.

Також цього місяця було оголошено про початок відеоконкурсу, спрямованого на віднайдення нових туристичних локацій міста. Завданням конкурсу є створення відео (тривалістю до 5 хв) про нову туристично привабливу місцину або про неординарну деталь вже відомих локацій чи маршрутів. За це переможець отримає грошову винагороду: 1 місце – 2000 грн, 2 місце – 1500 грн, 3 місце – 750 грн. Усю додаткову інформацію шукайте на сторінці спільноти ГО «Самопоміч-Луцьк» у ФБ https://www.facebook.com/SamopomichVolyn?fref=ts.

Команда луцького осередку ГО "Самопоміч" під керівництвом Тараса Яковлева закликає лучан стежити за діяльністю організації, долучатися та разом втілювати ідеї задля покращення життя у Луцьку!

Днями у Луцьку завершилась акція під назвою «Антирейтинг депутатів Луцької міської ради», яку ініціювали та провели активісти громадської організації «УНСО-ВОЛИНЬ». Протягом двох тижнів лучани мали змогу проголосувати за депутата міської ради, який на їхню думку найгірше виконував свої обов’язки.

28 червня акція завершилась. Таким чином, участь в голосуванні взяло 4328 лучан. Наразі, результати акції передані до Києва, де їх опрацьовують столичні фахівці-соціологи. За словами активістів ГО «УНСО-ВОЛИНЬ» вже 1 липня будуть підбиті остаточні підсумки акції «Антирейтинг депутатів Луцької міської ради».

«Наразі розголошувати результати першої п’ятірки я не буду. Звісно ми маємо попередні результати по тому, хто з депутатів міськради лідирує в анти рейтингу. Проте поки результати не опрацьовані фахівцями – оприлюднювати навіть попередні результати рано. Але правда є правда і декому не вдасться відбілити свою репутацію псевдо благими намірами, як то відстоювання інтересів громади чи подачками на армію. Тут головне – думка громади», - заявив активіст ГО «УНСО-ВОЛИНЬ» Андрій Сажнєв.

Разом з тим, ініціатори акції запевняють, що формування «Антирейтингу» не просто акція, про яку завтра усі забудуть. В першу чергу вона повинна спонукати громаду до радикальних дій по відношенню до обранців, які байдикують, або займаються в міській раді лобіюванням свого бізнесу, чи відстоюванням чиїхось меркантильних інтересів.

25 червня 2015 року вперше в Україні відбулася міжнародна конференція «Ринок праці України: європейський вимір», присвячена вдосконаленню інститутів ринку праці, модернізації служби зайнятості, залученню кращих європейських практик.
Конференцію організовано Міністерством соціальної політики України, Державною службою зайнятості України, Фондом ім. Фрідріха Еберта в Україні, Програмою розвитку ООН та Міжнародною організацією праці.
У конференції взяли участь Міністр соціальної політики України Павло Розенко, Голова Державної служби зайнятості України Ярослав Кашуба, директор Групи технічної підтримки з питань Гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи (Будапешт) Антоніо Граціозі, директор ПРООН в Україні Янтомас Хіємстра, директор регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Штефан Мойзер, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова, українські та зарубіжні керівники і представники профільних установ, провідні експерти та вчені.
У форматі 4-х модерованих панельних дискусій розглядалися шляхи та можливості імплементації вітчизняних та європейських практик забезпечення зайнятості населення, удосконалення інституціонального забезпечення розвитку ринку праці, механізми сприяння молодіжній зайнятості, розвиток професійних кваліфікацій працівників як основа ефективної співпраці роботодавців та служб зайнятості.
Ця міжнародна конференція відкриває нові перспективи для модернізації та розвитку української служби зайнятості.
«Україна зробила свій європейський вибір, і для Державної служби зайнятості нині настав час якісних змін,– наголосив Голова Державної служби зайнятості Ярослав Кашуба.– Вітчизняна служба зайнятості має відповідати як європейським вимогам, так і викликам сучасного ринку праці».
«Служба зайнятості, яка нині активно модернізується, має стати спільною площадкою для об’єднання зусиль її власних працівників, органів влади та соціальних партнерів»,– підкреслив Я.Кашуба, наголосивши на створенні відкритого інформаційного простору, де клієнти та партнери служби зайнятості зможуть ефективно взаємодіяти.
«Структура, яка буде займатися зайнятістю населення, має бути більш відкритою – і для людей, що шукають роботу, і для роботодавців,– акцентував керівник установи.– Це принципово важливо. Сьогодні необхідні різноманітні інструменти, щоб стимулювати роботодавців до створення нових робочих місць. І служба зайнятості – це структура, яка має бути активним гравцем на ринку праці. Ми маємо покращити наші сервіси, і в цьому зв’язку – розширити функціонал центрів зайнятості, щоб допомагати людям швидше знайти роботу. Ми будемо посилювати напрями навчання, перекваліфікації, підвищення кваліфікації на ті робочі місця, які затребувані ринком праці».
Державна служба зайнятості на етапі своєї модернізації активно використовує міжнародний досвід і потребує відповідних законодавчих змін.
Ці законодавчі ініціативи, запропоновані Міністерством соціальної політики України та Державною службою зайнятості, спрямовані на кардинальні зміни доступу шукачів роботи та безробітних до комплексних послуг служби зайнятості, підвищення ефективності роботи персоналу на основі навчання на робочому місці.
Особлива увага – питанням молодіжної зайнятості та розвитку професійних кваліфікацій. Кожній людині, незалежно від її професії та посади, яку вона займає, має бути надана можливість для подальшої освіти та кар’єрного зростання. Тому приділятиметься увага створенню умов для забезпечення якісного навчання – сучасних гнучких навчальних програм для набуття додаткової компетенції, стажування безпосередньо на робочих місцях у роботодавця, надання ваучерів на навчання для людей старшого віку, військовослужбовців – учасників АТО, вимушено переміщених осіб тощо.
Зусилля навчальних закладів, соціальних партнерів і державної служби зайнятості мають концентруватися на підготовці фахівців відповідно до реальних потреб ринку праці і запитів роботодавців. А в професійному навчанні особлива роль – вихованню у молоді патріотизму як важливої складової формування особистісних якостей майбутнього працівника, а також умінню поводити себе на ринку праці.
Служба зайнятості України обирає шлях реформ для засвоєння та застосування кращого досвіду європейських країні і розширює сферу своєї міжнародної співпраці.
У рамках конференції підписано Угоду про кооперацію між Державною службою зайнятості України та Федеральною агенцією зайнятості Німеччини.
Ця Угода передбачає об’єднання зусиль, обмін інформацією та досвідом у таких сферах, як імплементація заходів активної політики ринку праці, аналіз та прогнозування ринку праці, сервісні послуги для працівників та роботодавців, надання інформації за професіями та професійна орієнтація, технології менеджменту та контролінгу, система управління персоналом, розвиток персоналу, підтримка ділових процесів інформаційно-комунікаційними технологіями, комплексні підходи до прогнозу та координації пропозиції та попиту на ринку праці.

Є таке психічне відхилення - кнопкодавлення.
На жаль, київською пошестю прихворіли депутати нашої обласної ради: Михайло Скопюк, Валентин Вірковський, Володимир Латковський, Віктор Кобринчук та Любомир Валіхновський.
Пропоную небайдужим волинянам принести цим "хворим" на наступну сесію 30.07.2015 пристрої з кнопками (старі клавіатури, калькулятори, клавішні інструменти тощо), щоб вони мали, куди подіти свої неслухняні пальці.
Якщо ж рука потягнеться знову кнопкодавити за сусіда, будемо вимагати переголосування.

Відомий український журналіст та політолог Віктор Уколов зі своїми враженнями про новопризначеного т.в.о. голови СБУ на Українській правді.(http://blogs.pravda.com.ua/authors/ukolov/5583c99f220dc/)


Грицак Василь Сергійович все життя працював у СБУ і не має жодного відношення до МВС та ЄДАПС, де працював його однофамілець Грицак Василь Миколайович.

Вперше за останні роки СБУ очолює професіонал Служби Безпеки, а не людина зі сторони.

Неймовірно, але Василь Грицак пройшов шлях від прапорщика-водія в 1990 році до першого заступника голови СБУ. Наскільки я знаю – це виключний випадок такої кар'єри.

Він не бізнесмен, не політик і не робив кар'єри у КГБ, що імпонує.

Василь Грицак до сьогодні бере участь не лише в організації, але й у проведенні спецоперацій, зокрема в зоні АТО, що свідчить про особисту хоробрість та бойову підготовку.

Він не публічний і ефективний, як справжній працівник СБУ.

Факти з його біографії можуть свідчити самі за себе:

1. Найвідомішою справою в кар'єрі Грицака стало затримання генерала МВС Олексія Пукача пізніше засудженого до довічного ув'язнення за безпосереднє виконавство вбивства Георгія Гонгадзе.

2. Саме Василь Грицак керував операцією зі знешкодження групи 27 диверсантів в Одесі 8 квітня. Група, яку затримали тоді, готувала проголошення Одеської народної республіки, вбивство цілого ряду посадових осіб та підрив мостів. Одеса зобов'язана своїм спокійним життям серед інших особисто Василю Грицаку.

Біографія:

Василь Сергійович Грицак народився в селі Буща на Рівненщині 1967 року. Закінчив історичний факультет Луцького держпедуніверситету. Службу в СБУ Грицак почав у 1990 році зі звання прапорщика та посади водія на Рівненщині, але уже в 30 років дослужився до генерала. В СБУ працював в департаменті захисту державності. З 2005 по 2006 рік був начальником Київського обласного управління СБУ, з 2006 – начальник Київського міського управління СБУ. З 2008 по 2009 – начальник Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області. В 2009 році – заступник Голови СБУ – начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. З листопада 2009 по березень 2010 – перший заступник Голови СБУ – начальник Головного управління "К" по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.

З приходом до влади Януковича – відставка.

Кар'єра Грицака як відверто "помаранчевого", призупинилася В СБУ він повернувся лише 7 липня 2014 року, посівши ту ж посаду, з якої і пішов 2010-го.

Особливостями нової відеороботи гурту стали не лише надзвичайно короткі терміни зйомки (так, від задумки до її реалізації пройшла лишень година!), а й саме виконання пісні.

"Як то буває, найкраща ідея - спонтанна ідея! Відео знімали експромтом в столичному Будинку Художника, поряд із нашою студією. Всього за годину ми обрали місце, пісню та звезли туди весь необхідний інвентар. Що цікаво, під час знімального процесу ми не використовували запис пісні - все, що ви чуєте та бачите - виконане нами наживо" - розповідають музиканти The Doox.

Нагадаємо, що почути The Doox найближчим часом можна на головній сцені фестивалю Трипільське Коло (27 червня, 18.00).

Переглянути відеороботу можна ТУТ.

The Doox в соц.мережах:
vk.com/thedoox
facebook.com/thedoox
soundcloud.com/the-doox
https://www.youtube.com/thedooxua

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект нового виборчого закону. Я щиро вважав, що в парламенті ще зберіглись демократичні політичні сили, які здатні до ухвалення загальнодержавних рішень. Але я помилився. Виявилось, що в питанні виборів кожна партія думає не про державне будівництво, а про власну політичну долю. Відтак проект виборчого закону захищає предусім інтереси саме парламентських партій; це спроба зацементувати самих себе в місцевих радах.
Давайте розберемо цей закон на складові.
1. Партійна монополія. За ухваленим проектом виборчого закону до обласних, районних та міських рад матимуть право висувати кандидатів лише місцеві осередки партій. Це положення є доволі суперечливим в час, коли велика кількість громадських активістів, організацій, волонтерів, представників середнього класу не бажають бути членами партій і висуватись від них. Недовіра до більшості українських партій є цілком зрозумілою, адже переважна кількість партійних структур є лише бізнес-проектами і вождиськими клубами. Я особисто вважаю, що до місцевих рад мають бути обрані активні та порядні мешканці конкретного села, селища чи міста. Не маю жодних заперечень, якщо це будуть представники партій. Але це не головне. Тому утворення партійної монополії не відповідає стану суспільства та сутності місцевих рад.
2. Зменшення кількості депутатів та збільшення розміру округів. Ухваленим проектом виборчого закону пропонується зменшити кількість депутатів місцевих рад. Одразу скажу, що це не дає жодних плюсів. По-перше, можливість економії видатків є сумнівною. Адже депутати працюють безоплатно. Новообрані депутати будуть використовувати ті самі приміщення, що і їх попередники. Витрати на утримання усіх депутатів місцевої ради дорівнює видаткам на один відділ такої ради. Тому звичайна оптимізація структури дозволятиме отримати більше заощаджень. По-друге, зменшення кількості депутатів призведе до полегшення корупційних правопорушень. Зрозуміло, що корумпувати 10 депутатів значно дешевше, ніж 30. По-третє, і найголовніше - зменшення кількості депутаітв призведене до зниження репрезентативності. Також це різко знизить доступність до влади. Отже, зменшення кількості депутатів, спрямоване на підсилення ролі розрекламованих партійних брендів, партійного диктату в радах. Питання зменшення кількості депутатів – це звичайна виборча маніпуляція, яка була майстерно навіяна в суспільтві. Ця маніпуляція сприйнялась через поширену ненависть до депутатів.
3. Виборчий бар’єр. Проектом виборчого закону пропонується запровадити п’ятивідсотковий виборчий бар’єр для партій і семивідсотковий – для блоків партій. Така норма закону знову ж таки на користь парламентських партій. Адже відомо, що на останніх виборах політична рейтинговість досягалась через масове використання телебачення та виборчої реклами. Відтак маленькі партії чи місцеві утворення не матимуть можливості конкурувати із розрекламованими політичними брендами. Також не витримує критики і надміру високий виборчий бар’єр. На моє переконання, він має бути на межі мінімальних математичних показників для можливості обрахунку результатів та визначення кількості мандатів. За будь-яких обставин виборчий бар’єр не повинен ставати фільтром та перешкодою політичній конкуренції. Не слід забувати, що місцеві ради не є суто політчиним органом і головним принципом при їх формуванні є репрезентативність. Уявіть собі, що внаслідок існування виборчого бар’єру в 5% не представленими в місцевій раді виявляться 20-30 тис. населення невеликого обласного центру України. Існування такого високого виборчого бар’єра не відповідає сучасній політичній ситуації в Україні, не враховує інтересів усіх суб’єктів громадянського суспільства.
4. Вибірковий виборчий бар’єр. Проектом нового виборчого закону дозволено утворення виборчих блоків. Така можливість є певним порятунком для непарламентських політичних утворень та партій, що не мають мільярдних виборчих бюджетів. Це реальна можливість на місцевому рівні складати різноманітні виборчі конфігурації із метою здобуття місць в радах. Але парламентські партії і тут проявили свою непорядність. Для виборчих блоків було запропоновано семивідсотковий виборчий бар’єр. Мені цікаво, чим думали народні депутати. Чому це блок партій повинен мати інші вимоги. Адже цілком зрозуміло, що скоріш за все виборчий блок будуть утворвати ті партії, які не мають великої ваги і розгалуженої партійної мережі. Тут доречно згадати, що політичне життя великої кількості нинішніх народних обранців було пов’язане саме із виборчими блоками (БЮТ, Наша Україна, НУНС, тощо).
5. Вибори мерів. Ухваленим проектом виборчого закону запроваджено двотурову ситему виборів міських голів для міст чисельністю понад 90 тисяч виборців. Тобто, якщо під час виборів жоден з кандидатів не набере 50% +1 голос виборців, то оголошуються повторні вибори (другий тур), участь в яких беруть кадидати, які набрали найбільше голосів. Це безумовний позитив. Слід відзначити, що це дозволятиме збільшити репрезентативність посади. Таке нововведенян запобігатиме виникненню ситуацій, коли міським головою обирають кандидата із підтримкою 10-25% голосів. Однак незрозумілим є збереження однотуровох ситеми для малих міст. Чому така дискримінація? Законодаство не повинно буди вибірковим. Тому вважаю, що вибори в два тури повинні бути поширені на усі міста, села, селища. При цьому слід сказати, що існує велика небезпека, що під час другого читання виборчого законопроекту двотуровість може зникнути взагалі. Адже це невигідно для деяких відомих політиків і представнкиів парламентських партій.
6. Застава. Проект виборчого закону передбачає підвищення суми виборчої застави вдвічі. Відтепер застава становитиме 4 розміри мінімальної зарплати на кожні 100 тис. виборців. Цілком зрозуміло, що таке нововведення болісно вдарить по деяким партіям і громадським діячам. Адже сума в десять тисяч гривень для балотування в 200 тисячному місті є трохи завеликою. Уявіть, що партія виставила 40 кандидатів в 40 округах до міської ради. Сума застави становитиме майже 400 тис. грн. При цьому ці гроші повернуть лише тим партіям, які подолають виборчий бар’єр. Тобто, розрекламовані політичні бренди, які і так мають мільйонні виборчі бюджети майже нічим не ризикують. А молоді опозиційні сили ризикують втратити великі суми грошей в ході виборчої кампанії по цілій країні.
7. Судимість кандидатів. За нині діючим законом кандидатом на посаду депутата чи сілького, седищного, міського голови не може бути особа, яка має не погашену чи не зняту судимість за умисний злочин. Це положення ні в кого (окрім, напевне, Януковича) не викликало заперечень. Як же так вийшло, що проектом нового виборчого закону пропонується змінити ці вимоги – відтепер перешкодою для балотування є наявність судимості за тяжкий, особливо тяжкий злочини чи злочини проти виборчих прав та корупційні злочини. Тобто виходить, що люди із цілою низкою судимостей можуть бути кандидатами? Якщо закон ухвалять, до місцевих рад можуть потрапити крадії, грабіжники, гвалтівники, хулігани. Також не буде перешкодою і судимості за завдання легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, мордування, замах на вбивство, зловживання владою, службова підробка та велика кількість інших злочинів. Сподіваюсь, що це прикра помилка. Навіть не хочеться думати, що цю норму було внесено свідомо, на догоду якихось майбутніх кандидатів.
8. Відповідальність кандидатів. Запропоновані норми виборчого законопроекту не містять реальної відповідальності за порушення виборчого законодаства. Так, за будь-яке порушення виборчого закону може настати відповідальність лише у вигляді попередження. Під час місцевих виборів 2010 року існувало дві санкції за порушення виборчого закону – попередження і скасування реєстрації кандидата (партії). Це ставало серйозним чинником виборчої дисципліни. В сучасних українських умовах відсутність реальних санкцій за порушення закону для багатьох фактично означає дозвіл на порушення закону. Тому позиція парламенту в цій частині явно не відповідає вимогам Революії Гідності. Невже парламентські партії готуються до масових фальшувань та порушень? Якщо такий стан збережеться, то місцева виборча кампанія буде особливо брудною та безпринципною.
9. Відкликання депутатів. Коригування виборчого закону жодним чином не торкнулось питання відкликання депутатів. На жаль, несистемні і часто бездумні зміни до законодаства про статус депутатів місцевих рад зумовили фактичну і юридичну неможливість відкликання обраних депутатів. Але ми усі розуміємо, що відстність цієї процедури призводить до істотної обмеженості (а часто до повної відсутності) політичної відповідальності місцевих депутатів. Більш того, ухвалений у першому читанні законопроект передбачає заміну вибулого депутата (внаслідок обєктивних обставин, внаслідок виключення, тощо) наступною особою з виборчого списку партії. Такі положення розвивають не громадянське суспільство, а впроваджують партійну диктатуру. В існуючих умовах надзвичайно важливим є впровадження реального і зрозумілого механізму відкликання депутата виборцями. Саме виборцями, а не власними партіями. При цьому відкликаний депутат має бути замінений на іншу особу в ході проміжних виборів. Такий механізм, зрозуміло, повинен запобігати необґрунтованому тиску та маніпуляціям. Природньо, що такі процедури підсилять відповідальність депутатів, наповнять реальним змістом опозиційну боротьбу, дадуть громаді важелі впливу.

На жаль, вже відчутно, що наврядчи вдасться досягнути істотних змін до законопроекту. Проте боротись варто. Отже, мої пропозиції до майбутнього закону про місцеві вибори в черговості їх важливості та нагальності:
- зниження виборчого бар’єру до 1% та зрівняння в правах партій і блоків;
- збереження двотуровості мерських виборів та поширення їх на усіх рівнях;
- надання можливості громадським організаціям та представникам трудових колективів висування виборчих списків;
- впровадження реальної відповідальності за порушення виборчого законодавства;
- відмова від скорочення кількості депутатів в місцевих радах;
- зменшення розміру застави;
- збереження існуючих вимог до кандидатів щодо судимостей;
- запровадження реального механізму відкликання депутатів та голів із подальшими проміжними виборами.


Ухвалений в першому читанні виборчий закон є свідченням спроб узурпації влади із боку парламенських партій. Це явне зловживання. Цей законопроект спрямований проти суспільства, а його положення настільки суперечливі та недосконалі, що краще вже зберегти існуючий закон про місцеві вибори, ніж наражатись на маніпуляції і небезпеки, що готує для українців парламент. Я повністю поділяю в цьому думки Андрія Магери, що висловлені ним у статті «Краще обирати менше зло».


Маю надію, що народні депутати згадають про свою совість і ухвалюватимуть рішення на користь українському народу, на користь громадянського суспільства і відмовляться від шулерських прийомів в законотвочості.


Андрій Осіпов,
експерт Інституту Політичної Освіти

Всі коли-небудь, хоча б один раз у житті купували у секонд хенді "секонді" або "планеті" як в народі його ласкаво кличуть. І скажу вам, що контингент, який одягається у цих магазинах абсолютно різний. Тут можна зустріти бабусю, яка купує капці за гривню у останній день продажів, і "розфуфирену" дівчину з 6-м IPHONEом у руках.
"Секондів" у нашому місті безліч. Починалось усе з базарів, де на прилавку навалено купу речей і у них треба було копирсатись, щоб знайти щось на свій смак, а згодом з'явились магазини, де все вісить на вішачках. Але я не про те.
Вирішила я проексперементувати. Чи можна прийти у магазин, перевзутись, переодітись і піти собі геть? Зайшла у першу ліпшу гуманітарку по вул. Лесі Українки, що біля Книжкового пасажу. Ціни скажу вам немалі. Сьогодні "перший день", тобто день, коли весь (ну майже весь) товар оновлюють. Папірець на вході оголосив 179 грн! Ніби й не сильно дорого, але зрештою якась одна річ може заважити той самий один кг. І вам прийдеться заплатити 179 грн, наприклад, за сукню. Але... Зайшла, роздивилась, купа народу як мурахи у мурашнику шуршать по приміщенню, перебираючи вішак за вішаком. Задуха неймовірна. Якийсь чолов'яга обливаючись потом, недочекавшись черги до примірочної, нап'ялює штани прямо у залі.
До речі ви ніколи не помічали, які "шторки" висять на примірочних? Це така собі шмата, яка зшита з двох окремих клаптів, один з яких, зазвичай верхній, прозорий. Тобто, коли ти у примірочній, то всі навкруг бачать, як ти там переодягаєшся, такий собі безкоштовний стриптиз. Отже, на вході спершись на прилавок, мліючи від задухи і літаючи десь у своїх думках, стояв охоронець, ні на кого не звертаючи уваги. Бідна продавчиня Лена (так було зазначено на бейджі) в запарці складала речі у пакети і рахувала гроші. Одразу біля прилавка стоять здоровенні ящики з взуттям. Пошарившись там знайшла балетки. Поміряла один, нормально, вдягла другий, свої запхала під ящик. Глянула на охорону, мрійник так само витав десь далеко. Ще хвилин 5 походила по магазину і рушила на вихід. Серце калатало в грудях з швидкістю 300 ударів в секунду. Але роблю невимушений вигляд і йду. Піднімаюсь,секунд 5 затримуюсь між поверхами, йду далі, ніякої реакції. І от коли мої ноги вже переступили поріг, позаду чую голос "дєвушка! ану спускайтесь." Ну нарешті, не пройшло і року!! Спускаюсь, охоронець стає на своє звичне місце. Лена біжить до мене з якимись вішаками у руках і моїми капцями. Кидає мені їх під ноги і багатозначуще дивиться... пауза.
Дістаю посвідчення, кажу про експеримент, в очах недовіра. Хм... може не роздивилась? Підношу посвідку ближче, Лена подивилась і побігла далі. Якийсь мужчинчик з черги став на мене кричати і тикаючи, казати, що я гарно відмазалась. Беру капці стаю в чергу. Плачу гроші Лені, Лена на взводі трясучими руками рахує здачу. Кажу: "Лена, ви мене на камерах побачили? Ні, охоронцю люди сказали!!!" ЛЮДИ СКАЗАЛИ! При тому, що весь магазин утиканий камерами про крадіжку повідомили люди. "А часто крадуть? Дуже часто"- відповідає Лена. А за моніторами хто сидить? Да ніхто. хм... а для чого ж вони тоді висять? Пожимає плечима. Поки я говорила з продавчинею, охоронець (до речі без бейджа і будь-яких інших опізнавальних знаків, крім камуфляжу) почав робити вигляд, що працює. Ходити по залу, дивитись "уважно" за покупцями. Перед виходом Лена ще раз попросила подивитись на моє посвідчення репортера, мовляв гляну, хто до нас може зайти. Я вийшла, побажавши охороні пильного ока та швидкої реакції. Висновки можу зробити такі: якби не люди, то пішла б я у нових, безкоштовних капцях гуляти по місту. Для чого ж тоді камери, охорона? Таких людей, які можуть винести на собі пів магазину безліч. Жадібність деяких зашкалює, але дякувати Богу, що наші люди бачать все навкруг, при цьому копирсаючись у купі речей. Будьте чемні платіть за речі, навіть якщо це секонд.

Протягом останнього періоду на людей було спрямовано стільки інформації, пов’язаної з рекомендаціями щодо зменшення їх зубожіння у зв’язку з підвищенням тарифів на комунальні послуги, що в ній важко розібратися.

Враховуючи це, Луцька міська організація ветеранів України розпочала пошуки спрямування дій громадян на самодопомогу.

Питання було вирішено після того, як з готовою програмою захисту літніх людей прийшли до ради ветеранів представники «Об’єднання «Самопоміч», яку очолює Тарас Яковлев.

Активісти «Самопомочі» - Петро Верзун, Юлія Козак, Володимир Дацюк -провели дев’ять семінарів з членами первинних ветеранських організацій щодо правильного оформлення субсидій на оплату ЖКГ.
Вони розповіли про методику заповнення «Заяви про призначення житлової субсидії», необхідність точного найменування організацій,що надають послуги, як що є якісь спірні питання обов’язково бажано вказати, щоб «Заява» розглядалась відповідними органами,або утвореними ними комісіями. У документі надається згода на обробку персональних даних про сім»ю, доходи. Як що буде придбано майно на суму 50 тисяч гривень, заявник зобов’язується повідомити про це у департамент соцполітики. Заяву заповнює член сім»ї на якого відкрито особовий рахунок.

Особливий інтерес що до методики заповнення і збору даних викликала «Деклараця про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії». Було підкреслено, що простіше для пенсіонерів, які не мають сторонніх доходів. Їм треба тільки заповнити графи і віддати чи надіслати Документи поштою у департамент соціальної політики. Хто мае доходи від вкладів у банках, з іншх джерел, ті вказують їх, вказуючи організацію, де отримано гроші.

Простота і доступність викладу методики заповнення документів викликала подяку літніх людей активістам «Об’єднання «Самопоміч» і бажання подальшого контакту з представниками організації у випадку виникнення незрозумілих питань.

Останне не забарилось. Нещодавно розпочато нові зустрічі за методикою проведення заходів про підготовку до встановлення у будинках лічильників тепла.


Пресцентр Луцької міської організації ветеранів України