Російська п’ята колона в Польщі

Аналіз військово-політичної ситуації в Україні визначає наявність стабільно складної ситуації на всіх ділянках фронту в Донбасі. Об'єднані російсько-сепаратистські сили продовжують наносити точкові удари по позиціях української армії, руйнують об'єкти інфраструктури на окупованих територіях, прикриваючись діяльністю ЗСУ або українських диверсійно-розвідувальних груп. При цьому в середовищі населення проводиться активна інформаційна кампанія з дискредитації української влади.

На боці незаконних збройних формувань донбаських сепаратистів воює значна кількість найманців, що представляють як пострадянські країни, так і деякі країни Європи. Вербування бойовиків здійснюється по лінії діяльності ряду терористичних організацій російських неофашистів. Серед них значна роль відводиться діяльності т.зв. «Інтербригад», очолюваних російським екстремістом Едуардом Лимоновим. Даний персонаж до 2014 р. мав проблеми з ФСБ, як і значна частина активу очолюваної ним екстремістської «Націонал-більшовицької партії». Потім він був включений російськими силовиками в процес розвитку збройного конфлікту на Донбасі.

У рамках своєї діяльності терористичної організації «інтербригадам», а також іншим екстремістським силам Росії, які займаються вербуванням найманців, вдалося залучити до лав бандформувань сепаратистів сербів, французів, угорців, іспанців, італійців, чехів, словаків, німців, поляків та ін. Деякі з найманців після повернення додому почали представляти загрозу вже безпосередньо для національної безпеки країн, з яких вони походять. Такі тенденції, наприклад, простежуються в Сербії, про що повідомляв раніше сербський найманець Радомир Почуча.

Окрему проблему, крім російських найманців, складають екстремісти з Угорщини та Польщі, з якими Україна має спільні кордони. Представляючи праворадикальні організації у своїх країнах, після повернення додому екстремісти продовжують вести антиукраїнську діяльність. В Угорщині найманці користуються підтримкою з боку провладної екстремістської партії «Йоббік», частини уряду і політиків різного рівня. У Польщі екстремісти не мають державної підтримки, представляють маргінальні сили, однак нарощують обороти в процесі активізації своєї діяльності протягом останнього часу.
Зупинимося на аналізі польських праворадикалів і проросійських активістів, частина з яких брала участь на боці донбаських сепаратистів, або підтримує російську політику в Україні, і веде активну антиукраїнську діяльність у Польщі.

«Фаланга»
Екстремістська праворадикальна організація Польщі, частина членів якої брала участь на боці незаконних збройних формувань донбаських сепаратистів. Екстремістське угрупування очолює націоналіст-українофоб Бартош Бекер.

Ультраправий активіст Бартош Бекер відноситься до тієї групи польських націоналістів, які підтримують політику Володимира Путіна, виступають з популяризацією панславізму під егідою Російської Федерації. У травні 2014 незначна кількість радикалів з організації «Фаланга» прибули до Донбас для участі в конфлікті на стороні бандформувань сепаратистів. У той час активно поширювалися фото в Інтернеті, на яких польські радикали позиціонували себе біля військової техніки з прапором Польщі, організації «Фаланга», сховавши обличчя хустками.

Лідер «Фаланги» Бартош Бекер (Bartosz Bekier) - студент-історик, прихильник донбаських сепаратистів, є редактором порталу польських екстремістів xportal.pl. У 2014 р він зустрічався з Денисом Пушиліним. 1 червня минулого року він зробив репортаж з лідером сепаратистів в Донецьку. З минулого Бекера відомо, що в червні 2013 року він зустрічався з прем'єр-міністром Сирії Ваїля аль-Хальк, а також заступником міністра закордонних справ Фейсалом Міктадом. Бував Бартош Бекер і на території Лівану, де відвідав базу терористичної організації шиїтів з «Хізбалли», чиї досвідчені бойовики воюють в Сирії проти терористів з «Джебхат ан-Нусра» і «Ісламської держави». Терористична організація «Хізбалла» контролюється спецслужбами Ірану і робить значний вплив на політичний процес в Лівані. Лідер «Фаланги» починав свою діяльність в ультраправій організації «ONR». В інтерв'ю сайту Nacjonalista.pl в 2009 році Бартош Бекер розповідав, що вступив до лав націоналістичного руху шістьма роками раніше і спочатку був членом «Всепольської молоді», а потім вийшов звідти, через деякі ідеологічні розбіжності і перейшов в «ONR». Там він очолив «Бригаду Мазовії» («Brygada Mazowiecka»), що діяла в Варшаві та її околицях. У цій ролі Б. Бекер відзначився організацією низки провокацій: на акціях лівих сил, організацією першотравневого ходи під гаслом «Робота в Польщі - для поляків», на акції проти абортів та ін.

Бартош Бекер є представником тієї групи польських праворадикалів, які популяризують ідею реваншизму, заснованого на мрії про відновлення Великої Польщі «від моря і до моря». 20 вересня 2008 року Бекер, очолюючи бригаду «ONR», провів у Варшаві Великодержавний марш, приурочений до дати створення в 1942 році партизанських Національних збройних сил («Narodowe Sily Zbrojne»). Тоді праворадикал заявив про необхідність відновлення східних кордонів в тому вигляді, в якому вони існували в 1939 році.

Мова йде про т.зв. «Східні креси»: частина Литви з Вільнюсом, Західна Білорусь і Західна Україна, а також західні кордони до Одеру. На марші Бартош Бекер і його прихильники скандували «Польський Вільнюс, польський Львів - це має бути відновлене!»
Відзначимо, що в лютому 2009 року Бекер заявив в інтерв'ю сайту Nacjonalista.pl, що, «можливо, прийде час і для Freikorps». Так у Німеччині початку 20-х років називалися «добровольчі загони», які воювали за збереження у складі «Рейху» польських і прибалтійських земель. На той період Бекер виходить зі складу «ONR», створивши автономну організацію «Фаланга».

«Націонал-революціонери», як себе називають «фалангісти», є незначною групою екстремістів, що належать до вкрай правого політичного спектру Польщі. Назва та символіка (рука з оголеним мечем) організації прямо апелює до фашистського «Національно-радикальному табору - Фаланга» («Obóz Narodowo-Radykalny - Falanga»). У тридцяті роки ця структура організувала масштабні погроми єврейської громади Польщі. Простежується аналогія з російською «Чорної сотнею».

Відзначимо, що в 1995 році польські вуличні праворадикали створили нову організацію під старою назвою «Національно-радикальний табір» (Obóz Narodowo-Radykalny, «ONR»), прийнявши і довоєнну символіку. За інформацією Лента.ру, в останні роки «ONR» виступає - поряд з консервативно-християнської «Всепольської молоддю» (Młodzież Wszechpolska), організатором маршів націоналістів в День незалежності 11 листопада.

У 2013 р одна з маніфестацій закінчилося спробою підпалу російського посольства у Варшаві. При цьому цілком можливо, що дана акція стала ретельно спланованою провокацією самих росіян, які ймовірно мають зв'язки з деякими ультраправими силами в Польщі. Подібного роду акції створюють негативний імідж Польщі в ЄС і в самій Росії, що всіляко вигідно керівництву РФ, у якого з Польщею відзначаються досить складні стосунки. Коріння цієї проблеми йдуть в історію взаємин між двома державами.

«Фалангісти» швидко набирали обертів: у листопаді 2009 року фото їх колони на марші незалежності з'явилися в «Gazeta Wyborcza». Радикалів відрізняла чорна форма, пов'язки на рукавах і лідер в довгому шкіряному плащі. Примітно, що тоді звучали крики «Припинити єврейську окупацію Польщі». У тому ж 2009 році Бекер відвідує акцію в Словаччині, присвячену пам'яті Йозефа Тісо, ватажка фашистського режиму в Словаччині в 1939-1945 рр. У квітні 2010 року «Фаланга» брала участь у Марші пам'яті Катині разом з польськими монархістами, а в липні того ж року запропонувала альянс «Лівим революційним комуністам» («Rewolucyjna Lewicа Komunistyczna»), на що останні дали згоду. «Фалангісти» є затятими євроскептиками, критикують НАТО, а сам Бекер в інтерв'ю журналістам заявляє, що «поточна геополітична ситуація ... не дає надій на відновлення східних кордонів Польщі, так як це буде оголошено порушенням міжнародного права».

У ході участі «фалангістів» у збройному конфлікті на стороні донбаських сепаратистів вони активно розвивали контакти з екстремістами з російської партії «Інша Росія» Едуарда Лимонова, члени якої займалися вербуванням найманців у країнах ЄС та пострадянського простору. Дружні відносини були встановлені і з «євроазійцями» Олександра Дугіна, наставника сепаратистських лідерів Донбасу «першої хвилі». Відзначається встановлення зв'язків з лідерами вкрай правої (по суті неофашистської) партії Угорщини - «Йоббік» («За кращу Угорщину»). Її лідер Ґабор Вона - за освітою також історик. З «Йоббік» польську «фалангу» зближує ксенофобська і антисемітська риторика. Обидві організації підтримують Сирію та Іран як своїх союзників в «боротьбі з сіонізмом», симпатизують російській владі. З їхньої точки зору Володимир Путін - це правильний національний лідер, який відстоює традиційні цінності, що забороняє гей-паради, не «прогинається» перед США.

Відзначається, що з початком російської агресії в Україні неофашисти з «Йоббіка» організували пікет біля будівлі угорського МЗС під гаслом «Крим - Росії, Закарпаття - Угорщині!» Ультраправі угорці оголосили набір бойовиків в незаконне збройне формування «Легіон святого Іштвана», який, як відзначали в «Йоббік», воює в Донбасі «проти Євросоюзу і США» і пов'язаної з ними влади в Києві.
Члени «Фаланги» критикують участь націоналістів зі скандинавських країн на стороні добровольчих батальйонів України. Йдеться про представників «Північної молоді» («Nordisk Ungdom») і «Шведської партії» («Svenskarnas parti»).

«Зміна»
Інша проросійська сила, що є рупором Кремля в Польщі, є маргінальною проросійською партією з правого орієнтацією - «Зміна» («Zmiana»). Лідер партії - Матеуш Піскорський (Mateusz Piskorski). Матеуш Піскорський має тісні контакти з російськими екстремістами з організації «Євразійський союз молоді», бойовики якої воюють на стороні донбаських сепаратистів. Піскорський раніше керував польськими структурами «ЄСМ», був депутатом від партії «Самооборона».

Створену проросійську партію «Зміна» активно представляє Томаш Янковський, колишній прес-секретар партії «Самооборони», зайнявши ту ж посаду в «Zmiany». Відомий спалюванням прапорів НАТО під будівлею Сейму або на факельних ходах, організованих неофашистами. Партія «Zmiana» активно співпрацює з організацією «Фаланга», а згаданий раніше Т. Янковський брав участь у марші «фалангістів» у Кракові 11 листопада 2014 року, в ході якої був спалений прапор НАТО. Велика частина проросійської партії «Zmiana» - прихильники вкрай правої ідеології, близької до неофашизму. Також вони підтримують контакти з іншим маргінальним проросійським політиком Польщі Янушем Корвін-Мікке.

Помітну роль у керівництві «Zmianу» грають також Юстина Врублевська і Людмила Добжінецкая. Перерахуємо керівний склад даної політичної сили: керівник - Матеуш Піскорський; заступники керівника - Бартош Бекер, Ярослав Аугустиняк, Конрад Ренкас, Набіль аль-Малазії; секретар - Томаш Янковський; скарбник - Людмила Добжінецкая; члени правління - Яцек Каміньський, Юстина Врублевська, Лукаш Гаєвський, Адам Данек, Бартош Томассо, Міхал Радзіковскій, Януш Недзьвецкій, Лукаш Ястржембський, Томаш Трумп, Тадеуш Бартольді.

Говорячи про лідера проросійської праворадикальної партії «Zmiana» Матеуша Піскорського, зазначимо таке. Фактично це колишній неофашистський діяч, що став маргінальним політиком і лобістом російського «євразійства», який уособлює А. Дугін. Матеуш Піскорський очолює аналітичний центр «Європейський центр геополітичного аналізу» («ECAG»), в якому працюють і затяті неофашисти, прихильники «євразійства». У минулому Матеуш Піскорський був представником екстремістських груп польських скінхедів, членом фракції «Самооборона» (польський аналог «ЛДПР»), видавцем неонацистського журналу «Одалан» і лідером неформальної групи скінхедів «Никлот». У Польщі він має імідж расиста і антисеміта. Раніше спільно з представниками скінхед-руху «Закон Задруги - Північний Вовк» М. Піскорський відвідував з'їзд скінхедів та неоязичників в Москві.

За інформацією www.compromat.ru, саме через прокремлівських ультраправих Дугіна-Тулаєва-Авдєєва глава російської моніторингової місії Олексій Кочетков CIS-EMO встановив зв'язок з Mатеушем Піскорським. При цьому сам А. Качетков раніше був членом екстремістської партії РНЕ, бойовики якої на даний момент приймають участь на боці донбаських сепаратистів. Відповідно до думки зазначеного вище сайту, М. Піскорський може бути пов'язаний з роботою російських спецслужб.

Представники «ECAG», співпрацюючи і використовуючи старі зв'язки Піскорського з Кочетвковим, влаштовували спостережницькі місії під час конфліктів у Лівії, Сирії та на Донбасі, де місцеві бойовики забезпечували їм розміщення і фінансували їх роботу. При цьому М. Піскорський брав участь і в організації референдуму в Криму, інспірованого російськими спецслужбами. «ECAG» в керівництві партії представлений віце-головою Конрадом Ренкас і членом правління Яцеком Камінські.

Варто відзначити серед членів правління «Zmiany» заступника голови, Набіля аль-Малазії. Це уродженець Сирії, підприємець, який живе у Польщі з 1974 року. Він виконує функції посередника між ультраправими і кланом Асадов, і «Хізбаллою». У 2013 році він був одним з організаторів конференції в Сирії, на яку вирушили, М. Піскорський, Б. Бекер, делегати «Хізбалли», а також лідер Британської національної партії Нік Гріффін і лідер партії «Forza Nuova», колишній терорист, що несе відповідальність за теракт на болонському вокзалі, Роберто Фіоре.

Парадоксально, але в «Zmianie» уживаються представники як правоекстремістських, так і лівоекстремістських поглядів. Їх об'єднує неприязнь до США і НАТО, ставлення до євреїв і до політики Кремля в Україні. Члени «Zmianу» співпрацюють з представником «Jedność Pracownicza» Петром Кретьєн.

При цьому на установчий з'їзд «Zmianу» у Варшаві збирався приїхати ватажок т.зв. «МЗС ДНР», соратник Олега Царьова - Олександр Кофман. Однак польські правоохоронці заборонили в'їзд в країну одному з лідерів сепаратистів, що знаходиться в списку санкцій ЄС.

Аналіз провокаційної діяльності
У 2014 р в Інтернеті активну роботу розгорнули сторінки в соціальних мережах, які активно пропагують розвиток сепаратизму в Литві, Білорусі та Україні. Мова йде «Волинську народну республіку», «Львівську народну республіку», «Вільнюську народну республіку» і т.д. І хоча прямо зв'язок з модерацією даних спільнот і діяльністю зазначених маргінальних проросійських польських сил не доведена, можемо допустити наявність такого факту.
Учасники організації «Фаланга» активно здійснюють атаки на могилу Степана Бандери у Німеччині, здійснюють акти вандалізму на українські пам'ятки на території Польщі. «Фалангісти» проводили ряд акцій у польських містах, де налічується значна кількість українських студентів, закликаючи їх «забиратися з Польщі» в Україні.

Мали місце окремі факти поява написів «Polski Lwów» та символіки польських праворадикалів у Львові та Львівській області. «Фалангісти» поширюють в соціальних мережах антиукраїнські листівки, пропонують купувати футболки з антиукраїнською символікою. Маргінальні групи польських праворадикалів поширюють інформацію про покупці футболок з антиукраїнською символікою, в якій стверджується, що «українець поляку він не брат». Часом можна зустріти образливі промови на адресу українських дівчат.
При цьому проросійські польські екстремісти закликають до окупації областей Західної України, які раніше входили до складу «східних кресів» Польщі до 1939 р Самі радикали активно поширюють і просувають дані ідеї в молодіжному середовищі.
Відзначимо, що в жовтні 2014 Прикордонна України затримала на кордоні з Польщею групу екстремістів з праворадикальної організації «Фаланга» на чолі з Бартош Бекером. Після перевірки документів екстремістам було відмовлено у в'їзді в Україну і заборонено перетинати український кордон протягом трьох наступних років.

«Антибандерівський добровольчий патруль»
Окремим блоком висвітлимо діяльність т.зв. «Антибандерівського добровольчого патруля».

Так, 3 серпня п.р. екстремісти з «Фаланги» на своєму порталі xportal.pl поширили відео сюжет, в якому чітко видно, що невідомі радикали з організації «Фаланга» зі зброєю в руках патрулюють ділянку польсько-українського кордону. По факту це виглядає як діяльність незаконних збройних формувань на ділянці державного кордону. При цьому складно сказати, чи було у екстремістів справжню зброю, або це були макети. Однак сам факт подібних дій вже викликає настороженість і побоювання.

Як заявили самі праворадикали: «Акція формування добровольчого прикордонного патруля, про яку ми інформували 2 тижні тому, продовжується як відповідь на ескалацію боротьби армії Києва з бандерівським «Правим сектором» поблизу від польського кордону з прогресуючою дестабілізацією України».

Члени незаконного збройного формування «Фаланги» відзначили, що в кінці липня в Бещадах, біля польсько-українського кордону, відбулися навчання т.зв. «Тактичних антибандерівських патрулів». Поділені на секції екстремісти проходили тренування: прихованого переміщення і виходу з району дій, створення перевалочних пунктів і спостережних постів, орієнтування на місцевості, підтримки зв'язку і координації моторизованих патрулів. Діючи в районі важко доступних секторів кордону, «фалангісти» заявили, що визначили потенційні слабкі місця і можливі канали проникнення в Польщу нелегальних іммігрантів або «бойовиків». Польські радикали стверджують, що під час розмов з жителями районів Підкарпаття, що знаходяться біля кордону, отримали цінну інформацію на тему можливих варіантів т.зв. «Бандерівських провокацій» в тих районах.
«Фалангісти» заявили, що акцією по створенню «антибандерівських патрулів» зацікавилися ЗМІ, яким надали всю необхідну інформацію. Мова йде про російський пропагандистський ЗМІ - «НТВ». Екстремісти заявляють, що в найближчі місяці почнуть набирати в свої ряди «добровольців».

Коментар
Варто відзначити, що на даний момент партія «Zmiana» по факту не порушує польське законодавство, офіційно діючи в правовому полі Польщі. Лідери проросійської партії досі діяли легально. Однак цього не скажеш про екстремістів з організації «Фаланга», бойовики якої брали участь на боці незаконних збройних формувань донбаських сепаратистів, організовували ряд політичних провокацій.
При цьому варто відзначити гнучку реакцію правоохоронних органів Польщі: ряд найманців, які воюють на стороні т.зв. «ДНР», раніше були арештовані співробітниками ABW (чого не скажеш про їх угорських колег).

Важливо відзначити, що активність «Фаланги», спрямована на створення незаконних збройних формувань ультраправих екстремістів на польсько-українському кордоні, викликає побоювання з боку не лише українців, що живуть вздовж кордону, а й у пересічного українця в цілому.

Українська сторона глибоко цінує і поважає допомогу і всебічну підтримку, що надається польським урядом та недержавними структурами. Україна вдячна за підтримку і відповідну реакцію поляків на агресивну політику Росії по відношенню до України. Польща, безперечно, - одна з країн, яка є лобістом України в Євросоюзі і НАТО. Однак важливо відзначити, що діяльність незаконних збройних формувань за прикладом «антибандерівська добровольчого патруля» несе загрозу не лише українцям, польсько-українським відносинам, а й безпосередньо національної безпеки самої Польщі. На перший погляд, ніхто не бачить загрози в піар-діяльності подібних маргінальних сил, які не мають за фактом підтримки й у 1% населення країни у зв'язку з їхньою активною всім відомої пропутінської позицією. При цьому теж саме можна було говорити і 3 роки тому про діяльність сепаратистів з організації «Донецька республіка» і екстремістів «Оплоту» в Україні. На той момент вони мали підтримку менше, ніж «Zmiana» і «Фаланга» мають зараз у Польщі. Але зовнішньополітична комбінація російської армії і спецслужб зробила з даних екстремістів одну з найбільших загроз безпеки для нинішньої України і східноєвропейського регіону в цілому.

Росія активно просуває політику по зштовхування лобами Польщі та України, намагаючись розірвати міцний союз двох держав, що є перепоною для активного російського проникнення в регіон. Раніше проросійські блогери активно просували фейкову інформацію про активізацію польських спецслужб в Західній Україні по підтримці сепаратистських рухів в Галичині. Але з ряду причин дана інформаційна атака росіян провалилася.

Відзначимо, що Кремль робитиме ставку на підтримку проросійських правих партій і організацій у Польщі, просувати різного роду політичні провокації з популяризацією реваншистської риторики з повернення «східних кресів», по Волинській трагедії, діяльності УПА та Армії Крайової для погіршення відносин між офіційним Києвом і Варшавою . При цьому Москва намагається максимально використовувати факти приходу до влади консервативного президента А. Дуди і парламентські вибори восени цього року. Перемогу на них, як відомо, отримала правоцентристська партія «Право і справедливість». Кремль же ціною колосальних зусиль намагається просунути в Сейм маргінальні праворадикальні сили, які не користуються підтримкою у польському суспільстві, але які відіграють на патріотичних почуттях окремих груп поляків. У такому випадку російська сторона була б зацікавлена в «мадяризації Польщі», коли б до влади у Варшаві прийшов польський аналог «Фідес» і «Йоббік». Для Путіна важливо отримати ще одного антиукраїнського союзника на західних кордонах України, якого можна було б використовувати і «наосліп». Вийде у нього це чи ні, сьогодні залежить тільки від самих поляків і керівництва Польщі.

Російські спецслужби ж і далі будуть активно просувати деструктивні проекти екстремістської спрямованості, намагаючись штучно стравлювати між собою поляків і українців. Думаючі українці та поляки розуміють, що до чого і з якою метою реалізуються сценарії подібних політичних провокацій. Однак одного розуміння мало. Без належної реакції офіційних польських та українських властей і силового блоку двох країн дану проблематику не вирішити. Відповідна реакція польських політиків та правоохоронних органів мінімізують ризики розвитку росіянами конфлікту між поляками та українцями в нинішній політичній обстановці.