Фестиваль Вітрила пригод - про важливе і основне!

Ось і пройшов ще один, вже четвертий, здавалося б - рідний для Луцька - фестиваль авторської пісні, фото і кіноаматорів: "Вітрила пригод". На фоні великого балагану від ніби - то, нової політичної сили, можна сказати, що фестиваль пройшов тихо і скромно. На жаль, про фест забули навіть ті інтернет - видання, які три попередні роки, висвітлювали цю подію, хоча б як новину у культурному житті міста. Без політики, просто - як факт, мушу зазначити, що в Палаці культури на час відкриття дійства, єдиною камерою від ЗМІ, був лише об'єктив каналу "Нова Волинь".

Не дивно, що у вислові: "Хліба і видовищ!" - гаслі римської юрби, що постійно вимагала подачок від правлячої верхівки: хліб, все ж на першому місці. Та я не жалкую, що не ходив слухати обіцянки бажаючих нагодувати людей - мені не доведеться розчаровуватись, коли ті обіцянки забудуться...
Не сумніваюсь, що лише придбав щось для душі і серця - кожен, хто провів вихідні в режимі реального часу, в супроводі живої, щирої пісні, яка є відображенням сьогоднішнього дня, його щемною раною, нервом і сльозою... І це лише втішає, що фестиваль який мав би пропагувати тему активного відпочинку, подорожей і туризму - прийняв інше забарвлення. Він став безпафосним патріотичним монітором сьогодення.

Цілком логічним акордом на завершення фестивалю був і візит виконавців у військовий госпіталь. А теплий і дружній прийом, увага і повага зі сторони наших захисників, стали для сучасних кобзарів тими ліками, які зняли втому двох минулих днів, і додали сили для життя і творчості - у дні майбутні...

Юрій Щербик.