Найбільш недооцінені та переоцінені речі в Україні

Іноземці із західних країн дивуються українським розцінкам на певні види товарів та послуг. Те, що в нас коштує захмарних грошей і доступно лише багатіям, в них - невід'ємний атрибут пересічного громадянина. І навпаки: те, що в нас можна купити задешево - є мрією західних буржуїв.

Ми вирішили скласти топ-5 найбільш недооцінених і переоцінених речей в Україні. Мета — звернути увагу українців на неправильне ціноутворення у конкретних галузях та навчити цінувати, те що маємо.

Топ-5 переоцінених речей

1. Житло

Сучасні українці ностальгують за цінами 90-х — початку 2000-х рр., коли у Києві можна було придбати двокімнатну квартиру за $10 тис., а в обласних центрах однокімнатна коштувала $2,5-4 тис. Сьогодні, навіть з урахуванням падіння цін внаслідок кризи, двокімнатна квартира десь в Київській області у новобудові (тобто - лише “коробка” без сантехніки і ремонту) обійдеться не менше ніж у $50 тис.

Невиправдано високі ціни через тотальну корупцію (адже жоден забудовник не може провадити свій бізнес, щоб не давати хабарів) та відсутність адекватних кредитних програм роблять недоступним житло для широких мас.

Для порівняння: знайомий із Чикаго розповідав, що сімейна пара може придбати двоповерховий будинок (приблизно 150 кв. м) у передмісті за $200 тис. Перший внесок складає 10% від вартості нерухомості. Кредит протягом 29 років із щомісячною виплатою “потягне” ще $700. Отже, кінцева сума складатиме $243,6 тис. (нараховані відсотки складають трохи більше 20% вартості житла). Однак, треба врахувати, що вартість житла збільшується, тому через 30 років цей будинок гарантовано коштуватиме дорожче за $200 тис.

Тим часом, у Києві одна з небагатьох компаній, що пропонує іпотеку на довготривалий період, готова профінансувати придбання однокімнатної квартири у місті вартістю 650 тис. грн за наступними умовами: перший внесок - 20% від вартості нерухомості і кредит на 30 років. З урахуванням відсотків ви сплатите компанії за весь час 1,5 млн грн. Тобто, переплата складе 130%.

2. Авто

Те, що для європейців та американців (і не лише для них) давно перетворилося на засіб пересування, для нас - предмет розкоші та демонстрації свого соціального статусу.

До згаданих уже хабарів (цей чинник взагалі впливає на вартість всіх товарів та послуг) високі митні збори і податки суттєво впливають на ціноутворення автомобілів. В'їзне мито становить 10% вартості, ПДВ - 20%, акциз, в залежності від моделі та потужності двигуна, складає від 2% до 5% + маржа дилерів.

Через це ціна на (нову) Toyota Camry у цьому році в Америці становить $18-33 тис. (залежно від комплектації). В Німеччині ця ж модель коштує $20,7-48,6 тис. В нас Toyota Camry обійдеться приблизно у $34- 53,9 тис. Подібна ситуація - майже по всім маркам та моделям.

3. Одяг

Мабуть, тільки хворий або безмежно багатий вдягається в українських брендових магазинах на кшталт Grand Gallary, Benneton та інші. По-перше, нам намагаються всунути минулорічні колекції, які на заході реалізовуються з уцінкою в 50-75%. А по-друге, вартість відрізняється у рази.

Націнка на брендовий одяг в українських магазинах складає 200% і більше. Тому ті, в кого є можливість регулярно їздити закордон, вдягаються саме там. Власне, вони і розповідають про низькі ціни в іноземних магазинах - та жадібність місцевих підприємців:

“Ну не коштують в Європі 80 євро капці, як це є в Інтертопі! Їхня ціна без знижки - максимум 12 євро. А зі знижкою - не більше 5 євро. В Європі джинси коштують не 30 євро, а 10; а дитячі кофтинки взагалі можна за 50 евроцентов знайти (на розпродажу)”.

4. Техніка

Ми не помилимося, якщо скажемо, що мінімум 50% українських власників macbook купували свої “чуда техніки” не на батьківщині.

Через шалені націнки на продукцію apple, фотоапарати та інші корисні і потрібні присторії, сьогодні майже кожен українець, що їде в США, одразу отримує купу замовлень на придбання iPad'ів, iPhone'ів, macbook'ів тощо. Деякі навіть перетворили свої поїздки на непоганий бізнес.

Самі порівняйте. В США macbook pro коштує від $1200, в нас — від $1800. Коли в Америці вийшов новий епплівський планшетник, то iPad2 впав у вартості до $300. В нас же його вперто продавали не дешевше, ніж за $800.

5. Туризм

Цій болючій темі ми присвячували окрему статтю, де обґрунтовано доводили, що відпочинок у Криму або в Буковелі — це викинуті на вітер гроші. Адже вартість та якість послуг поряд не стояли у порівнянні із європейськими курортами.

Тут можу лише згадати, як в розмові знайомий канадієць дивувався, що у Берліні він не зустрічав таких готелів, де за номер просять по $500-600, а в Києві це у порядку речей.

Тепер переходимо до переліку речей, якими ми можемо пишатися - і використовувати як контр-аргумент у дискусії з іноземцями. Мовляв, не все в нас так погано.

1. Медицина

Безкоштовна медицина для західної людини - не дуже зрозуміле словосполучення. Для нас така медицина теж вже стала швидше рудиментом радянського минулого, ніж складовою реальності. Тим не менш, навіть за умови сплати грошей за ліки, медичні матеріали, операції - левова частка медичних послуг залишається безкоштовною.

Прийом у лікаря, медичний облік немовлят, оформлення лікарняних та видача рецептів - поки що усе це безкоштовно. А вартість інших послуг — флюорографія, УЗД, аналізи тощо — коштують помірно.

В США за те, щоб просто відвідати лікаря та отримати рецепт (без нього майже нереально придбати ліки) - вам доведеться заплатити не одну сотню баксів. Звісно, якщо у вас немає страховки. Вартість базової медичної страховки (мінімальний набір послуг, якими ви можете скористатися) в США на одну людину складає $400 на місяць (сімейна або більш «наворочена» коштуватиме від $10 тис. на рік).

Відвідування дантиста оплачується з окремої кишені – стоматологічна страховка. Але вона покриває лише 30-60% від вартості наданих послуг. Найдешевша проста пломба обійдеться десь в $400.

До речі, в Україні, згідно з даними Світового банку, лише 2% українців перебувають на персональному медичному страхуванні.

2. Освіта

Так само, західні люди погано розуміють такого словосполучення, як “вчитися на бюджеті”. Зокрема, в США за визначенням не існує безкоштовної освіти. На Заході діє так звана ваучерна система освіти, яка фінансується двома шляхами — кредити та гранти. Абітурієнту не просто треба поступити до університету, а й ще знайти гроші на навчання. Навіть відмінникам і ботанам доведеться спочатку оплатити власну освіту. Хоча під час перебування в університеті можна отримати стипендію (scholarship) на повне/часткове покриття витрат.

Знайома американка, яка вчилася в одному із кращих вишів країни University of Notre Dame, розповідала, що в них навчання коштувало $50 тис. на рік. Завдяки стипендії її батьки оплачували $10 тис.

Вартість за навчання може коливатися (в залежності від престижності закладу та якості освіти) від $10 до $70 тис. на рік. Для порівняння, в Україні найдорожчими університетами є КНУ та НаУКМА — вартість навчання сягає $2,5 на рік.

3. Комунальні послуги

Напевно, низька вартість комунальних послуг і привчила нашу людину з нехтуванням ставитися до економії. Для мешканців країн Заходу комунальні платежі складають вагому частку сімейного бюджету.

По США середня вартість комунальних платежів складає від $250 (влітку) до $310 (взимку) на місяць. Візьміть свою платіжку і порівняйте: $68 — електроенергія; $34 — телефон; $70 — газ. До речі, в Європі ціни приблизно такі ж високі. Наприклад, у Великій Британії за електроенергію доведеться сплатити 16 фунтів на місяць, за газ — 22 фунти, за воду — 37 фунтів.

4. Органічна їжа

Деякі просунуті громадяни даремно нехтують ринками та надають перевагу всіляким гіпермаркетам із “розфарбованими” яблуками, грушами та іншими продуктами. Наші ринки з бабусями переповнені молоком, м'ясом, овочами, фруктами, що мають на заході спеціальну назву “органічна їжа”. Через брак коштів на “хімічні допінги” в українських виробників, ми маємо унікальну можливість куштувати натуральні продукти із вітамінами та іншими корисними речовинами, які на західних ринках дорожчі на 20- 40% в порівнянні з “неорганічними” продуктами.

5. Алкоголь

Мешканці Санкт-Петербургу та інших північних міст, що межують із Скандинавією, розкажуть вам безліч історій про бухих фінів, шведів, норвежців. Якщо російські туристи їдуть до скандинавів за дешевим одягом та якісним відпочинком, то скандинави їдуть до Росії з однією метою — напитися до поросячого вереску.

Країни пострадянського простору (у тому числі й Україна) мають дешеву алкогольну продукцію. Причина їхньої дешевизни - низькі акцизи. В Європі акцизи на ці товари - не просто спосіб поповнити скарбницю. Це інструмент державної політики, спрямований на те, щоб споживачі утримувалися від надмірного вживання.

В нас алкогольний бізнес має непогане лобі задля забезпечення низьких акцизів.

Саме тому середньостатистичний мешканець України може купити більше горілки, ніж європеєць. І це - з урахуванням низьких зарплат.

Варто додати - усі дешеві та умовно безкоштновні товари та послуги в Україні мають одну спільну хибу. А саме - невисоку якість, що має тенденцію до зниження.

“Безкоштовні” освіта та медицина провадяться часто в невідремонтованих приміщеннях, а кваліфікація персоналу лікарень та викладачів знижується - адже людям з високою самоповагою важко погодитись на жебрацькі зарплатні.

Комунальні послуги хоч і дешеві - але мережі постачання досягли вже такого рівня зносу, що дивно буде, якщо в найближчі роки ми взагалі зможемо їх отримувати.

Про дешевий алкоголь годі й казати - низька якість цієї продукції швидко підриває здоров’я наших співгромадян.

Ми можемо не нарікати, хіба що, на органічну їжу. А ще - на дешевий спорт, про який варто згадати у цій статті хоча б тому, що послуги тренажерних залів та фітнес-клубів в Україні коштують дешево - якщо порівнювати з західними відповідниками. А якість при цьому залишається пристойною. Мабуть, так відбувається тому, що ці послуги хоч якось потрібно продавати - адже наші співгромадяни з куди більшою готовністю віднесуть свої гроші у наливайку, ніж у сусідній спортзал.

http://infocorn.org.ua/