Україна: реформи, ризик і майбутнє. Грузинський досвід.

Кажуть, часи змін – найскладніші. У кожного українця запитань щохвилини більше, а відповідей на них обмаль. Не так давно шляхом кардинальних перетворень пішла Грузія. Про це та про можливі варіанти для України дискутували під час круглого столу «Грузинські реформи в контексті України: досвід та перспективи» громадські активісти Луцька, лікарі, працівники місцевого самоврядування із членом команди Міхаіла Саакашвілі, екс-радником президента та прем’єр-міністра Грузії, експертом із реформ в соціальній сфері – Іло Глонті.


На зустрічі обговорювалась ситуація в Україні та досвід реформ в Грузії. Шляхи виходу нашої країни з економічної кризи та обов’язковість проведення реформ для нашої країни як єдиний вихід збереження державності в майбутньому.

Відтак Іло відверто розповів, що коли у Грузії розпочиналися реформи, країна була в набагато гіршій ситуації, ніж нині Україна. У результаті громадянської війни було втрачено Осетію та Абхазію, у країні була анархія у прямому значенні цього слова, 250 тисяч біженців. І якщо грузинам вдалося вибратися з такої катастрофічної ситуації, то Україні це зробити буде простіше, переконаний Глонті.

«Якщо державна система не прозора, про жодні реформи говорити не доводиться, – переконаний Іло Глонті. – Бо це буде просто відмивання грошей, а не реформи. Наразі дуже важливим є врегулювання питання з корупцією. За 10 років у Грузії ми зробили чимало у плані реформ. Рівень корупції знизився максимально. Хоча насправді для того, щоб побачити результат реформ, 10 років – замало. І коли в мене запитують, скільки часу потрібно для того, щоб реформи запрацювали, я чесно відповідаю: не знаю. От, скажімо, наші міністр економіки та міністр внутрішніх справ для мене й досі лишаються загадкою. Бо я й досі не можу збагнути, як вони подолали страх і пішли на боротьбу з криміналом. Вони ходили на злодійські сходняки й там цих злодіїв ловили. А це ж не просто так – за цими людьми стояло як мінімум 300-400 озброєних головорізів. Це був реальний ризик для життя».


На думку Іло Глонті, проблема в тому, що в Україні люди, які крали величезні гроші, позасідали на своїх місцях і ці місця ціною життя не віддадуть. Це треба розуміти. Як і те, що коли не боротися з цим, коли не знайти людей, які готові на таку боротьбу, говорити про реформи годі.
«У нас часто запитують, чи не було страшно, коли в один день позвільняли усіх старих працівників правоохоронних органів та понабирали нових, – веде далі Іло. – Так, це були молоді необстріляні хлопці. Так, були помилки. Одного з молодих керівників навіть убили під час перестрілки. Але, є й інший бік медалі. У Грузії поліція дахувала кримінал. Бувало, що людей забивали до смерті у поліційних дільницях. Траплялося, що того, хто був винен якомусь авторитетові грошей, на замовлення того ж таки авторитета поліцейські розстрілювали удома».
Так, помилки будуть, наголошує Іло Глонті. Надто у сфері реформ. Але головне – винести з них правильні висновки. На його думку, не треба боятися брати молоді кадри. «Каха Бендукідзе завжди говорив: «Хто такий реформатор? Це не той, хто зарання планує реформи, а той, хто спонтанно ухвалює рішення та вірить, що це правильно». Таланить тим, хто ризикує, – переконаний Іло. – Що таке реформування? Це не йти тим шляхом, яким ішли до того. В Україні останні понад 20 років не відбувалося нічого. Ви хочете, щоб через 50 років на карті світу була Україна? Тоді треба ризикувати!»

Зустріч відбулася 11 грудня у приміщенні ЦНАПу в м. Луцьку за ініціативи ГО «Самопоміч»-Луцьк, ВГО «Європейський транскордонний інститут співпраці» та ВОГО «Фонд місцевого розвитку».

За матеріалами газети «Сім’я і дім»