Вихованці дитячого будинку побували в гостях у львівських десантників

У перші травневі вихідні військовослужбовці 80 окремого аеромобільного полку 13 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України приймали у себе в гостях вихованців дитячого будинку святого Онуфрія з села Лаврів Старосамбірського району Львівської області.
Річ у тім, що військовослужбовці Львівського гарнізону вже другий рік поспіль чим можуть допомагають цим дітлахам. Зокрема, вітають їх під час новорічних та різдвяних свят. В грудні минулого року, на Миколая, для сиротинця, який розташований у передгірському районі Карпат, військовослужбовці придбали великий плазмовий телевізор та комплект комп’ютерного обладнання. Також зібрали теплий одяг, взуття, іграшки та книги, канцелярське приладдя, яке стало дітлахам у нагоді під час навчального року. Артисти 58 Будинку офіцерів під час свят неодноразово тішили дітей цирковими виставами. Також була досягнута домовленість про те, що навесні 2012 року вихованці дитячого будинку Святого Онуфрія з села Лаврів отримають можливість побувати у військових частинах, які розташовані на Львівщині.
У військових слово із ділом не розходиться. Тож перед вихованцями дитячого будинку відчинилися двері однієї з кращих військових частин у Збройних Силах України.
Автобус із юними гостями прибув до КПП аеромобільного полку по-військовому пунктуально. Хлопцям та дівчатам, які цього дня приїхали до львівських десантників, поталанило вдвічі. Адже у цей день у десантному полку відбувалася ще одна визначна подія – понад 300 молодих воїнів складали Військову присягу. Юним гостям відвели найкращі місця, звідки вони змогли спостерігати за ритуалом складання головної військової клятви, подивитися на стройовий вишкіл військових та послухати пісенно-стройову композицію, яку десантники співали усім полком. Дехто з лаврівських дітлахів навіть підспівував. Але найбільше вражень вихованці дитбудинку отримали, звичайно від показового виступу бійців-розвідників.
На стройовому плацу розвідники полку, якими командує капітан Олег Баляс, творили справжні дива: жартома голіруч крушили стоси черепиці, виходили битися один проти шести нападників, метали у мішень ножі, сокири та саперні лопатки. Десятихвилинне шоу солдатів та офіцерів, більшість із яких є постійними призерами змагань аеромобільних військ із рукопашного бою, здобуло справжній вир оплесків. Далі десантники показали, як за лічені секунди приводиться у бойове положення та виконується пуск із протитанкового ракетного комплексу. А солдати зенітного та артилерійського дивізіонів, мінометної батареї виконали норматив із бойового розгортання та імітаційного залпу гаубиць Д-30, спарених зенітних автоматів ЗУ23-2 і мінометів із непідготовленої позиції. Наприкінці показового виступу бійці десантного взводу при підтримці двох БТР-80 відтворили раптовий наліт на позицію умовного противника із захопленням полоненого.
Після завершення урочистої частини та показових виступів, до справи приступив офіцер відділення виховної роботи полку капітан Назар Цюк. Цього дня командування доручило йому стати для юних гостей гідом по території полку. Разом зі своїм провідником вихованці дитячого будинку відправилися до музею Західного оперативного командування-Прикарпатського військового округу, який розташовано на території 80 оаемп. Там юні гості оглянули унікальну експозицію озброєння, військового спорядження та нагород, зібрану упродовж декількох десятків років. А екскурс військовими сторінками історії краю провів для дітлахів наглядач музею полковник у відставці працівник ЗС України Серігй Паліса.
З музею група вирушила до одного з казармених приміщень. Адже дітлахи, як не дивно, побажали подивитися в яких умовах живуть солдати та більше дізнатися про організацію їхньої служби та побуту.
– Було досить незвичним чути недитячі запитання з дитячих вуст, – розповів згодом капітан Назар Цюк. – Склалося таке враження, що вже зараз вони серйозно обдумують своє майбутне після сиротинця. Можливо, хтось із них вже обмірковує свій власний «старт» у дорослому житті через службу в армії. Адже хлопці цікавилися тим, яку зарплатню отримує солдат-десантник, які обов’язки виконують бійці, як їх харчують та одягають. Які «бонуси» надає наявність досвіду військової служби при вступі до ВИШів та влаштуванні на роботу. Армія – не поганий шанс реалізувати себе в цьому житті. Тож ми спробуємо допомогти цим юнакам визначитись із вибором.
У казармі вихованцям дитбудинку сподобалось. За час екскурсії вони встигли зазирнути у кожні двері, погортати підшивку преси у народознавчій світлиці, та переглянути фото з полігону у фотогазеті підрозділу, а менші – випробувати на міцність поперечину, шведську стінку та гантелі у спортивному кутку.
– Тут дуже чисто, просторо. Є все необхідне для життя. А розпорядок дня схожий на той, що й у нас в дитячому будинку, – відзначив один з юнаків. – Є, звичайно, відмінності. Зокрема – спортивні куточки, де дуже багато всілякого «заліза». Те, що солдати в десанті фізично розвинуті ми вже пересвідчились. А ще, приємно здивувало те, що всі військові дуже привітні і охоче спілкуються, про все нам розказують.
До слова, посильну допомогу у огляді казарми вніс й солдати-контрактники, які несли службу у добовому наряді підрозділу. Бійці, які служать у аеромобільному полку вже чотири-п’ять років охоче спілкувалися із дітьми, розповідали не тільки про армійське життя-буття, але й про те, як вони потрапили до війська, чому пішли на контрактну службу. Ця інформація не пройшла повз вуха гостей, адже серед вихованців було принаймні двоє юнаків приписного віку, яким вже за рік-другий потрібно буде вступати на службу до армійських лав.
Наступним етапом екскурсії став парашутно-десантний комплекс військової частини. Супроводжуючий офіцер розповів хлопцям та дівчатам про те, як на ньому тренуються десантники перед тим, як виконати свій найперший стрибок.
– Крок до неба для воїна-десантника завжди розпочинається із важкої роботи на землі, – говорить капітан. – Нашим солдатам та офіцерам потрібно постійно підтримувати свої навички у стрибковій підготовці. Тому ми тренуємося досить часто і методично на цих тренажерах. Кожен з них допомагає відпрацювати якийсь окремий елемент: від правильного одягання парашута і розміщення на тілі спорядження до укріплення м’язів ніг. А солдатам-строковикам найбільше подобається займатися на так званому «крокодилі». Це тренажер за допомогою якого відпрацьовується елемент відділення десантника від літака або вертольота. Принцип дії дещо нагадує атракціон-«тарзанку»: підвісна система чіпляється за довгий рельс і десантник з’їжджає по ньому із шаленою швидкістю. Це дійсно дуже захоплююче!
А біля спортзалу, куди група відправилася згодом, гостей очікував ще один сюрприз: фотографування зі справжньою зброєю та «майстер клас» з рукопашного бою від бійців окремої розвідувальної роти полку. Підлеглі капітана Олега Баляса залюбки присвятили свій вільний час для спілкування з дітьми. Менші хлопці спершу трохи зніяковіли: не кожен день побачиш справжнього десантника у польовому спорядженні із обличчям розмальованим спец фарбою. Але буквально за лічені хвилини вони вже обступили солдатів, засипаючи проханнями показати ще якийсь «прийомчик». Звичайно, що солдати не відмовили.
– На ковзанах всі їздити вміють? – запитався один з бійців.
Виявилося, що майже усі.
– А правильно падати, щоб нічого собі не зламати? – продовжив розвідник.
От із цим було складніше. Вистрибнути, лежачи на спині відразу на обидві ноги, як це зробив потім боєць розвідроти, ніхто з дітлахів не зміг.
– Нічого, я теж не відразу навчився. Робив це тисячу разів. А от на тисячу перший все вийшло. Так що не переймайтеся, а займайтеся у вільний час спортом. – обнадійливо додав солдат. – А зараз я покажу як піднятися на ноги без допомоги рук значно простішим шляхом.
Найменші хлопчаки відразу заходилися повторювати за ним усі рухи. Куди тільки поділася їхня зніяковілість?
– Дуже круто!!!Таке до цього ми бачили тільки в кіно! – ділиться своїми враженнями дев’ятирічний Михайлик, який приїхав до військової частини разом зі старшим братом Юрієм. – Хочу стати солдатом!
За понад чотирьохгодинну екскурсію військовим містечком, хлопці та дівчата добряче стомилися і зголодніли. Але й тут десантники показали себе щирими та щедрими господарями: для вихованців дитячого будинку накрили стіл у оранжереї солдатської їдальні полку. Цей об’єкт заслуговує на окрему розповідь. Річ у тім, що у їдальні 80 окремого аеромобільного полку вже декілька десятиліть функціонує справжній зимовий сад, де ростуть понад тридцять видів тропічних дерев та рослин. Зокрема, перлиною колекції військового дендрарію є найбільша в Західній Україні фінікова пальма, стовбур якої у обхваті має понад метр, а у висоту – близько семи. До слова, плоди із власного лимонного дерева інколи потрапляють до десантників на стіл. Годі й казати, що гості просто не мали слів.
Львівські десантники почастували своїх підшефних борщем, картоплею з котлетами, соліннями та солодощами. Ну й компот, звичайно. І малеча, й більш старші хлопці та дівчата віддали смаколикам належне – наминали, аж за вухами лящало.
– Військові стали першими, хто звернув увагу на глобальні проблеми наших підопічних . Адже діти, які перебувають у нашому закладі потребують не лише матеріальних, а, у першу чергу, моральних інвестицій: уваги, спілкування. Цей візит свідчить, що в українському війську служать не тільки сильні та мужні, а ще й дуже добрі, відкриті та щирі люди. До того ж, спілкування з військовослужбовцями є корисним для наших хлопців, які, тепер вже беззаперечно, бажають у майбутньому поповнити лави українського війська. Цей крок назустріч нашим дітям, який зробили усі військовослужбовці Львівського гарнізону, це крок до великої дружби. – зауважив директор дитячого будинку святого Онуфрія Мар’ян Яворський.
Щодо подальшої співпраці керівник дитячого закладу також мав розмову із командиром 80 оаемп полковником Віктором Копачинським. Віктор Миколайович, хоча й був дуже зайнятий у цей день, але знайшов у своєму щільному робочому графіку час, аби поспілкуватися із дітьми. Офіцер із гордістю розповідав про успіхи своїх підлеглих, уважно вислуховував враження дітей від відвідання військової частини.
Слід відзначити що керівництво дитячого будинку та військовослужбовці 80 окремого аеромобільного полку співпрацюватимуть й у подальшому. Зокрема, досягнута домовленість про те, що вихованці лаврівського дитбудинку наступного разу приїдуть до десантників 2 серпня із спеціально підготовленою концертною програмою, присвяченою Дню аеромобільних військ. А дехто з дітлахів, які товаришують із фарбою та пензлями займуться…мультиплікацією. Можливо, до свята Збройних Сил України наше військо отримає перший анімаційний фільм створений дітьми про армію.


Наша довідка: Лаврівський дитячий будинок Святого Онуфрія відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації функціонує вже п’ять років. Зараз у ньому виховуються 37 дітей віком від 3,5 до 15 років. Заклад приймає до себе дітей-сиріт та дітлахів із так званих «кризових» родин: малозабезпечених, багатодітних, або сімей, де батьки зловживають наркотиками чи алкоголем, або були позбавлені батьківських прав.