Результати роботи "Молодіжного центру Волині" за 2015 рік

Я не хочу бути героєм України – не цінує героїв моя країна, - співає гурт Тартак в одній зі своїх пісень саме про таких як доброволець з Рожищенського району Олександр Ковальчук.

Олександр, інвалід ІІІ групи, за своє молоде життя побачив немало, адже встиг двічі побувати в зоні АТО. Після другої поїздки повернувся з двома осколками в нозі. Веселий, життєрадісний, зі своїми мріями та планами – таким пам’ятають його товариші до поранення. Зараз Олександр зовсім інша людина з вдумливим поглядом без того вогника молодого запалу, який був у нього спочатку. Проблеми як з фізичним так і моральним здоров’ям, яких могло б і не бути, якби вчасно демобілізувався та поїхав на лікування за кордон. Але про все попорядку…

Олександр ще з дитинства мріяв стати військовим та освоїти професію справжнього чоловіка і захисника рідної землі. Тому в розпалі війни на Сході в травні 2014 року він, 20-річний хлопець, вирішив стати на захист рідної землі. Пішов до військкомату з твердою впевненістю присвятити своє життя службі в армії. Молодий, і на той час дещо наївний, він вирішив підписати контракт та відправитися в зону бойових дій визволяти Батьківщину від ворога…

З військкомату його направили, як мобілізованого відповідно до Указу Президента, в новостворений батальйон територіальної оборони «Волинь», де він і мав стати на контрактну службу. Проте цього не сталося. Командир стрілецької роти батальйону (куди був розподілений юнак) Юрій Дмитрук, досвідчений військовий, побачивши неабияке бажання Олександра оформити відносини з армією документально, постійно ухилявся від ствердної відповіді, мовляв, послужи, наберись досвіду, а тоді й погоджу контракт. В батальйоні Сашко прийняв присягу, пройшов навчання з бойової підготовки, на яких виявив неабиякий хист. Швидко став улюбленцем усієї стрілецької роти. Потім два місяці охороняв кордон України в Чернігівській області, неподалік якого зросла активність військ Російської Федерації. А вкінці вересня БТрО «Волинь» уже перебував на передовій у зоні АТО поблизу м. Дебальцево. За три місяці в окопах під обстрілами, кожного дня несучи службу в бойовому наряді, Сашко побачив, що таке війна… І нарешті - довгоочікувана ротація. Відпочинок. Незрозуміле солдатам переформування батальйону в перший окремий мотопіхотний в складі 14 окремої механізованої бригади зі зміною керівництва.

В квітні новоутворений батальйон на чолі з горе-командиром підполковником Олександром Охримчуком відправився в зону АТО. Вже перебуваючи на посаді старшого розвідника, під час виконання бойового завдання в районі смт Красний Партизан Донецької області 18 травня цього року Сашко отримав осколкове поранення. Навіть будучи пораненим, він прикривав відхід своєї розвідгрупи, яка без втрат виконала бойове завдання.

Ще до поранення дізнався, що рахується контрактником. Не тільки не підписував, в очі не бачив того контракту – без мене мене й женили, - говорить Олександр. А до того часу думка про армію кардинально змінилася і просто хотів демобілізуватися.

Далі в житті молодої людини розпочався довгий і важкий період лікарень та військових шпиталів з «різним» відношенням до військовослужбовців. Спочатку Дзержинська ЦРЛ, потім Військово-медичний клінічний центр Північного регіону в м. Харків, де лікарі змогли дістати лише один з трьох осколків, Луцький військовий шпиталь, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону в м. Львів. У вересні вже втретє лікуючись в «рідному» Луцькому військовому шпиталі, військово-лікарською комісією (ВЛК) бійця з двома осколками в нозі було визнано придатним до військової служби! Чи то лікарі на чолі з головним лікарем Олександром Хоменком не компетентні, чи виконували якісь накази але факт залишається фактом – пораненого з постійними скаргами на здоров’я ще й з двома шматочками металу в нозі визнали придатним! Звичайно ж Сашко не погодився з таким діагнозом та був повторно направлений на ВЛК.

Вирішивши не покладатися на рішення військових лікарів він звернувся до цивільних, а саме у Волинське обласне бюро медико-соціальної експертизи. І вже медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) визначила правдивий діагноз – 60% втрати працездатності, на основі якого Олександра визнано інвалідом ІІІ групи! Яка відмінність з рішенням Луцького військового шпиталю! Тим більше в жовтні в Ірпінському військовому шпиталі, було підтверджено рішення МСЕКу і Олександра визнано обмежено придатним.

Зараз він лікується у Волинському обласному госпіталі ветеранів війни. А тим часом у військовій частині Олександра оголосили в розшук за самовільне залишення частини…

Ще в вересні Олександр вирішив кинути виклик існуючій системі в армії і подав до Генеральної прокуратури України заяву з проханням провести розслідування стосовно підробки строкового контракту службовими особами Збройних сил України. Але до цього часу відповіді так і не надійшло… Ніяк не відреагували і органи влади. Разом з Олексанром в одному човні опинилися ще з десяток військовослужбовців першого окремого мотопіхотного батальйону, від імені яких чиясь невміла рука поставила підписи на контрактах.

Варто зазначити, що справа Олександра Ковальчука набрала широкого розголосу. В листопаді журналісти ТСН розповіли про нього на цілу країну – у відеосюжеті глядачі могли порівняти справжній підпис та поставлений на контракті. Про нього написали майже усі волинські інтернет-видання, телеканал СТБ зняв ролик. Всіляко підтримують його друзі, бойові товариші, серед яких колишній командир БТрО «Волинь» Сергій Козак, який тепер керує ротою патрульної служби поліції особливого призначення «Світязь», командир стрілецької роти БТрО «Волинь» та волонтер Юрій Дмитрук, громадські організації області: «Автомайдан України», «Волинська обласна організація ветеранів АТО», «Спілка воїнів АТО», «Волонтерський центр «Серце Патріота» та інші.

Не підтвердилася мрія юнака бути військовим, оскільки побачив відношення до простих солдатів як у лавах Збройних сил України так і у військових шпиталях, тому й бажання продовжувати військову службу не має. Тим більше хірургічну операцію з видалення осколків провести можливо тільки за кордоном, а для цього потрібен дозвіл на перетин кордону, якого військовослужбовцю ніхто надавати не збирається.

Тому Олександр вирішив іти до кінця і своє право на демобілізацію він збирається відстоювати в суді, який відбудеться перед новорічними святами. Чи буде судове засідання для Олександра святковим – невідомо. Тому просимо всіх небайдужих до долі захисників нашої країни прийти 28 грудня о 14.10 до Волинського окружного адміністративного суду (м. Луцьк, вул. Словацького, 3) та підтримати Олександра Ковальчука.

Бойові товариші Сашка

Як днями заявили австрійські політики, вони припускають, що верхівка українського уряду має відношення до відмивання грошей, повідомляє австрійська газета “Курьер“.

Зокрема, Харальд Вілімскі, голова однієї з двох найбільших партії в країні – Народної партії Австрії, вимагає, аби МЗС Австрії викликало українського посла для з’ясування всіх обставин, пов’язаних з аферою з торгівлею ураном.

На думку голови партії, міністр закордонних справ Себастьян Курц повинен викликати посла України Олександра Щербу з метою отримання від нього службового звіту.

«Кур’єр» наводить слова Вілімскі: «Посол повинен пояснити, чим займається голова уряду України і як йому допомагають деякі олігархи та підставні фірми у Відні».

Нагадаємо, віденська генеральна прокуратура по корупції почала розслідування проти трьох фірм. Прокуратура підозрює, що через ці 3 фірми, які розташовані у самому центрі Відня (Вінер Сіті) переправлялися значні обсяги урану, титану і газу між Росією, Казахстаном і Україною.

Крім того фірми використовувалися для отримання українськими олігархами хабарів в особливо великих розмірах. За словами Вілімскі, мова йде не тільки про Миколу Мартиненка.

Під час прес-конференції він назвав два прізвища авторитетних українців, які, за його словами, належать до угруповання, що займається відмиванням грошей. Це Ігор Кононенко – давній бізнес-партнер Президента Порошенко та Борис Ложкін – керівник його адміністрації.

Вілімскі також заявив, що спирається, в тому числі, і на викривальні заяви звільненого голови СБУ Валентина Наливайченка. Сам лідер «Антикорупційного Руху», коментуючи заяви австрійських політиків, закликав провести швидке та об’єктивне розслідування корупційних схем, створених українськими політиками найвищого рівня.

За його словами, «Антикорупційний Рух», який він очолює, готовий продовжувати надавати всю необхідну допомогу Австрії в розслідуванні корупції в українській політичній верхівці.

«Ми не перший день активно працюємо з американськими та європейськими партнерами на основі вже наданих нами, в тому числі і австрійській стороні, доказів політичної корупції в Україні. Ця робота вже дає результати, а головною нашою метою є очищення України від корупціонерів у владі», – заявив Наливайченко.

Нагадаємо, що Валентин Наливайченко звинуватив близького до президента народного депутата Ігоря Кононенка у відмиванні грошей, корупції і виведення отриманих кримінальним шляхом доходів через офшорні компанії за кордон

Тиждень, що минає, з поміж усього, також ознаменувався гучними викривальними заявами керівництва Генпрокуратури, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ за результатами найбільш масштабного розслідування злочинів, вчинених проти учасників Революції Гідності в період з грудня 2013 по лютий 2014 року. Названі відомі прізвища колись недоторканих небожителів від «влади Януковича», наведені беззаперечні факти, озвучені цифри, дати, аргументи, які засвідчують – КРИВАВІ ЗЛОЧИНИ проти мирного населення були організовані та санкціоновані тодішнім президентом і його найближчим оточенням.

Саме ж «оточення», якщо уважно відслідковувати наведений правоохоронцями фактаж, охопило усі щаблі влади в Україні, міцно затиснувши державу у могутніх щупальцях гігантського спрута. Усі їх дії були підпорядковані масштабній системі корупції та круговій поруці, спрямовані виключно на єдине завдання – за будь-яку ціну втримати при владі систему, побудовану на криміналі та залякуванні громадян.

Нажаль, чимало тодішніх «осіб, наближених до імператора», встигли втекти, скориставшись певною дезорганізаціє

Всі не байдужі підтримайте електронну петицію



http://e-dem.in.ua/lutsk/Petition/View/22

Набридло слухати обіцянки місцевих владців про постійні перепони які заважають їм навести порядок в центрі.

Для всіх добрими не будете. Вибори відбулися. Пора до роботи!

Продав голос-продав майбутнє
https://youtu.be/Exwa9tEYjq8

З достовірних джерел стало відомо, що у Волинську область 2 листопада, приїхало 8 бусів з СБУшниками.

Українці настільки люблять їсти, що навіть їжу обрали б своєю владою, аби бути в її полоні. Варто було назвати одному хитрому партію «укропом», як за неї кинулися голосувати найбільш голодні. Страшно подумати що було б, якби хтось назвав свою партію «сарделька» чи «бочок». А от справжньою партією патріотів могла б стати політична сила «Сало».
Через 2 роки будуть знову вибори до місцевих партій. Пропоную вегетаріанцям голосувати за партію «цибуля», а м’ясоїдним голодним волинянам підтримати свою силу – «сало».

Мешканці 40-го району та працівники підприємств в районі Ківерцівської вулиці не можуть не відзначити та не подякувати новообраному депутату Луцької міської ради Балицькому Сергію Івановичу за пророблену ним роботу. Дізнавшись про проблеми з прохідними стежками мешканців та працівників підприємств в районі Ківерцівської вулиці, він на наступний день засипав та проклав дорогу, що пролягає з Ківерцівської вулиці (в районі
дорожнього переходу біля кафе Хатинка) та вулицею Лідавською (в районі автомийки Автоком).

Висловлюємо Вам подяку за небайдужість та уважність до потреб жителів 40-го району.