24 березень 2016 р.
Створення студії друку шрифтом Брайля «BRAILLE STUDIO» для забезпечення рівності незрячих людей. ВІДЕО
СТВОРЕННЯ СТУДІЇ ДРУКУ ШРИФТОМ БРАЙЛЯ
«BRAILLE STUDIO» ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОСТІ НЕЗРЯЧИХ ЛЮДЕЙ
В Україні відсутній доступ для незрячих дітей та молоді на рівні з однолітками без інвалідності навчатися, інтелектуально розвиватися, отримувати професійні навички через нестачу навчальної, довідниково-пізнавальної та художньої літератури, дидактичних, прикладних матеріалів, розвиткових ігор та спеціалізованих видань у доступному форматі, насамперед шрифтом Брайля.
За державні кошти забезпечується лише мізерний відсоток від необхідних потреб, що негативно позначається на якості навчального процесу, та, в свою чергу, зменшує в рази шанси людей з порушеннями зору отримати якісну освіту, а згодом – і працевлаштуватися та бути залученими до життя в громаді, як повноцінні члени українського суспільства.
Розуміючи, наскільки важливими є кожна доступна книжка, карта, гра для інтелектуального розвитку, ми хочемо реалізувати у «Braille Studio» простір рівних можливостей для повноцінного включення незрячих людей в українське суспільство через створення належних умов для їх:
• навчання;
• пізнання;
• розвитку;
• інтеграції.
Метою проекту є створення інтелектуально-розвиткового інклюзивного середовища на основі використання шрифту Брайля й сучасних технологій для забезпечення освітніх, інтелектуальних, професійних потреб незрячих дітей та дорослих в Україні.
Сучасний принтер, який друкує шрифтом Брайля – це першочергове і необхідне обладнання для реалізації нашої мети.
Тому ми ініціювали старт кампанії зі збору коштів для придбання принтера, що друкує шрифтом Брайля, який дає змогу незрячій людині самостійно форматувати, друкувати, читати тексти, адже принтер має систему озвучення операцій, голосове меню і оснащений звуковими підказками.
Для забезпечення матеріально-технічної бази «Braille Studio» з метою реалізації проекту необхідно придбати:
1. Два принтери для друкування продукції шрифтом Брайля:
• BrailleBox – це одна з найновіших потужних моделей брайлівських принтерів, що дозволить друкувати великі за обсягом матеріали: художню, пізнавальну, довідникову літературу, розробки розвиткового та навчально-методичного характеру. Принтер розміщуватиметься у м. Києві та працюватиме на задоволення потреб усієї України (16000$ USD).
• Everest – цей принтер дозволить друкувати продукцію шрифтом Брайля менших обсягів для регіонального користування (Західна Україна). Принтер розміщуватиметься у м. Луцьку, його робота буде зорієнтована в основному на задоволення щоденних потреб незрячих учнів, студентів, молоді, фахівців; батьків та педагогів, які забезпечують навчання та виховання дітей з глибокими порушеннями зору; закладів сфери обслуговування громадян тощо (4000$ USD).
2. Витратні матеріали: спеціальний брайлівський папір високої якості; спеціальні теки-зшивачі для оправи друкованої продукції.
В умовах реформування системи освіти України та проведення в державі євроінтеграційних процесів у сфері побудови інклюзивного суспільства, створення таких пілотних проектів у м. Києві та м. Луцьку може виконувати функції своєрідних ресурсних центрів, які дозволять задовольнити потреби більшої частини України та сприятимуть:
• інтелектуальному розвитку дітей та професійному зростанню молоді з інвалідністю по зору, швидкій адаптації людей, які втрачають зір у дорослому віці;
• реалізації права людей з інвалідністю по зору на доступ до інформації у різних сферах життєдіяльності.
Цільова аудиторія проекту:
• Люди з інвалідністю по зору різних вікових категорій: учні, студенти, фахівці.
• Люди без інвалідності, які будуть залучені до активної діяльності.
• Педагоги загальноосвітніх інклюзивних та спеціальних шкіл, реабілітаційних установ, представники громадських організацій.
Організатори проекту: Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» за участі Тетяни Єремеєвої – директорки Клініки Загурського.
Ключова команда проекту:
Юлія Сачук – віце-президентка ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», експертка Коаліції з протидії дискримінації в Україні з питань інвалідності, авторка і координаторка низки соціальних проектів, зокрема в межах яких було створено рельєфно-графічну схему ліній Київського метрополітену та рельєфно-графічну адміністративну карту України. Телефон: +38063-443-29-32. Email: [email protected].
Анна Серпутько – представник ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», співавтор та експерт кількох освітніх і просвітницьких проектів організації з питань навчання дітей з порушеннями зору, розробки та виготовлення навчально-методичних матеріалів, зокрема рельєфно-крапковим шрифтом Брайля.
Віталій Ткачук – Голова Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії».
Телефон: +38050-223-22-64. Email: [email protected].
Ми щиро усвідомлюємо, що реалізація нашого проекту стане можливою лише за вашої підтримки й допомоги кожного!
Реквізити рахунку в Ощадбанку: одержувач – ВГО «Генерація успішної дії», код ЄДРПОУ 34935692, рахунок: 26007300943056 у ГУ м. Києва та Київській обл. АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ банку 09322277.
Реквізити рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк»: одержувач – ВО ВГО «Генерація успішної дії», ЄДРПОУ 37004147, рахунок: 26001055402689 у філії Волинського Головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 303440.
Довідкова інформація:
Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» заснована в 2006 році, поширює свою діяльність на територію всієї України та має осередки у більшості її областей.
Мета діяльності організації: реалізація і захист прав та основоположних свобод людей з інвалідністю по зору, сприяння їх повному включенню до всіх сфер життя суспільства.
Інтернет-сайт організації – www.gud.org.ua
Facebook – https://www.facebook.com/OrganizationGUD
kvak30
24 березень, 2016, 12:32
СТВОРЕННЯ СТУДІЇ ДРУКУ ШРИФТОМ БРАЙЛЯ
«BRAILLE STUDIO» ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОСТІ НЕЗРЯЧИХ ЛЮДЕЙ
В Україні відсутній доступ для незрячих дітей та молоді на рівні з однолітками без інвалідності навчатися, інтелектуально розвиватися, отримувати професійні навички через нестачу навчальної, довідниково-пізнавальної та художньої літератури, дидактичних, прикладних матеріалів, розвиткових ігор та спеціалізованих видань у доступному форматі, насамперед шрифтом Брайля.
За державні кошти забезпечується лише мізерний відсоток від необхідних потреб, що негативно позначається на якості навчального процесу, та, в свою чергу, зменшує в рази шанси людей з порушеннями зору отримати якісну освіту, а згодом – і працевлаштуватися та бути залученими до життя в громаді, як повноцінні члени українського суспільства.
Розуміючи, наскільки важливими є кожна доступна книжка, карта, гра для інтелектуального розвитку, ми хочемо реалізувати у «Braille Studio» простір рівних можливостей для повноцінного включення незрячих людей в українське суспільство через створення належних умов для їх:
• навчання;
• пізнання;
• розвитку;
• інтеграції.
Метою проекту є створення інтелектуально-розвиткового інклюзивного середовища на основі використання шрифту Брайля й сучасних технологій для забезпечення освітніх, інтелектуальних, професійних потреб незрячих дітей та дорослих в Україні.
Сучасний принтер, який друкує шрифтом Брайля – це першочергове і необхідне обладнання для реалізації нашої мети.
Тому ми ініціювали старт кампанії зі збору коштів для придбання принтера, що друкує шрифтом Брайля, який дає змогу незрячій людині самостійно форматувати, друкувати, читати тексти, адже принтер має систему озвучення операцій, голосове меню і оснащений звуковими підказками.
Для забезпечення матеріально-технічної бази «Braille Studio» з метою реалізації проекту необхідно придбати:
1. Два принтери для друкування продукції шрифтом Брайля:
• BrailleBox – це одна з найновіших потужних моделей брайлівських принтерів, що дозволить друкувати великі за обсягом матеріали: художню, пізнавальну, довідникову літературу, розробки розвиткового та навчально-методичного характеру. Принтер розміщуватиметься у м. Києві та працюватиме на задоволення потреб усієї України (16000$ USD).
• Everest – цей принтер дозволить друкувати продукцію шрифтом Брайля менших обсягів для регіонального користування (Західна Україна). Принтер розміщуватиметься у м. Луцьку, його робота буде зорієнтована в основному на задоволення щоденних потреб незрячих учнів, студентів, молоді, фахівців; батьків та педагогів, які забезпечують навчання та виховання дітей з глибокими порушеннями зору; закладів сфери обслуговування громадян тощо (4000$ USD).
2. Витратні матеріали: спеціальний брайлівський папір високої якості; спеціальні теки-зшивачі для оправи друкованої продукції.
В умовах реформування системи освіти України та проведення в державі євроінтеграційних процесів у сфері побудови інклюзивного суспільства, створення таких пілотних проектів у м. Києві та м. Луцьку може виконувати функції своєрідних ресурсних центрів, які дозволять задовольнити потреби більшої частини України та сприятимуть:
• інтелектуальному розвитку дітей та професійному зростанню молоді з інвалідністю по зору, швидкій адаптації людей, які втрачають зір у дорослому віці;
• реалізації права людей з інвалідністю по зору на доступ до інформації у різних сферах життєдіяльності.
Цільова аудиторія проекту:
• Люди з інвалідністю по зору різних вікових категорій: учні, студенти, фахівці.
• Люди без інвалідності, які будуть залучені до активної діяльності.
• Педагоги загальноосвітніх інклюзивних та спеціальних шкіл, реабілітаційних установ, представники громадських організацій.
Організатори проекту: Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» за участі Тетяни Єремеєвої – директорки Клініки Загурського.
Ключова команда проекту:
Юлія Сачук – віце-президентка ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», експертка Коаліції з протидії дискримінації в Україні з питань інвалідності, авторка і координаторка низки соціальних проектів, зокрема в межах яких було створено рельєфно-графічну схему ліній Київського метрополітену та рельєфно-графічну адміністративну карту України. Телефон: +38063-443-29-32. Email: [email protected].
Анна Серпутько – представник ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», співавтор та експерт кількох освітніх і просвітницьких проектів організації з питань навчання дітей з порушеннями зору, розробки та виготовлення навчально-методичних матеріалів, зокрема рельєфно-крапковим шрифтом Брайля.
Віталій Ткачук – Голова Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії».
Телефон: +38050-223-22-64. Email: [email protected].
Ми щиро усвідомлюємо, що реалізація нашого проекту стане можливою лише за вашої підтримки й допомоги кожного!
Реквізити рахунку в Ощадбанку: одержувач – ВГО «Генерація успішної дії», код ЄДРПОУ 34935692, рахунок: 26007300943056 у ГУ м. Києва та Київській обл. АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ банку 09322277.
Реквізити рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк»: одержувач – ВО ВГО «Генерація успішної дії», ЄДРПОУ 37004147, рахунок: 26001055402689 у філії Волинського Головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 303440.
Довідкова інформація:
Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» заснована в 2006 році, поширює свою діяльність на територію всієї України та має осередки у більшості її областей.
Мета діяльності організації: реалізація і захист прав та основоположних свобод людей з інвалідністю по зору, сприяння їх повному включенню до всіх сфер життя суспільства.
Інтернет-сайт організації – www.gud.org.ua
Facebook – https://www.facebook.com/OrganizationGUD
22 березень 2016 р.
Про перейменування
Костянтин Яворський
22 березень, 2016, 17:45
Такі вже люди різні, що все їм не подобається. Проте, зазвичай, те, що не стосується на пряму їх самих. В містах України, а особливо у Луцьку, чергового піку набуло перейменування вулиць.
Довелося сьогодні послухати думки депутатів, які вирішують їхню долю.
Загалом півтори години дебатів можна описати десятьма словами: перейменовувати треба, але люди проти, бо це їм не вигідно.
Пропоную полегшення роботи депутатів двома проектами рішень.
Перше – перейняти досвід інших міст. Не пам’ятаю де саме, але точно бачив вивіску, на якій вказано усі назви цієї вулиці з початку історії. (Шкода картинки в неті не знайшов, але є схоже щось у Львові).
Отож, приклад:
вул. Вітовта Великого
заснована у 1928 році.
вул. Стефана Жеромського (1928 - 1939)
вул. Ворошилова (1939-1941, 1944-1957)
вул. Костянтина Острозького (1941-1944)
вул. Крилова (1957-2016).
І в цьому випадку мешканців питати не потрібно! Підходить до депутата російськомовна бабка і каже, що їй подобається її любимий Крилов. Ви її берете за руку, ведете до таблички і тицяєте носом у напис, де Крилов. Комуністам щось не подобаться – рилом в Ворошилова, приїжджають поляки – нате вам Жеромського. І усі проблеми.
Гарно? Я вважаю, що так.
Дорого? Не думаю.
Це ж не на кожному будинку, лише на тих, що межують з іншими вулицями, тобто рогових.
Інший аспект – гроші на перероблення документів.
А ось тут випадок абсолютно суперечливий. Чому люди мають платити за чиюсь забаганку?
На це гроші мають бути передбачені в бюджеті.
Або: захотілося пану, до прикладу, Ковальчуку перейменувати якусь вулицю. Ще 329 людей підтримали цю петицію. Також вже потім за рішення проголосувало, до прикладу, 40 депутатів.
Разом виходить 370 людей. Ото ви, панове, захотіли перейменувати вулицю, платіть.
На ній мешкає, хай тих самих 370 людей. Взяли і скинулися їм на паспорти.
Певно, за таких умов, бажаючих змін поменшає.
![Про перейменування]( "Про перейменування")
Довелося сьогодні послухати думки депутатів, які вирішують їхню долю.
Загалом півтори години дебатів можна описати десятьма словами: перейменовувати треба, але люди проти, бо це їм не вигідно.
Пропоную полегшення роботи депутатів двома проектами рішень.
Перше – перейняти досвід інших міст. Не пам’ятаю де саме, але точно бачив вивіску, на якій вказано усі назви цієї вулиці з початку історії. (Шкода картинки в неті не знайшов, але є схоже щось у Львові).
Отож, приклад:
вул. Вітовта Великого
заснована у 1928 році.
вул. Стефана Жеромського (1928 - 1939)
вул. Ворошилова (1939-1941, 1944-1957)
вул. Костянтина Острозького (1941-1944)
вул. Крилова (1957-2016).
І в цьому випадку мешканців питати не потрібно! Підходить до депутата російськомовна бабка і каже, що їй подобається її любимий Крилов. Ви її берете за руку, ведете до таблички і тицяєте носом у напис, де Крилов. Комуністам щось не подобаться – рилом в Ворошилова, приїжджають поляки – нате вам Жеромського. І усі проблеми.
Гарно? Я вважаю, що так.
Дорого? Не думаю.
Це ж не на кожному будинку, лише на тих, що межують з іншими вулицями, тобто рогових.
Інший аспект – гроші на перероблення документів.
А ось тут випадок абсолютно суперечливий. Чому люди мають платити за чиюсь забаганку?
На це гроші мають бути передбачені в бюджеті.
Або: захотілося пану, до прикладу, Ковальчуку перейменувати якусь вулицю. Ще 329 людей підтримали цю петицію. Також вже потім за рішення проголосувало, до прикладу, 40 депутатів.
Разом виходить 370 людей. Ото ви, панове, захотіли перейменувати вулицю, платіть.
На ній мешкає, хай тих самих 370 людей. Взяли і скинулися їм на паспорти.
Певно, за таких умов, бажаючих змін поменшає.
Де сьогодні можна захистити свої права
Луцький МЦ з надання БВПД
22 березень, 2016, 16:19
Низький рівень правової грамотності та відсутність ринку юридичних послуг є ключовими факторами, що ізолюють сільське населення від державної правової системи та правосуддя. Правові потреби у віддалених громадах у більшості випадків залишаються незадоволеними, і питання рівного доступу до правосуддя залишається відкритим.
Що ж таке безоплатна правова допомога і хто може її отримати.
Так, Законом передбачено надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг, як забезпечення доступу до правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та надається через органи юстиції та органи місцевого самоврядування.
Що стосується безоплатної вторинної правової допомоги, то її, на відміну від первинної, мають право отримувати лише окремі категорії осіб, визначені Законом, з урахуванням двох критеріїв – критерію малозабезпеченості та належності до тих категорій осіб, для яких законами вже закріплено право на безоплатну правову допомогу.
![Де сьогодні можна захистити свої права]( "Де сьогодні можна захистити свої права")
![Де сьогодні можна захистити свої права]( "Де сьогодні можна захистити свої права")
Безоплатна вторинна правова допомога, включає наступні види правових послуг: захист від обвинувачення, здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру, надають утворені за рішенням Міністерства юстиції центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Зокрема у Волинській області створено 3 місцевих центри у Ковелі, Володимир Волинському та Луцьку. Луцький місцевий центр обслуговує жителів Луцького, Ківерцівського, Рожищенського районів та місто Луцьк.
Луцький МЦ забезпечує доступ до безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному та адміністративному процесах для соціально незахищених категорій громадян, таких як:
- малозабезпечені (особи, чий середній місячний сукупний сімейний дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів);
- учасники бойових дій (у тому числі, це стосується учасників АТО із відповідним статусом, та членів сімей загиблих),
- діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування,
- біженці, та ін..
Детально про структуру і роботу Луцького місцевого центру. В місцевому центрі працює 4 відділи, діяльність яких спрямована на створення найбільш комфортних умов для особи, яка звернулась до місцевого центру за правовою допомогою.
При зверненні клієнта до місцевого центру, в першу чергу, з’ясовується чи є особа суб’єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги, тобто, чи має вона на неї право, а також вид правової допомоги, якої вона потребує - первинної чи вторинної.
Якщо особа надала документи, що підтверджують її право на безоплатну вторинну правову допомогу, їй призначається адвоката, який надає свої послуги безоплатно для клієнта (послуги адвоката оплачує держава).
В іншому випадку якщо особа не має права на безоплатну вторинну правову допомогу, або потребує допомоги з питання, що виходить за межі вторинної правової допомоги і лежить в досудовій площині, працівники центру сприяють зверненню вказаної особи до установ, уповноважених на вирішення такого роду питань.
Для цього в місцевих центрах створенні відповідні підрозділи, які відповідають за налагодження комунікацій між центром та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, спеціалізованими комунальними установами тощо.
Луцький місцевий центр з надання БВПД чекає на своїх клієнтів за адресою: 43000, обл. Волинська, м. Луцьк, вул. Прогресу, 7 (навпроти Обласної дитячо-юнацької спортивної школи, в приміщенні страхової компанії «Оранта»).
Протягом першого півріччя 2016 року відповідно до Плану заходів з реформування територіальних органів Міністерства юстиції України та розвитку системи надання безоплатної правової допомоги, відбувається реформа територіальних органів юстиції, яка є наступним логічним етапом децентралізації послуг Міністерства юстиції України та надання можливості отримання таких послуг у режимі он-лайн з одночасним розширенням доступу до безоплатної правової допомоги та підвищенням її якості.
Згідно з планом, в кожному районі і місті України будуть утворені Бюро правової допомоги як відокремлені підрозділи місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що діють в Україні з 1 липня 2015 року. Ресурсне забезпечення здійснюватиметься за рахунок майна і коштів районних та міських управлінь юстиції, які будуть ліквідовані найближчим часом.
Було прийнято рішення ліквідувати майже 600 районних управлінь юстиції радянського зразка, які існували в Україні протягом 20 років. Вони не надавали жодних сервісів і допомоги українцям, були забюрократизовані та закриті, не мали жодної мотивації надавати якісні послуги тим людям, які фактично найняли цих чиновників на роботу.
З 1 липня 2016 року буде створено більше 400 бюро правової допомоги. У новостворених бюро українці зможуть скористатися усіма електронними сервісами Мін’юсту. Більше того, до кінця цього року система електронних сервісів буде розширена і вбере в себе всі сервіси, які надає українцям Мін’юст. Завдяки цим новим електронним сервісам людям не потрібно витрачати час у чергах, знаходити посередників серед державних службовців, щоб отримати ту чи іншу довідку. Всі ці сервіси можна отримати через інтернет, зайшовши на сайт Міністерства юстиції. Усі вони будуть доступні для клієнтів бюро. Згідно з прийнятими законодавчими актами усі сформовані електронною системою документи мають такий самий офіційний статус, як і їх аналоги з підписом та печаткою реєстратора.
Що ж таке безоплатна правова допомога і хто може її отримати.
Так, Законом передбачено надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг, як забезпечення доступу до правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та надається через органи юстиції та органи місцевого самоврядування.
Що стосується безоплатної вторинної правової допомоги, то її, на відміну від первинної, мають право отримувати лише окремі категорії осіб, визначені Законом, з урахуванням двох критеріїв – критерію малозабезпеченості та належності до тих категорій осіб, для яких законами вже закріплено право на безоплатну правову допомогу.
Безоплатна вторинна правова допомога, включає наступні види правових послуг: захист від обвинувачення, здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру, надають утворені за рішенням Міністерства юстиції центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Зокрема у Волинській області створено 3 місцевих центри у Ковелі, Володимир Волинському та Луцьку. Луцький місцевий центр обслуговує жителів Луцького, Ківерцівського, Рожищенського районів та місто Луцьк.
Луцький МЦ забезпечує доступ до безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному та адміністративному процесах для соціально незахищених категорій громадян, таких як:
- малозабезпечені (особи, чий середній місячний сукупний сімейний дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів);
- учасники бойових дій (у тому числі, це стосується учасників АТО із відповідним статусом, та членів сімей загиблих),
- діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування,
- біженці, та ін..
Детально про структуру і роботу Луцького місцевого центру. В місцевому центрі працює 4 відділи, діяльність яких спрямована на створення найбільш комфортних умов для особи, яка звернулась до місцевого центру за правовою допомогою.
При зверненні клієнта до місцевого центру, в першу чергу, з’ясовується чи є особа суб’єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги, тобто, чи має вона на неї право, а також вид правової допомоги, якої вона потребує - первинної чи вторинної.
Якщо особа надала документи, що підтверджують її право на безоплатну вторинну правову допомогу, їй призначається адвоката, який надає свої послуги безоплатно для клієнта (послуги адвоката оплачує держава).
В іншому випадку якщо особа не має права на безоплатну вторинну правову допомогу, або потребує допомоги з питання, що виходить за межі вторинної правової допомоги і лежить в досудовій площині, працівники центру сприяють зверненню вказаної особи до установ, уповноважених на вирішення такого роду питань.
Для цього в місцевих центрах створенні відповідні підрозділи, які відповідають за налагодження комунікацій між центром та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, спеціалізованими комунальними установами тощо.
Луцький місцевий центр з надання БВПД чекає на своїх клієнтів за адресою: 43000, обл. Волинська, м. Луцьк, вул. Прогресу, 7 (навпроти Обласної дитячо-юнацької спортивної школи, в приміщенні страхової компанії «Оранта»).
Протягом першого півріччя 2016 року відповідно до Плану заходів з реформування територіальних органів Міністерства юстиції України та розвитку системи надання безоплатної правової допомоги, відбувається реформа територіальних органів юстиції, яка є наступним логічним етапом децентралізації послуг Міністерства юстиції України та надання можливості отримання таких послуг у режимі он-лайн з одночасним розширенням доступу до безоплатної правової допомоги та підвищенням її якості.
Згідно з планом, в кожному районі і місті України будуть утворені Бюро правової допомоги як відокремлені підрозділи місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що діють в Україні з 1 липня 2015 року. Ресурсне забезпечення здійснюватиметься за рахунок майна і коштів районних та міських управлінь юстиції, які будуть ліквідовані найближчим часом.
Було прийнято рішення ліквідувати майже 600 районних управлінь юстиції радянського зразка, які існували в Україні протягом 20 років. Вони не надавали жодних сервісів і допомоги українцям, були забюрократизовані та закриті, не мали жодної мотивації надавати якісні послуги тим людям, які фактично найняли цих чиновників на роботу.
З 1 липня 2016 року буде створено більше 400 бюро правової допомоги. У новостворених бюро українці зможуть скористатися усіма електронними сервісами Мін’юсту. Більше того, до кінця цього року система електронних сервісів буде розширена і вбере в себе всі сервіси, які надає українцям Мін’юст. Завдяки цим новим електронним сервісам людям не потрібно витрачати час у чергах, знаходити посередників серед державних службовців, щоб отримати ту чи іншу довідку. Всі ці сервіси можна отримати через інтернет, зайшовши на сайт Міністерства юстиції. Усі вони будуть доступні для клієнтів бюро. Згідно з прийнятими законодавчими актами усі сформовані електронною системою документи мають такий самий офіційний статус, як і їх аналоги з підписом та печаткою реєстратора.
Анонімність не гарантується
ob.server
22 березень, 2016, 12:30
Анонімність лікування алкоголізму і наркоманії в нас більше не гарантується — керівництво Волинського наркологічного диспансеру вирішило поставити себе над законом і встановити відеоспостереження в приміщенні поліклініки. Не просто в коридорах, чи інших приміщеннях загального користування, а в кабінеті який відвідують чи не найбільше. Кабінет який планують обладнати відеоспостереженням використовується і для оглядів на стан сп’яніння — тобто там дихають в трубочку та пісяють в баночку ті кого привозить на освідування поліція, і як приймальне відділення — тобто через нього проходять всі, хто звертається в наркодиспансер за стаціонарним лікуванням, більшість за анонімним — це принципово для тих, хто не хоче розголошувати свої проблеми широкому колу, і для видачі ліків пацієнтам «метадонової програми». Всі ці категорії громадян тепер позбавляються права на анонімність і таємницю лікування так як все, що відбувається в кабінеті фіксуватиме відеореєстратор в кабінеті головного лікаря. А керівництво наркодиспансеру безконтрольно колекціонуватиме компромат, адже та сама поліція в більшості привозить на освідування не хронічних алкоголіків, а цілком добропорядних громадян, які хильнули зайвого і звернули на себе увагу поліції. Тепер відеокамери детально фіксуватимуть як «чудять» такі люди, на потіху тим, хто це потім буде дивитися або оприлюднить. При умові, звичайно, що в цю історію не втрутиться прокуратура Волинської області. Зараз саме час сказати своє слово прокурорам, адже якщо ідея приживеться, цілком можливо що завтра відеокамери високої якості почнуть встановлювать проктологи і гінекологи.
04 березень 2016 р.
У Луцьку вимагають покарання для головних корупціонерів України
Антикорупційний рух Волині
04 березень, 2016, 21:23
У Луцьку розпочалася акція "Вимагаємо покарання", головна мета якої донести до людей інформацію про головних корупціонерів України.
Водночас організатори - волинський осередок "Антикорупційного руху" Валентина Наливайченка - нагадують владі показати: ніщо не забуто, нікого не пробачимо.
Акція стартувала 4 березня на Театральному майдані.
Тут розташували 8 стендів з банерами, на яких зображені посадовці, які є своєрідними корупційними лідерами в Україні. Вони презентують різні гілки влади та відомства.
Приміром поруч з керівником Державної фіскальної служби Романом Насіровим розташована Валерія Гонтарєва, керівник Нацбанку України.
"Кожен, хто грабує країну, має понести адекватне цьому державному злочину покарання. Якщо влада не схаменеться, то кінець для багатьох нинішніх керівників країни може бути плачевний!" - вважає один з координаторів руху на Волині Олег Колеснік.
Планується, що акція триватиме протягом наступного тижня, а організатори готують для лучан сюрприз, деталі якого озвучать 7 березня.
Фото акції тут: https://www.facebook.com/antikor.volyn/
Водночас організатори - волинський осередок "Антикорупційного руху" Валентина Наливайченка - нагадують владі показати: ніщо не забуто, нікого не пробачимо.
Акція стартувала 4 березня на Театральному майдані.
Тут розташували 8 стендів з банерами, на яких зображені посадовці, які є своєрідними корупційними лідерами в Україні. Вони презентують різні гілки влади та відомства.
Приміром поруч з керівником Державної фіскальної служби Романом Насіровим розташована Валерія Гонтарєва, керівник Нацбанку України.
"Кожен, хто грабує країну, має понести адекватне цьому державному злочину покарання. Якщо влада не схаменеться, то кінець для багатьох нинішніх керівників країни може бути плачевний!" - вважає один з координаторів руху на Волині Олег Колеснік.
Планується, що акція триватиме протягом наступного тижня, а організатори готують для лучан сюрприз, деталі якого озвучать 7 березня.
Фото акції тут: https://www.facebook.com/antikor.volyn/
18 лютий 2016 р.
Коли новостворена поліція прибере валютних міняйл з Луцька?
Передбачаю, що через ці слова мене почнуть звинувачувати у непатріотичності і нетерплячості, але мені бракує слів, коли проходжу центром «європейського» Луцька.
Щоденно прямуючи на роботу повз ЦУМ, мене перестрівають групки небритих мужланів зі словами «долари-євро». Їх вже добре знає в обличчя кожен корінний лучанин. Вони порушують закон і їх немає кому зупинити. Повз них проходить розрекламована і розпіарена поліція, чиновники і народні обранці. Проте нікому не вистачає сили волі прибрати їх з вулиці.
Звичайно, мова про «валютників». Центр міста і ринки Луцька кишать хлопцями з торбами валютних знаків різних країн світу. Вони працюють поза законом. Не платять офіційно податків, зате рахуються безробітними. Впевнений, що вони ще й отримують субсидію на сплату комунальних послуг. Коли ж досягнуть пенсійного віку, то будуть ще й пенсію від держави отримувати. Можливо, навіть таку як і я. Хоча я все життя працюю офіційно, заробляю трішки вищу від мінімальної заробітну плату і з мене вираховують немалі податки. Все це для того, щоб пільги могли отримувати такі, як ці здоровані.
Сьогодні у всіх волинських ЗМІ рекламують нову патрульну службу. Прес-служба поліції щоденно пише у соцмережах про чергових оштрафованих водіїв. Невже грізним полісменам страшно побороти кілька десятків валютних міняйл? А, може, їх хтось покриває із вищого керівництва волинських правоохоронців? Бо якось не віриться, що злочини можна робити відкрито в усіх на очах і бути непокараним довгі роки.
З легкістю можна провести «контрольні закупки» валюти, конфіскувати вміст торбинок вуличних хлопців, накласти штрафи. Упевнений, що після кількох днів чергувань у центрі міста та на ринках обласного центру приберуть хоча б такий нелегальний вид бізнесу. Він псує загальну картинку нашого міста, яке претендує на статус європейської туристичної перлини Західної України. В сусідній Польщі обмін валют відбувається цивілізовано. В обмінних пунктах вам видадуть чек за проведену операцію. Цей вид бізнесу приносить користь державі у вигляді сплачених податків, а людям дає гарантію, що обміняні грошові знаки нефальшиві.
Остап ВОЛИНЯНИН
ТойХтоПройшовКрізьВогонь
18 лютий, 2016, 22:36
Щоденно прямуючи на роботу повз ЦУМ, мене перестрівають групки небритих мужланів зі словами «долари-євро». Їх вже добре знає в обличчя кожен корінний лучанин. Вони порушують закон і їх немає кому зупинити. Повз них проходить розрекламована і розпіарена поліція, чиновники і народні обранці. Проте нікому не вистачає сили волі прибрати їх з вулиці.
Звичайно, мова про «валютників». Центр міста і ринки Луцька кишать хлопцями з торбами валютних знаків різних країн світу. Вони працюють поза законом. Не платять офіційно податків, зате рахуються безробітними. Впевнений, що вони ще й отримують субсидію на сплату комунальних послуг. Коли ж досягнуть пенсійного віку, то будуть ще й пенсію від держави отримувати. Можливо, навіть таку як і я. Хоча я все життя працюю офіційно, заробляю трішки вищу від мінімальної заробітну плату і з мене вираховують немалі податки. Все це для того, щоб пільги могли отримувати такі, як ці здоровані.
Сьогодні у всіх волинських ЗМІ рекламують нову патрульну службу. Прес-служба поліції щоденно пише у соцмережах про чергових оштрафованих водіїв. Невже грізним полісменам страшно побороти кілька десятків валютних міняйл? А, може, їх хтось покриває із вищого керівництва волинських правоохоронців? Бо якось не віриться, що злочини можна робити відкрито в усіх на очах і бути непокараним довгі роки.
З легкістю можна провести «контрольні закупки» валюти, конфіскувати вміст торбинок вуличних хлопців, накласти штрафи. Упевнений, що після кількох днів чергувань у центрі міста та на ринках обласного центру приберуть хоча б такий нелегальний вид бізнесу. Він псує загальну картинку нашого міста, яке претендує на статус європейської туристичної перлини Західної України. В сусідній Польщі обмін валют відбувається цивілізовано. В обмінних пунктах вам видадуть чек за проведену операцію. Цей вид бізнесу приносить користь державі у вигляді сплачених податків, а людям дає гарантію, що обміняні грошові знаки нефальшиві.
Остап ВОЛИНЯНИН
14 лютий 2016 р.
Що бютівцю зась, то укропівцю можна?
natalia.kamyshnykova
14 лютий, 2016, 14:58
Я про скандальчик із висловлюваннями Сергія Григоренка - заступника луцького міського голови. Його виключили з партії "Батьківщина" за розпалювання міжнаціональної ворожнечі - бовкнув на засіданні виконкому неполіткоректну провокативну дурню про "жидів".
Викрив його в інтернеті депутат Луцької міськради, співзасновник приватного підприємства "Волинські новини" Ігор Поліщук. Він же заніс заяви на Григоренка в УСБУ і поліцію.
Юлія Тимошенко особисто відреагувала на антисемітську фразу Григоренка. Його публічне пояснення з елементами вибачення не допомогло.
І я вважаю, що на такі речі треба реагувати миттєво і принципово.
Але є одне "але".
На сайті "Волинських новин" про "жидів" не пише хіба лиш дуже лінивий анонім. Там рясніє від брутальних образ за національною ознакою. Щоправда, аноніми вправляються не у новинах і статтях, а у коментарях, але ж коментарі читає дуже широке коло людей. Значно ширше, ніж на засіданні виконкому, де Григоренко зморозив про "новітніх жидів".
Я набрала у пошуковику "Волинських новин" слово "жиди". Результат неприємно вразив.
Ось свіженькі висловлювання:
Є на сайті і значно агресивніші заяви. І ніхто їх не видаляє - навіть після цього скандалу.
Скажете, то пишуть аноніми, а в нас свобода слова? Так за законом відповідальність за анонімні висловлювання у публічному просторі несуть власники (засновники) сайтів, які створили технічну можливість для розпалювання міжнаціональної чи міжконфесійної ворожнечі, образ, приниження тощо.
Депутат міськради Поліщук, перш ніж заявляти на Григоренка в органи, мав би подивитись на те, що коїться на веб-майданчику його власного приватного підприємства.
Цікаво, що кілька коментарів модератори все ж таки прибрали. Уявляю, що там було, якщо на сайті досі залишається стільки смороду.
"факт 26 Липня 2015 16:43
![Що бютівцю зась, то укропівцю можна?]( "Що бютівцю зась, то укропівцю можна?")
Повторю питання. Що бютівцю Григоренку зась, то укропівцю Поліщуку можна?
А чому такі подвійні стандарти?
Чому депутат біжить заявляти на чиновника, якщо на його власній фірмі впродовж років розпалюють міжнаціональну ворожнечу?
Чому за одноразову дурню Григоренка картають, карають, виключають, а Поліщуку ніхто не скаже: "Слухай, та ти там у себе на сайті почисть, смердить же ж..."
Викрив його в інтернеті депутат Луцької міськради, співзасновник приватного підприємства "Волинські новини" Ігор Поліщук. Він же заніс заяви на Григоренка в УСБУ і поліцію.
Юлія Тимошенко особисто відреагувала на антисемітську фразу Григоренка. Його публічне пояснення з елементами вибачення не допомогло.
І я вважаю, що на такі речі треба реагувати миттєво і принципово.
Але є одне "але".
На сайті "Волинських новин" про "жидів" не пише хіба лиш дуже лінивий анонім. Там рясніє від брутальних образ за національною ознакою. Щоправда, аноніми вправляються не у новинах і статтях, а у коментарях, але ж коментарі читає дуже широке коло людей. Значно ширше, ніж на засіданні виконкому, де Григоренко зморозив про "новітніх жидів".
Я набрала у пошуковику "Волинських новин" слово "жиди". Результат неприємно вразив.
Ось свіженькі висловлювання:
Є на сайті і значно агресивніші заяви. І ніхто їх не видаляє - навіть після цього скандалу.
Скажете, то пишуть аноніми, а в нас свобода слова? Так за законом відповідальність за анонімні висловлювання у публічному просторі несуть власники (засновники) сайтів, які створили технічну можливість для розпалювання міжнаціональної чи міжконфесійної ворожнечі, образ, приниження тощо.
Депутат міськради Поліщук, перш ніж заявляти на Григоренка в органи, мав би подивитись на те, що коїться на веб-майданчику його власного приватного підприємства.
Цікаво, що кілька коментарів модератори все ж таки прибрали. Уявляю, що там було, якщо на сайті досі залишається стільки смороду.
"факт 26 Липня 2015 16:43
Повторю питання. Що бютівцю Григоренку зась, то укропівцю Поліщуку можна?
А чому такі подвійні стандарти?
Чому депутат біжить заявляти на чиновника, якщо на його власній фірмі впродовж років розпалюють міжнаціональну ворожнечу?
Чому за одноразову дурню Григоренка картають, карають, виключають, а Поліщуку ніхто не скаже: "Слухай, та ти там у себе на сайті почисть, смердить же ж..."
06 лютий 2016 р.
Порядність лучан вчергове здивувала
Хто з нас не мріяв знайти на вулиці гаманець, повен грошей? А чи задумувались ми як у цей час почувається людина, яка згубила цей гаманець? Сьогодні ми вирішили провести соціальний експеримент із загубленим гаманцем, щоб перевірити що ж оберуть українці: совість чи гаманець?
Експеримент проводили у різних частинах міста Луцька протягом цілого дня.
Коли ми випадково "губили" гаманець, більшість людей одразу повідомляли нам про це, іноді всією вулицею.
Пред початком зйомок один з перехожих просто біля нас згубив купюру в 100 гривень, а інший наздогнав його і повернув - це знак, подумали ми, і не помилилися.
У другій частині експерименту ми вирішили кардинально змінити умови і тепер "знаходили" загублений гаманець перехожих та намагались його повернути
P.S. На 3.30 хв один чоловік все ж таки вирішив присвоїти "знайдений" нами гаманець. Поведінка його була дивною, цілком можливо, він психічно хворий. Тому цей епізод ми не врахували у загальний показник порядності міста.
https://www.youtube.com/watch?v=PGdkjISUYp4
Павло Заєць
06 лютий, 2016, 18:53
Хто з нас не мріяв знайти на вулиці гаманець, повен грошей? А чи задумувались ми як у цей час почувається людина, яка згубила цей гаманець? Сьогодні ми вирішили провести соціальний експеримент із загубленим гаманцем, щоб перевірити що ж оберуть українці: совість чи гаманець?
Експеримент проводили у різних частинах міста Луцька протягом цілого дня.
Коли ми випадково "губили" гаманець, більшість людей одразу повідомляли нам про це, іноді всією вулицею.
Пред початком зйомок один з перехожих просто біля нас згубив купюру в 100 гривень, а інший наздогнав його і повернув - це знак, подумали ми, і не помилилися.
У другій частині експерименту ми вирішили кардинально змінити умови і тепер "знаходили" загублений гаманець перехожих та намагались його повернути
P.S. На 3.30 хв один чоловік все ж таки вирішив присвоїти "знайдений" нами гаманець. Поведінка його була дивною, цілком можливо, він психічно хворий. Тому цей епізод ми не врахували у загальний показник порядності міста.
https://www.youtube.com/watch?v=PGdkjISUYp4
05 лютий 2016 р.
До питання про лісове господарство Волині
Волинянин34
05 лютий, 2016, 17:34
27 січня в.о. начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) Олександр Кватирко провів з директорами лісових господарств закриту термінову нараду.
Примітно, що на захід не був запрошений жоден журналіст. Головним питанням наради було доведення до присутніх вказівок голови Держлісагентства України Олександра Ковальчука про придбання для потреб держлісгоспів (патрулювання лісу) позашляховика Renault Duster (Рено Дастер). Модель, залежно від комплектації, як повідомляє офіційний сайт дилера, коштує від 360 до 500 тис. грн., а ціна позашляховика «Нива» (ВАЗ 21214) – 260 тис. грн.
Крім того, широка градація ціни імпортного позашляховика дає широке поле для різного роду махінацій і «відмивання» грошей. Олександр Кватирко вважає, що наявність таких позашляховиків «значно покращить охорону лісів Волині» (???).
Цікаво, як сприйме цю цинічну оборудку система державних закупівель «proZorro», видання «Наші Гроші», місцеві правоохоронні органи? Хто дасть цьому марнотратству належну правову оцінку?
Можна погодитися, що французький автомобіль має суттєві переваги над російським, але сьогодні лісівники з вини того, хто пропонує цю чергову мотузку на їх шию, залишились без державного фінансування та й ще за рахунок своїх прибутків повинні підтримувати безлісні дотаційні регіони України. Декілька держлісгоспів вже здійснили перші платежі.
Виникає запитання: що діється за лаштунками розподілу коштів прибутків лісових господарств і чи має право новоспечений в.о. начальника управління давати вказівки на придбання автомобілів поза тендером? Разом з тим, чому голова Держлісагентства Олександр Ковальчук пропонує лісівникам такі брудні оборудки, хто тут в долі, скільки кому перепаде, у кого на зап’ястях брудних волохатих лап можуть клацнути кайданки?..
А по Олександру Кватирку, зокрема, ще не закрите чергове кримінальне провадження по ДП «Цуманське лісове господарство».
Примітно, що на захід не був запрошений жоден журналіст. Головним питанням наради було доведення до присутніх вказівок голови Держлісагентства України Олександра Ковальчука про придбання для потреб держлісгоспів (патрулювання лісу) позашляховика Renault Duster (Рено Дастер). Модель, залежно від комплектації, як повідомляє офіційний сайт дилера, коштує від 360 до 500 тис. грн., а ціна позашляховика «Нива» (ВАЗ 21214) – 260 тис. грн.
Крім того, широка градація ціни імпортного позашляховика дає широке поле для різного роду махінацій і «відмивання» грошей. Олександр Кватирко вважає, що наявність таких позашляховиків «значно покращить охорону лісів Волині» (???).
Цікаво, як сприйме цю цинічну оборудку система державних закупівель «proZorro», видання «Наші Гроші», місцеві правоохоронні органи? Хто дасть цьому марнотратству належну правову оцінку?
Можна погодитися, що французький автомобіль має суттєві переваги над російським, але сьогодні лісівники з вини того, хто пропонує цю чергову мотузку на їх шию, залишились без державного фінансування та й ще за рахунок своїх прибутків повинні підтримувати безлісні дотаційні регіони України. Декілька держлісгоспів вже здійснили перші платежі.
Виникає запитання: що діється за лаштунками розподілу коштів прибутків лісових господарств і чи має право новоспечений в.о. начальника управління давати вказівки на придбання автомобілів поза тендером? Разом з тим, чому голова Держлісагентства Олександр Ковальчук пропонує лісівникам такі брудні оборудки, хто тут в долі, скільки кому перепаде, у кого на зап’ястях брудних волохатих лап можуть клацнути кайданки?..
А по Олександру Кватирку, зокрема, ще не закрите чергове кримінальне провадження по ДП «Цуманське лісове господарство».
04 лютий 2016 р.
В Луцьку відбулась презентація першого в Україні молитовника українською мовою шрифтом Брайля для незрячих. Відео.
kvak30
04 лютий, 2016, 10:56
1 лютого 2016 року в Трапезній жіночого монастиря Святого Василія, що біля Собору, відбулась презентація першого в Україні молитовника українською мовою шрифтом Брайля для незрячих.
З благословення Святійшого Патріарха Філарета Синодальний відділ соціального служіння та благодійності УПЦ Київського Патріархату «Eleos-Ukraine», відділ організації благодійності та соціального служіння Волинської єпархії УПЦ КП, Волинський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» зібрали кошти та видали 400 молитовників шрифтом Брайля.
По завершенні презентації незрячі прочитали Молитву українською мовою за мир та злагоду в Україні.
З благословення Святійшого Патріарха Філарета Синодальний відділ соціального служіння та благодійності УПЦ Київського Патріархату «Eleos-Ukraine», відділ організації благодійності та соціального служіння Волинської єпархії УПЦ КП, Волинський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» зібрали кошти та видали 400 молитовників шрифтом Брайля.
По завершенні презентації незрячі прочитали Молитву українською мовою за мир та злагоду в Україні.
26 січень 2016 р.
Порошенко, Саакашвілі, Наливайченко і Тимошенко визначатимуть політичне життя України у 2016 році
Антикорупційний рух Волині
26 січень, 2016, 09:55
Агенство моделювання ситуацій (АМС) оприлюднило рейтинг активності топ-20 українських політиків, які впливатимуть на політичне життя країни - це Порошенко, Сааакашвілі, Аваков, Тимошенко.
Водночас, експерти наполягають і на появі нових облич, які відігріватимуть ключові ролі у політиці. Це, зокрема керівник антикорупційного бюро А. Ситник та лідер «Антикорупційного руху» В. Наливайченко. «Всі його заяви стосовно корупції на вищому рівні підкріплені конкретними фактами», - заявив директор АМС Віталій Бала.
Експерти прогнозують, що українців найбільше цікавитимуть: припинення бойових дій на Сході та конституційна рефорорма, боротьба із корупцією та погіршення економічної ситуації в країні. Також актуальними для суспільства є теми стабільності національної валюти, курсу долара та інфляції. Можлива підготовка соціальних протестних рухів на весну. Тому соціальні та економічні питання підігріватимуться саме в лютому.
Водночас, експерти наполягають і на появі нових облич, які відігріватимуть ключові ролі у політиці. Це, зокрема керівник антикорупційного бюро А. Ситник та лідер «Антикорупційного руху» В. Наливайченко. «Всі його заяви стосовно корупції на вищому рівні підкріплені конкретними фактами», - заявив директор АМС Віталій Бала.
Експерти прогнозують, що українців найбільше цікавитимуть: припинення бойових дій на Сході та конституційна рефорорма, боротьба із корупцією та погіршення економічної ситуації в країні. Також актуальними для суспільства є теми стабільності національної валюти, курсу долара та інфляції. Можлива підготовка соціальних протестних рухів на весну. Тому соціальні та економічні питання підігріватимуться саме в лютому.
22 січень 2016 р.
Чому Палиці потрібна «Волинь»?
Шершень
22 січень, 2016, 19:45
П’ята на цей момент команда українського елітного чемпіонату на межі зникнення. Мало хто повірив би у таку інформацію, проте саме така ситуація складається навколо луцької «Волині». І нещодавні вкидання інформації в інтернет про плачевний стан команди не є далекими від реальності ,як це частенько буває в Мережі. Якщо відсутність інформації про зимові збори «Волині» можна ще якось пояснити очікуванням грошей для поїздок в Туреччину, то новини про позбавлення команди зароблених очок внаслідок штрафних санкцій загрожують взагалі існуванню клубу.
Таке вже не раз бувало в сучасному українському футболі – «Арсенал», «Кривбас», два «Металурги» - донецький і запорізький… Команди із футбольних регіонів розвалювалися і на їхньому місці тільки кола по воді розходилися. Власники «погралися» у футбол і викинули клуби із сфери своїх інтересів. Тому у Луцьку причетні до футболу люди давно запитують один одного – чи потрібен великий футбол Ігорю Палиці. Саме він де-факто є власником «Волині», але дотепер від нього чіткого пояснення про те, якою мусить бути «Волинь» вболівальники не чули. Окрім, хіба вимоги до Кварцяного зробити команду українською, без легіонерів і з вихованцями власної школи в складі.
А й справді – навіщо сьогодні професійна футбольна команда Прем’єр-ліги одній з найбагатших людей країни?
Імідж – це наше «все»
Найперше скажу, чому кидати Палиці команду в цей момент дуже небезпечно. Припускаю, що якщо таке станеться, то політичні амбіції Ігоря Петровича і його політичної сили принаймні в Луцьку стануть примарними. У серпні 2011 року Палиця зайшов в «Волинь», яка була на повному ходу у вищій лізі, а зимою 2016 року може відвернутися від клубу із мільйонними боргами, без власної тренувальної бази і невизначеним майбутнім. За сьогоднішнього стану розрахунків за боргами колишнім гравцям команді просто не видадуть атестат на участь у чемпіонаті 2016-2017 рр. І відмова від клубу сприйметься, як слабинка Ігоря Петровича, як результат його менеджементу. Без сумнівів, що невдачу із спортивною командою №1 Волинської області використають й політичні вороги Палиці і його команди. «А як же програма «Спорт великих досягнень», яку піарить ваш фонд?», - запитають в Палиці майбутні виборці.
Можу прогнозувати й те, що під «Авангард» прийде фанатський 17-ий сектор і вимагатиме пояснень.
Упевнений, що голова Волиньради усвідомлює ці репутаційні ризики. Тому щиро вірю, що він має якщо не стратегічну довгострокову програму, то принаймні тактичний план дій стосовно «Волині».
Будмайданчик піару
Під час передвиборчої компанії Палиця часто зазначав, що хоче зробити з Волині плацдарм для реформ. «Переконаний, що ви повірите у щирість наших намірів змінити якістю життя не тільки у містах, але й у містечках, районних центрах, селах. Побудуємо Європу на Волині, а потім будемо просуватися на Київ», - так він звернувся до мешканців Каменя-Каширського під час відкриття спортивного комплексу у жовтні минулого року.
Побудувати сучасний європейський футбольний клуб і уберегти місто від тільки аматорського футболу – здійснення такого завдання також могло б стати для Ігоря Петровича викликом честі на кілька майбутніх років. А ще гаслом на бігборди під час наступних виборчих компаній, яке могло б стати не гіршим, ніж незавершена до кінця реконструкція «Авангарду» і розвиток легкої атлетики в області.
За майже 5 років, доки Палиця асоціюється у вболівальника із «Волинню», не збудовано кістяка сучасного футбольного клубу – злагодженої роботи спортивного, адміністративного, фінансового блоків, дитячої школи, вертикалі руху гравців із дитячих у юнацькі та дорослі команди. Як наслідок – із серпня 2011 року клуб не продав жодного (!) футболіста, не має не тільки музею, але й клубного магазину атрибутики, а рівень взаємодії із вболівальниками на аматорському рівні.
Тому тут для Палиці – неорана нива роботи. Доведеться боляче впасти, можливо, навіть у другу лігу, щоб гідно піднятися. Подумаймо, що краще для Ігоря Петровича – сплатити кілька мільйонів доларів сумнівних боргів колишнім футболістам чи витратити ці гроші (помножте по сучасному валютному курсу)на добудування Авангарду (накриття, туалети, прожектори), створення належної бази в Теремному і Дачному? І відповідно — збереження професійного, а не аматорського футболу у Луцьку.
Плюси і мінуси перерви
Кількарічний перепочинок в другій і першій лігах, як би цього не хотілося луцькому вболівальнику, може мати позитивні і негативні наслідки для клубу.
Погане, крім іміджевих втрат, це те, що під час паузи «Волинь» втратить не тільки кістяк нинішнього складу, але й найкращих молодих виконавців, які заявили про себе останнім часом. Деда, Хомченко, Дмитренко, Дудік, Шаповал привабливі і для географічних сусідів «Карпат», і для грандів, які у час кризи скуповують перспективну молодь. Найсвіжіший приклад – запорізький «Металург», гравців якого дуже швидко розібрали команди Прем’єр-ліги.
Інший негатив – істотно втратить від відсутності команди УПЛ в Луцьку бюджет і бізнес нашого регіону. Крім прибуткового податку із зарплат футболістів, які потрохи, але почали виходити з «тіні», не забуваймо, що присутність команди елітного регіону – це щороку до 30 матчів найвищого рівня. Отже, Волинь може втратити додаткову виручку готелів, ресторанів, барів від приїзду гостьових команд, їхніх вболівальників.
Позитив також можна відшукати. По-перше, новий клуб (наприклад, ФК «Луцьк») дозволив би найпростішим способом позбутися старих боргів, які постійно тягнуть команду донизу, позбавляючи турнірних очок і впевненості в завтрашньому дні. По-друге, це істотно зменшить поточні витрати клубу, адже фінансувати доведеться тільки дитячу школу, основну команду і, ймовірно, команду U-20 чи U-19. І ще питання – чи підуть з команди усі провідні гравці, якщо залишити зарплати футболістів на тому ж рівні, адже криза істотно зменшила фінансові апетити більшості гравців. До того ж можна адаптувати й систему мотивації гравців, запровадивши преміювання. Варто звернути і на преміювання тренерів, які виховали якісного гравця, якого можна продати, загравши за «Волинь». По-третє, це шанс створити маркетингову службу і почати заробляти на матчах команди й атрибутиці. Наразі «Волинь» у цьому стосунку просто у печерному періоді ,відставши від традиційного суперника по дербі львівських «Карпат». По-четверте, «Волинь», маючи хорошу кадрову тренерську базу, і підтягнувши клубну інфраструктуру може заробляти і на вихованні та продажу молодих футболістів.
Отже, вимушена пауза у великому футболі – це й шанс для Палиці і його команді показати свої менеджерські здібності. Бо «кожен фініш – це по суті старт», як написала Ліна Костенко. Залишається сподіватися, що якщо команду й не допустять до нового сезону, Ігор Петрович поведеться солідно – «Волинь» дограє поточний чемпіонат молодими футболістами, а гравці й адміністрація отримають зароблене, на відміну від того, як повелися із своїми клубами власники «Арсеналу» чи запорізького «Металурга».
Таке вже не раз бувало в сучасному українському футболі – «Арсенал», «Кривбас», два «Металурги» - донецький і запорізький… Команди із футбольних регіонів розвалювалися і на їхньому місці тільки кола по воді розходилися. Власники «погралися» у футбол і викинули клуби із сфери своїх інтересів. Тому у Луцьку причетні до футболу люди давно запитують один одного – чи потрібен великий футбол Ігорю Палиці. Саме він де-факто є власником «Волині», але дотепер від нього чіткого пояснення про те, якою мусить бути «Волинь» вболівальники не чули. Окрім, хіба вимоги до Кварцяного зробити команду українською, без легіонерів і з вихованцями власної школи в складі.
А й справді – навіщо сьогодні професійна футбольна команда Прем’єр-ліги одній з найбагатших людей країни?
Імідж – це наше «все»
Найперше скажу, чому кидати Палиці команду в цей момент дуже небезпечно. Припускаю, що якщо таке станеться, то політичні амбіції Ігоря Петровича і його політичної сили принаймні в Луцьку стануть примарними. У серпні 2011 року Палиця зайшов в «Волинь», яка була на повному ходу у вищій лізі, а зимою 2016 року може відвернутися від клубу із мільйонними боргами, без власної тренувальної бази і невизначеним майбутнім. За сьогоднішнього стану розрахунків за боргами колишнім гравцям команді просто не видадуть атестат на участь у чемпіонаті 2016-2017 рр. І відмова від клубу сприйметься, як слабинка Ігоря Петровича, як результат його менеджементу. Без сумнівів, що невдачу із спортивною командою №1 Волинської області використають й політичні вороги Палиці і його команди. «А як же програма «Спорт великих досягнень», яку піарить ваш фонд?», - запитають в Палиці майбутні виборці.
Можу прогнозувати й те, що під «Авангард» прийде фанатський 17-ий сектор і вимагатиме пояснень.
Упевнений, що голова Волиньради усвідомлює ці репутаційні ризики. Тому щиро вірю, що він має якщо не стратегічну довгострокову програму, то принаймні тактичний план дій стосовно «Волині».
Будмайданчик піару
Під час передвиборчої компанії Палиця часто зазначав, що хоче зробити з Волині плацдарм для реформ. «Переконаний, що ви повірите у щирість наших намірів змінити якістю життя не тільки у містах, але й у містечках, районних центрах, селах. Побудуємо Європу на Волині, а потім будемо просуватися на Київ», - так він звернувся до мешканців Каменя-Каширського під час відкриття спортивного комплексу у жовтні минулого року.
Побудувати сучасний європейський футбольний клуб і уберегти місто від тільки аматорського футболу – здійснення такого завдання також могло б стати для Ігоря Петровича викликом честі на кілька майбутніх років. А ще гаслом на бігборди під час наступних виборчих компаній, яке могло б стати не гіршим, ніж незавершена до кінця реконструкція «Авангарду» і розвиток легкої атлетики в області.
За майже 5 років, доки Палиця асоціюється у вболівальника із «Волинню», не збудовано кістяка сучасного футбольного клубу – злагодженої роботи спортивного, адміністративного, фінансового блоків, дитячої школи, вертикалі руху гравців із дитячих у юнацькі та дорослі команди. Як наслідок – із серпня 2011 року клуб не продав жодного (!) футболіста, не має не тільки музею, але й клубного магазину атрибутики, а рівень взаємодії із вболівальниками на аматорському рівні.
Тому тут для Палиці – неорана нива роботи. Доведеться боляче впасти, можливо, навіть у другу лігу, щоб гідно піднятися. Подумаймо, що краще для Ігоря Петровича – сплатити кілька мільйонів доларів сумнівних боргів колишнім футболістам чи витратити ці гроші (помножте по сучасному валютному курсу)на добудування Авангарду (накриття, туалети, прожектори), створення належної бази в Теремному і Дачному? І відповідно — збереження професійного, а не аматорського футболу у Луцьку.
Плюси і мінуси перерви
Кількарічний перепочинок в другій і першій лігах, як би цього не хотілося луцькому вболівальнику, може мати позитивні і негативні наслідки для клубу.
Погане, крім іміджевих втрат, це те, що під час паузи «Волинь» втратить не тільки кістяк нинішнього складу, але й найкращих молодих виконавців, які заявили про себе останнім часом. Деда, Хомченко, Дмитренко, Дудік, Шаповал привабливі і для географічних сусідів «Карпат», і для грандів, які у час кризи скуповують перспективну молодь. Найсвіжіший приклад – запорізький «Металург», гравців якого дуже швидко розібрали команди Прем’єр-ліги.
Інший негатив – істотно втратить від відсутності команди УПЛ в Луцьку бюджет і бізнес нашого регіону. Крім прибуткового податку із зарплат футболістів, які потрохи, але почали виходити з «тіні», не забуваймо, що присутність команди елітного регіону – це щороку до 30 матчів найвищого рівня. Отже, Волинь може втратити додаткову виручку готелів, ресторанів, барів від приїзду гостьових команд, їхніх вболівальників.
Позитив також можна відшукати. По-перше, новий клуб (наприклад, ФК «Луцьк») дозволив би найпростішим способом позбутися старих боргів, які постійно тягнуть команду донизу, позбавляючи турнірних очок і впевненості в завтрашньому дні. По-друге, це істотно зменшить поточні витрати клубу, адже фінансувати доведеться тільки дитячу школу, основну команду і, ймовірно, команду U-20 чи U-19. І ще питання – чи підуть з команди усі провідні гравці, якщо залишити зарплати футболістів на тому ж рівні, адже криза істотно зменшила фінансові апетити більшості гравців. До того ж можна адаптувати й систему мотивації гравців, запровадивши преміювання. Варто звернути і на преміювання тренерів, які виховали якісного гравця, якого можна продати, загравши за «Волинь». По-третє, це шанс створити маркетингову службу і почати заробляти на матчах команди й атрибутиці. Наразі «Волинь» у цьому стосунку просто у печерному періоді ,відставши від традиційного суперника по дербі львівських «Карпат». По-четверте, «Волинь», маючи хорошу кадрову тренерську базу, і підтягнувши клубну інфраструктуру може заробляти і на вихованні та продажу молодих футболістів.
Отже, вимушена пауза у великому футболі – це й шанс для Палиці і його команді показати свої менеджерські здібності. Бо «кожен фініш – це по суті старт», як написала Ліна Костенко. Залишається сподіватися, що якщо команду й не допустять до нового сезону, Ігор Петрович поведеться солідно – «Волинь» дограє поточний чемпіонат молодими футболістами, а гравці й адміністрація отримають зароблене, на відміну від того, як повелися із своїми клубами власники «Арсеналу» чи запорізького «Металурга».
Вибір редактора
