Паркувальники й ДАІ. Прийшло на редакційну скриньку

На редакційну скриньку ВолиньPost прийшов лист від лучанки. Вона розповіла свої спостереження про те, як паркуються в Луцьку і як на це реагує ДАІ.

"Спускалась я у маршрутівці по Хмельницького. І вже коли пора було виходити на зупинці, водій призупинився перед пішохідним, бо перед ним утворився корок з декількох маршруток та інших авто, які не могли шось об’їхати.

Коли вони викрутили свої оці піруети і нарешті я змогла вийти після п’ятихвилинного очікування, я побачила, що прямо під знаком зупинки громадського транспорту стоїть ото собі Дачіа Логан (доволі таки бюджетний автомобіль, як для такої хамської поведінки). Я підійшла ближче. Ну, думаю, мабуть вискочив в Укргазбанк на секунду. Ні. Нема.

Захожу в банк сама: «Чия Дачія червона стоїть?». У відповідь – тишина. Вихожу – всетаки стоїть. Копаю колесо (думаю, може вийде власник, коли спрацює сингалка – не спрацьовує). В цей момент піруети вже викручують тролейбуси, яким набагато важче обїхати того мудака.

Вирішую позвонити на ДАІ – хай розбираються. Може хай я і шестьорка, але не за те стояв Майдан, шоб оце таке на вулиці хамство творилося. Черговий примає виклик, дає відповідь, що обов’язково приїде черговий наряд. Я вже вирішую не покидати напризволяще, чекаю їх, щоб побачити результат своєї діяльності (то вже хвилина 15та, як я на зупинці – водія нема). Більше того, проходить пів години від мого дзвінка – нема не тільки водія, а й патрульної машини. Є тільки нещасні маршрутчики, як матюжать ту дачію, аж фуфайка завертається.

Після ще одного контрольного дзвінка в міліцію, я отримую геніальну відповідь – «Ну значить в ДАІ зайняті! приїдуть коли зможуть». Вирішую написати водію листа з висловленою моєю думкою про нього, залишаю його на лобовому склі під двірником. Вуаля. 40 хвилин пройшло з моменту дзвінка в міліцію. Не виходить ні водій, немає ні правохоронців.

Йшла через хвилин 20 – машини вже не було. Тобто чувак мінімум годину простояв під знаком, на зупинці, на повороті."