Декілька слів про мобілізацію

У перший день Великодня умовне перемир’я, що існувало на Донбасі за «Мінськими домовленостями», здається остаточно закінчилося.
Численні збройні сутички, а нерідко і артилерійські та танкові обстріли змусили нас пригадати, що живемо, нажаль, не зовсім у мирний час. А тому знову актуальним стало питання мобілізації.

Я не намагатимусь акцентувати увагу на мобілізаційній готовності у живій силі. Нехай ті, хто несподівано швидко став глибоко релігійними адептами новітніх церков, і не може з «релігійних переконань брати зброю до рук», або ті, хто через знайомого правоохоронця чи суддю за значну винагороду отримали незначне покарання з умовним позбавленням волі, самі вирішують чи зможуть дивитися в очі сусіду, який залишивши дружину і маленьких діток пішов боронити Україну у час, коли небезпека уже дихає у потилицю…

Сьогодні хочу згадати за тих, хто усюди кричить про те, що платячи податки, які надходять від його бізнесу, «на своїх плечахтримає державу».

Таких немало і у нашій області. Та є дещо несподівані факти, які реально відображають патріотизм місцевих олігархів. Нещодавно, у розмові з працівником прокуратури здивувалася кількості проваджень, пов’язаних з ухилянням підприємств регіону від мобілізаційних зобов’язань.

Виявляється, чи не у кожному районному центрі власники бізнесу відмовляються від передачі транспорту на потреби армії. Здивувало, що у такому переліку виявились серйозні гравці, як наприклад «Гербор холдинг». Але ще раз переглянувши список ніби блискавкою промайнула думка: в усіх «ухиленців» є щось спільне. Що? А ось!

Серед тих, хто не виконує мобілізаційні зобов’язання зустрілося ряд підприємств, ім’я власників яких пояснює усю ситуацію. Наприклад, ПП «Калина» або Іваничівський цукровий завод. За прізвищами пересічних керівників там заховались два «достойних»екс-Регіонала Іван Смітюх та Сергій Ковальчук. Обоє позиціонують себе як патріоти рідного краю та неодноразово балотувалися у депутати місцевих рівнів, аж до Верховної ради. От тільки надати КАМАЗ для земляків з батальйону територіальної оброни якось зась!

Крім названих у тому списку було ще чимало власниківпідприємств та підприємців, які успішно добувають каденції у міських, районних та обласній радах. Багато серед них представників «влади Регіонів», але є й такі, які на кожному кроці кричать: «ми за демократію!», «вимагаємо від влади активних дій у звільненні наших полонених!».

І ніхто з них не задумується, що у полон українські вояки могли потрапити і через несправний, застарілий військовий транспорт. А потім, накричавшись досхочу, такі псевдо патріоти сідають у свої «лендкрузери» та їдуть до автосалонів купувати нові кабріолети від «мерседеса» для дружин чи коханок. Адже при частковій мобілізації кабріолети не задіюються!