Політичні амбіції на здоров’ї шахтарів

Цинічна і в той же час жахлива подія сталася 9 серпня в приміщенні Міністерства палива та енергетики України. Один із доведених до відчаю голодуючих шахтарів ДП «Селидіввугілля» підпалив себе під час прес-конференції, яка відбувалася у фойє Міністерства. Так пишуть ЗМІ, так написано на офіційному сайті КВПУ. Однак зі слів нашого джерела в міністерстві, даний інцидент був ретельно спланований керівником вільних профспілок Михайлом Волинцем (доречі за гроші небезвідомого власника ДТЕК) для самопіару та підняття власного авторитету в очах членів профспілки.

Почнемо з початку. Волинець 4 серпня проводить переговори з керівниками Міністерства стосовно вирішення питання по виплаті зарплатні, він прекрасно знає, що кошти в розмірі 200 млн.грн. «перекинуто» з інших бюджетних програм для погашення заборгованості. Волинець розуміє, що від виділення коштів з бюджету і до отримання зарплати шахтарями повинен пройти час, проте часу в нього для вдалого «маневру» все менше.
Того ж дня за вказівкою Михайла Яковича шахтарі розпочинають голодування, проте соціального резонансу це не спричинило, як і не спричинило висвітлення даної проблеми в ЗМІ. Проходить ще три дні, 8 серпня гроші починають надходити від Мінфіну на рахунки Мінпаливенерго і починаються виплати заробітної плати на шахтах Донецької та Луганської областей, в свою чергу, як раз на проблемні шахти ДП «Селидіввугілля» гроші виділяються наступним траншем аж 10 серпня. Волинець починає діяти. Скликає прес-конференцію в фойє Мінпаливенерго, перед камерами довго розповідає про проблемні питання на шахтах, надає слово голодуючим.

Під час свого виступу, Віктор Трифонов тримає пляшку начебто мінеральної води (що видно на відеозаписах в Інтернеті), однак виникає питання, як пляшка з легкозаймистою сумішшю потрапила в Міністерство, ким вона була принесена, чи знали про це інші голодуючі? В ході конференції Трифонов обливає себе сумішшю та підпалює, вогонь швидко гасять. Якщо самоспалення було ініційоване самим Трифоновим, то явно він би не вчиняв цього в оточенні своїх колег шахтарів, адже розумів що може завдати шкоди в першу чергу їх здоров’ю. Чи це був фарс спланований Волинцем? Сумніву додає ще й те, що за словами очевидців та людей які надавали першу медичну допомогу на тілі Трифонова був нанесений шар жирової речовини (яка мала б захистити тіло від глибоких опіків). А ще, якщо уважно придивитись, на відео видно, як за кілька секунд до спалаху, Волинець обернувся, подивився на Трифонова і наче «дав відмашку» (хоча може мені здалось).

Як наслідок 12% опіків на тілі Трифонова, реанімаційне відділення Дарницької опікової поліклініки, і знервовані інтерв’ю Волинця журналістам, де він у всьому звинувачує Мінпаливенерго. Але тепер питання хто буде сплачувати за недешеве лікування «погорільця», Волинець зі свого карману (однозначно неможливо із-за природної жадібності) чи знову «членські внески»? Явно Михайло Якович не очікував таких наслідків для Трифонова, але ж тепер відступати неможна. Тільки вперед для повернення до «великої політики» навіть через шляхом втраченого здоров’я шахтарів.

Тепер його основна задача «прогулятися» по телеканалах із голосними зухвалими заявами, побувати на Шустер. Лайв, запостити гнівні пости у Фейсбуці та розіслати листи по світовим та європейським представництвам профспілок, де зазначить, - «ось, шляхом таких крайніх мір МИ добилися виділення коштів (які, доречі, вже були виділені) для погашення заборгованості шахтарям. Знову збере актив і гулятиме вулицями Києва разом із цивільним корпусом «Азов» (доречі, ще невідомо хто кому платить за підтримку), перекриваючи дороги та роблячи гучні заяви про некомпетентність уряду.

Та чи підуть люди за таким «лідером», у якого за маскою самовідданості профспілковій справі приховуються політичні та фінансові амбіції, готовність іти на крайні міри заради власного рейтингу. Скільки коштує піар перед телекамерами, Пане Михайло?