Луцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує

Довіреність на автомобіль чи договір купівлі-продажу

Звертаючись до нотаріуса за оформленням довіреності на розпорядження автомобілем, клієнти часто помилково розцінюють це як оформлення договору купівлі-продажу авто.

Згідно з положенням ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Головна відмінність генеральної довіреності на розпорядження транспортним засобом від договору купівлі-продажу полягає в тому, що видача довіреності не несе за собою переходу права власності на автомобіль. Власник автомобіля (довіритель) лише уповноважує іншу особу (представника) продати автомобіль та вчинити ряд дій, пов’язаних з продажем транспортного засобу (зняти автомобіль з обліку, отримати транзитні номери, укласти договір купівлі-продажу, одержати грошові кошти тощо).

Представник довірителя виступає, так би мовити, посередником між продавцем і покупцем транспортного засобу. Довіреність – це односторонній правочин, що фіксує межі повноважень представника, який, діючи на підставі довіреності, створює права та обов'язки безпосередньо для довірителя. Для видачі довіреності не потрібна присутність іншої особи, представника.

Договір купівлі-продажу – правочин, укладений між двома або більше сторонами, за яким одна сторона (продавець) передає майно другій стороні (покупцю), а покупець приймає майно і зобов’язується сплатити за нього певну грошову суму. При укладенні договору купівлі-продажу мають бути присутні обидві сторони.

Неприємності в результаті видачі генеральної довіреності на продаж автомобіля можуть бути, як і для власника, так і для потенційного покупця. Власник автомобіля не може бути застрахований від штрафів або інших незаконних дій з використанням транспортного засобу представником по генеральній довіреності. Мнимий покупець, який купує автомобіль по довіреності має ризик, що дія генеральної довіреності може бути припинена в будь-який момент довірителем, тобто власником автомобіля, і для цього зовсім не обов’язкова згода довіреної особи.

Стаття 249 Цивільного кодексу України зобов’язує довірителя лише повідомити довірену особу про припинення дії довіреності. В такому випадку дії довірителя призведуть до повернення автомобіля законному власникові.

Ще одним із ризиків для мнимого покупця є припинення довіреності в разі смерті особи, яка видала довіреність. В такому випадку спадкоємці власника автомобіля можуть пред`явити позов про повернення автомобіля, який, як зазначалося вище, залишається власністю продавця після видачі довіреності.

Іншим ризиком для Покупця є випадок, коли представник по довіреності через певний час вирішує зняти автомобіль з обліку, а виявляється, що на транспортний засіб накладено арешт. Уникнути такої проблеми не завжди можна, тому що на момент видачі довіреності власником автомобіля такого арешту може і не бути, а в майбутньому, в передбачених законодавством випадках, він може бути накладений на належне власнику майно.

Помилковим є твердження, що можна перевірити наявність арешту на автомобіль на час видачі довіреності і спокійно користуватися автомобілем, сподіваючись, що в майбутньому не виникне ніяких проблем.

Також можуть виникнути проблеми при передачі грошових коштів. В той час, коли при купівлі-продажу транспортного засобу в правочині зазначається вартість продажу, то при оформленні довіреності таке не передбачається.

Отож, продаючи чи купуючи автомобіль, кожен має для себе вирішити, як правильно оформити правочин, враховуючи всі можливі наслідки.