Діти не винні!

В дитячому будинку я побував вперше. Приємно було доєднатися до благодійної акції та віднести діткам подарунки від Фабрики Святого Миколая. Хотілося просто подарувати людського тепла, якого їм так бракує.

Переступивши поріг будинку дитини "Малятко" стало якось моторошно, а побачивши, як до нас біжать дітки із простягнутими руками і щирими зацікавленими оченятами, їх стало шкода. Вони не винні! Вони не винні в тому, що їхні батьки не можуть їх утримувати в нормальних умовах. Вони не винні, що держава не може забезпечити ці умови для їхніх сімей. Хто і кого б не винив у цій ситуації, а страждають саме діти. Я розумію, що для більшості діток умови тут кращі, ніж вдома, але ніхто і ні що не замінить для них материнське і батьківське тепло.

Переважна більшість діток хворі. Вони теж в цьому невинні. Всі ці хвороби передаються по спадковості від батьків. Коли батьки ведуть аморальний спосіб життя, зловживають алкоголем, вживають наркотики – це в першу чергу відбивається на їхніх потомках. Діти з порушеною психікою, гепатитом, хворобою дауна у дошкільному віці – це страшно. Невимовно шкода стало гарненького хлопчика, у якого, як сказали лікарі, четверта стадія СНІДу. Він приречений. Я тримав його на руках.
…
Важко було прощатися із цими маленькими, але дуже сильними Людьми. Я повернуся. І повернуся не один!

Відвідини дитячого будинку заставили мене ще раз задуматись над тим, як живеться сьогодні в Україні. Чому є діти, від яких відмовляються батьки, або в яких держава забирає їх силоміць?!

Молодь, задумайтесь, яке життя ви ведете! А щоб задуматись, раджу відвідати будь-який дитячий будинок. Ці очі не залишать вас такими, якими ви були до цього дня.

p.s. Потрібно пам'ятати про цих діток не тільки в період різдвяно-новорічних свят, а й протягом інших одинадцяти місяців...