Пікет під міською радою - клоунада?

Пікет, який влаштував чи то Лапін чи то Самооборона під міською радою, змушує задуматись - а чи не клоунада це все? І в чому полягає комедійність?
Ігор Лапін переміг Констанкевич на 28 голосів. Таке буває лише у фільмах. Він же і айдарівець, і адвокат, і просто людина «чесна», у штабі якої працювали волонтери..Мрія для лучан! От нарешті ми перемогли злобного Палицю, який купив пів Луцька..Ура! Але чи не рано радіти?
Повернемось до початку. Майдан. Революційні середовища – Самооборона, Правий сектор, Автомайдан ідуть ногу в ногу, бо мають спільного ворога. Андрій Парубій направляє в міста України координаторів самооборони. І зупиняє свій вибір…ні не на Хведчаку, а на Данильчуку! Однак Данильчук, відчуваючи більше приналежність до Правого сектору, бере на себе відповідальність за події під УМВС і стає очільником Правого сектору. Данильчук і Хведчак – друзі, разом пройшли майдан, між собою домовляються. Хведчак – самооборона, Данильчук – Правий сектор. Всім добре і всі щасливі. Тільки от хто є хто, виявилося, коли зайшла мова про парламентські вибори.
Ще напередодні революційні організації Волині узгодили між собою, що висуватимуть єдиного кандидата,адже перед ним велике зло – олігархат! І треба з ним боротися! Амбіційний Данильчук спитав у Самооборони, чи підтримають вони його..Ті сказали, що так. Однак місцеві «правосеки» поїхали на Схід. І тут як не тут з`являється Лапін. Хто такий Лапін?
Його минуле покрите темрявою. Відомо, що його батько мав «неабиякий успіх» в корупційних схемах» Ковеля і прізвисько «долар». А ще він постійно носить камуфляж і кидається героїзмом наліво-направо. І поки Данильчук був на Сході, Самооборона вже все вирішила. Підтримали айдарівця – Лапіна. Чому? Бо все вирішили великі гроші.
Данильчук повертається зі Сходу, і поки йде час на реєстрацію, суд, Лапін повним ходом проводить передвиборчу кампанію. Його бігморди скрізь, і це таки дає свій результат на виборах. «Народний фронт» добряче вклав у передвиборчу кампанію Лапіна.. У Данильчука ж на передвиборчу кампанію ні коштів, ні часу не лишається. Однак він залучається підтримкою ще одного айдарівця – Омельчука, з яким вони були разом на Майдані.
Найцікавіший момент у цій ситуації, коли ще до виборів приїхав Андрій Парубій у Луцьк. Знаючи, що висуватимуть кандидата, він був здивований, що це не Данильчук. Керівник Правого сектору лише розвів руками, бо поки був на Сході, тут вже все вирішили. Парубій зрозумів, що тут «междусобойчик».
Та от тільки кому вигідно зливати Данильчука? І що чи хто стоїть за амбіціями місцевої самооборони?
І поки в нас у парламенті безліч ригів, на сході гинуть герої, революційні організації не знаходять компромісу. У самообороні тепер закидають, що Данильчук – технічний Констанкевич.. А ще вчора вони разом стояли на барикадах у Києві. Хто і кому продався? І цікаво за скільки?
А вчорашні події під міською радою нагадали добре продуманий спектакль..
Було кілька десятків активістів. Окрім волинської самооборони, були активісти з Тернополя, Львова, Стрия, які, власне, не до кінця розуміли, що тут роблять. З місцевих активістів «Автомайдан України» офіційно заявив, що не втручається в ці події, від Правого сектору не було жодних заяв. Але чи стали б ви на захист людини чи організації, навіть якщо дійсно на її боці правда, яка вас м`яко кажучи, кинула?
Але був інший «Автомайдан» - Cергія Похи, який офіційно заявив про підтримку Ігоря Єремеєва.
Парубій виступив з доленосною промовою про те, що ми переможемо олігархів..,Але ж варто задуматися, чому так швидко примчався він у Луцьк? Невже і справді боротися з грошовим мішком олігарха чи просто захистити свій власний? Адже вклав «Народний фронт» (якщо це все-таки «Народний фронт») у Лапіна великі гроші. І його поразка була б ой як не вигідна.

Чи знали самооборонівці, пересічні лучани та активісти з інших міст про це? Звісно, що ні. Всі відчули дух майдану. Співали гімн, готові були стояти до кінця. Ніхто з них навіть не задався питанням, чому інші революційні середовища не тут? Тож, думайте, люди, думайте, бо не все те золото, що блищить…