Слоуфуд: поспішати треба помалу
Чи є у людства шанси на повноцінне і здорове харчування? Чи можемо ми в умовах постійної нестачі часу дозволити собі здорову їжу? Як правило, перше виключає друге. Та альтернатива фаст-фуду є. І ідея її – більш ніж приваблива.
Якщо замислитися, то те, як ми усі харчувалися до появи фаст-фуду, і було нормальне, повноцінне, правильне харчування. Нескінченне прискорення темпу життя нав’язує нам дефіцит часу і, як наслідок, потребу у швидкій їжі. Наслідки зловживання фаст-фудом відомі всім.
Ідея створення антиподу шкідливій їжі прийшла людям, не байдужим до культури харчування. Не дивно, що джерела його – у Італії. Не дарма Елізабет, героїня відомого роману, саме у Римі відчула смак життя і справжню насолоду від їжі. Саме там наприкінці 80-х років минулого століття виник рух слоуфуд.
Основних ідей декілька. Перш за все, це їжа, створена з натуральних, місцевих, сезонних продуктів. По-друге, мінімізовано термічний вплив задля збереження усіх корисних речовин та вітамінів. Як правило, найчастіше використовується парова або гриль-обробка. З цієї ж причини неприпустимим є використання заморожених продуктів, шкідливих домішок, ароматизаторів та інших синтетичних приправ. По-третє, про попередню обробку хімікатами продуктів в процесі вирощування не може бути й мови.
Природньо, що в індустрії фаст-фуду усе налаштовано так, аби якнайшвидше забезпечити клієнта смачною стравою. Але слоуфуд покликаний нагодувати не просто смачно, але й корисно, хай навіть процес приготування займе трішки більше часу. Та й взагалі їсти, за поглядами слоуфудівців, слід поволі. Ще професор Преображенський у безсмертному «Собачому серці» говорив «… Не читайте за обідом радянських газет», а оскільки інших тоді не було, значить «…ніяких і не читайте!» Думка зрозуміла – для здоров’я та гарного травлення процес їжі повинен супроводжуватись приємними емоціями.
Міжнародній організації Slow Food на сьогодні більше 27 років. Її представники пропагують здорове харчування з місцевих продуктів, зберігаючи національний колорит та повертаючись до добре знайомих страв. Нарешті з’являється розуміння того, наскільки важливою є культура харчування. Школярам усе частіше проводять екскурсії на виробництва та заводи, де вони знайомляться з технологіями. Популярності набирають найрізноманітніші кулінарні майстер-класи та дитячі курси, на яких діти засвоюють основні ідеї, правила та тенденції правильного приготування їжі.
Основними завданнями слоуфуду є виховання культури харчування та смаку, співпраця з місцевими фермерами та виробниками якісних продуктів, організація ярмарок як місцевого, так і міжнародного характеру.
Серед більш ніж 150 країн світу, в яких функціонує своє представництво Slow Food, є й Україна. Це ще раз підкреслює те, що, залучивши наші багаті природні ресурси та співпрацюючи зі щирими та чесними фермерами й селянами, побудова індустрії українського слоуфуду є більш, ніж реальною.
Якщо замислитися, то те, як ми усі харчувалися до появи фаст-фуду, і було нормальне, повноцінне, правильне харчування. Нескінченне прискорення темпу життя нав’язує нам дефіцит часу і, як наслідок, потребу у швидкій їжі. Наслідки зловживання фаст-фудом відомі всім.
Ідея створення антиподу шкідливій їжі прийшла людям, не байдужим до культури харчування. Не дивно, що джерела його – у Італії. Не дарма Елізабет, героїня відомого роману, саме у Римі відчула смак життя і справжню насолоду від їжі. Саме там наприкінці 80-х років минулого століття виник рух слоуфуд.
Основних ідей декілька. Перш за все, це їжа, створена з натуральних, місцевих, сезонних продуктів. По-друге, мінімізовано термічний вплив задля збереження усіх корисних речовин та вітамінів. Як правило, найчастіше використовується парова або гриль-обробка. З цієї ж причини неприпустимим є використання заморожених продуктів, шкідливих домішок, ароматизаторів та інших синтетичних приправ. По-третє, про попередню обробку хімікатами продуктів в процесі вирощування не може бути й мови.
Природньо, що в індустрії фаст-фуду усе налаштовано так, аби якнайшвидше забезпечити клієнта смачною стравою. Але слоуфуд покликаний нагодувати не просто смачно, але й корисно, хай навіть процес приготування займе трішки більше часу. Та й взагалі їсти, за поглядами слоуфудівців, слід поволі. Ще професор Преображенський у безсмертному «Собачому серці» говорив «… Не читайте за обідом радянських газет», а оскільки інших тоді не було, значить «…ніяких і не читайте!» Думка зрозуміла – для здоров’я та гарного травлення процес їжі повинен супроводжуватись приємними емоціями.
Міжнародній організації Slow Food на сьогодні більше 27 років. Її представники пропагують здорове харчування з місцевих продуктів, зберігаючи національний колорит та повертаючись до добре знайомих страв. Нарешті з’являється розуміння того, наскільки важливою є культура харчування. Школярам усе частіше проводять екскурсії на виробництва та заводи, де вони знайомляться з технологіями. Популярності набирають найрізноманітніші кулінарні майстер-класи та дитячі курси, на яких діти засвоюють основні ідеї, правила та тенденції правильного приготування їжі.
Основними завданнями слоуфуду є виховання культури харчування та смаку, співпраця з місцевими фермерами та виробниками якісних продуктів, організація ярмарок як місцевого, так і міжнародного характеру.
Серед більш ніж 150 країн світу, в яких функціонує своє представництво Slow Food, є й Україна. Це ще раз підкреслює те, що, залучивши наші багаті природні ресурси та співпрацюючи зі щирими та чесними фермерами й селянами, побудова індустрії українського слоуфуду є більш, ніж реальною.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
+100
Точно як в Україні. Натуральні- бульба.сало та цибуля.