Відвикли від черг!
Щось неймовірне коїться на наших кордонах - точніше, на пунктах пропуску. Нещодавно поверталися з Польщі - на кордон приїхали під ніч. Вирішили в дорозі не ночувати - хочеться додому. Але це, виявляється, треба вистраждати. Півночі - на кордоні, півночі - в дорозі від Краковця. Вдома - зранку.
Сьогодні друзі сім'єю їдуть. Виїхали з Луцька о 4.00, телефонують:"Тільки переїхали на польську сторону в Ягодині." На годиннику - майже 11-та. Ще з пару годин, враховуючи заповненість переходу, їм стояти. Черга - неймовірна, рухається ледь-ледь. Не поспішають поляки. Їм до "колєйки" байдуже - у них служба. А вона, як відомо, іде незалежно від дії чи стану служилого.
Таке враження, що повертається час, коли люди стояли на переходах добу, дві - як кому пощастить. А ви кажете - Європа! В чергу, таваріщі!
Сьогодні друзі сім'єю їдуть. Виїхали з Луцька о 4.00, телефонують:"Тільки переїхали на польську сторону в Ягодині." На годиннику - майже 11-та. Ще з пару годин, враховуючи заповненість переходу, їм стояти. Черга - неймовірна, рухається ледь-ледь. Не поспішають поляки. Їм до "колєйки" байдуже - у них служба. А вона, як відомо, іде незалежно від дії чи стану служилого.
Таке враження, що повертається час, коли люди стояли на переходах добу, дві - як кому пощастить. А ви кажете - Європа! В чергу, таваріщі!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0