Лучани на "євроінтеграційній" конференції
14 листопада у залі засідань Житомирської обласної ради відбулася конференція під назвою «Шлях до зміцнення територіального співробітництва країн Східного партнерства: Програма територіального співробітництва Білорусія–Україна». Конференція була проведена за сприяння Євросоюзу та зібрала 180 учасників із 7 областей (Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Гомельської і Брестської), серед яких – представники національних органів державної влади, органів регіональної влади і місцевого самоврядування, недержавного сектора (громадські організації, фонди, союзи тощо), а також експерти програм ЄС та представники ЗМІ. До складу делегації від Волинської області увійшли і представники Луцького національного технічного університету, зокрема: декан факультету бізнесу Тарас Божидарнік, декан технологічного факультету Олег Заболотний, завідувач кафедри матеріалознавства та пластичного формування конструкцій машинобудування Петро Савчук і завідувач кафедри екології Василь Іванців.
Розпочалася конференція з привітальних слів, зокрема Олена Теплюк, головний спеціаліст відділу технічної допомоги ЄС Департаменту співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями і координації міжнародної технічної допомоги, зазначила, що «Україна і Білорусія уже мають досвід співпраці, тому участь у цій програмі сприятиме всебічному її розвитку». У свою чергу Йосип Запаловський, голова Житомирської обласної ради, запевнив, що «є всі шанси для успішної роботи, і те, що тут обговорюватиметься, буде проаналізовано і буде зроблено усе, щоб зв'язки зміцнювалися і приносили користь».
Керівник групи експертів Олексій Сєкарєв презентував Стратегію розвитку Програм територіального співробітництва країн Східного партнерства, проект якої підготувала Європейська комісія у липні 2013 року. У ній визначені пріоритети, регіони-учасники, цільові групи, фінансові рамки і загальні положення з адміністрування, а також вона є основою для підготовки та впровадження програм територіального співробітництва. До слова, розмір фінансування ЄС на цей проект становить 12,5 млн. євро. Також у Стратегії визначено орієнтовні рамки запланованих подій, зокрема запуск програми територіального співробітництва – до грудня 2013 року, оголошення конкурсів – до червня 2014 року, подача заявок – до вересня 2014 року, відбір проектів – до грудня 2014 року, підписання контрактів на гранти – до січня 2015 року та виконання проектів до 2016 року.
Варто відмітити, що учасники конференції дискутували з приводу оформлення заявок. Усі вони мають бути подані англійською мовою, тому йдеться про досить високий рівень перекладу, на який, відповідно, затрачатимуться значні кошти, особливо коли мова йде про велику кількість матеріалу та спецтерміни. Дискусії виникли і з приводу термінів подачі заявок: зважаючи на довгу бюрократичну процедуру реєстрації проектів у білоруському міністерстві (у разі співпраці за цією програмою), яка може тривати кілька місяців, терміни подачі можуть бути задавнені або ж безпідставно не погоджені. За статистикою, з 10 поданих грантів виграними є лише 1–2, тому не зовсім доцільно створювати собі додатковий клопіт та витрати.
Після обговорення Стратегії, представники обласних органів влади презентували своє бачення регіонального розвитку і можливостей Програми територіального співробітництва. Від Волинської області виступив начальник управління міжнародного співробітництва і європейської інтеграції Волинської обласної держадміністрації Андрій Ломага. Він зауважив, що ключовим фактором у цій співпраці є активний розвиток транскордонного співробітництва, тому серед пропозицій було виокремлено модернізацію транспортної інфраструктури, ремонт прикордонних об'єктів, створення привабливих туристичних продуктів, налагодження соціокультурних зв'язків тощо.
Любов Паливода, експерт із громадянського представництва, зауважила, що цей проект є унікальним, оскільки у ньому активно співпрацюють органи влади і громадські організації. На підтвердження її слів з доповіддю про погляд громадянського суспільства України на регіональний розвиток і можливості Програми територіальної співпраці виступив президент організації «Волинський ресурсний центр» Василь Кашевський. Він розповів як можна використати нові можливості в рамках Програми: знайти закордонного партнера, чітко визначити пріоритети власної організації в контексті Програми (а також звірити пріоритети з пріоритетами регіону) та визначити формат партнерства.
Опісля присутні обговорювали потреби місцевого соціально-економічного розвитку за пріоритетами, дотримуючись основного гасла конференції: «Загальні проблеми – спільні рішення».
У заключному слові керівник групи експертів Олексій Сєкарєв наголосив на тому, що участь у проектах можуть брати як органи місцевого самоврядування, так і представники громадянського суспільства, причому вони знаходяться абсолютно в рівних умовах щодо отримання грантів. Обов'язковою умовою є участь партнерів з обох сторін кордону та транскордонний ефект результатів їх співпраці. Тож, дотримуючись цих позицій, участь у програмі можуть взяти усі зацікавлені.
Для довідки:
Східне партнерство – це ініціатива Європейського Союзу, спрямована на зміцнення зв'язків між ЄС і його східними сусідами шляхом політичної співпраці і економічної інтеграції. До Східного партнерства входить шість країн: Азербайджан, Вірменія, Білорусія, Грузія, Молдова і Україна. Програми територіального співробітництва дають можливість країнам Східного партнерства визначати і спільно вирішувати загальні завдання прикордонних територій, забезпечуючи тим самим стійкий економічний і соціальний розвиток на місцевому рівні.
Розпочалася конференція з привітальних слів, зокрема Олена Теплюк, головний спеціаліст відділу технічної допомоги ЄС Департаменту співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями і координації міжнародної технічної допомоги, зазначила, що «Україна і Білорусія уже мають досвід співпраці, тому участь у цій програмі сприятиме всебічному її розвитку». У свою чергу Йосип Запаловський, голова Житомирської обласної ради, запевнив, що «є всі шанси для успішної роботи, і те, що тут обговорюватиметься, буде проаналізовано і буде зроблено усе, щоб зв'язки зміцнювалися і приносили користь».
Керівник групи експертів Олексій Сєкарєв презентував Стратегію розвитку Програм територіального співробітництва країн Східного партнерства, проект якої підготувала Європейська комісія у липні 2013 року. У ній визначені пріоритети, регіони-учасники, цільові групи, фінансові рамки і загальні положення з адміністрування, а також вона є основою для підготовки та впровадження програм територіального співробітництва. До слова, розмір фінансування ЄС на цей проект становить 12,5 млн. євро. Також у Стратегії визначено орієнтовні рамки запланованих подій, зокрема запуск програми територіального співробітництва – до грудня 2013 року, оголошення конкурсів – до червня 2014 року, подача заявок – до вересня 2014 року, відбір проектів – до грудня 2014 року, підписання контрактів на гранти – до січня 2015 року та виконання проектів до 2016 року.
Варто відмітити, що учасники конференції дискутували з приводу оформлення заявок. Усі вони мають бути подані англійською мовою, тому йдеться про досить високий рівень перекладу, на який, відповідно, затрачатимуться значні кошти, особливо коли мова йде про велику кількість матеріалу та спецтерміни. Дискусії виникли і з приводу термінів подачі заявок: зважаючи на довгу бюрократичну процедуру реєстрації проектів у білоруському міністерстві (у разі співпраці за цією програмою), яка може тривати кілька місяців, терміни подачі можуть бути задавнені або ж безпідставно не погоджені. За статистикою, з 10 поданих грантів виграними є лише 1–2, тому не зовсім доцільно створювати собі додатковий клопіт та витрати.
Після обговорення Стратегії, представники обласних органів влади презентували своє бачення регіонального розвитку і можливостей Програми територіального співробітництва. Від Волинської області виступив начальник управління міжнародного співробітництва і європейської інтеграції Волинської обласної держадміністрації Андрій Ломага. Він зауважив, що ключовим фактором у цій співпраці є активний розвиток транскордонного співробітництва, тому серед пропозицій було виокремлено модернізацію транспортної інфраструктури, ремонт прикордонних об'єктів, створення привабливих туристичних продуктів, налагодження соціокультурних зв'язків тощо.
Любов Паливода, експерт із громадянського представництва, зауважила, що цей проект є унікальним, оскільки у ньому активно співпрацюють органи влади і громадські організації. На підтвердження її слів з доповіддю про погляд громадянського суспільства України на регіональний розвиток і можливості Програми територіальної співпраці виступив президент організації «Волинський ресурсний центр» Василь Кашевський. Він розповів як можна використати нові можливості в рамках Програми: знайти закордонного партнера, чітко визначити пріоритети власної організації в контексті Програми (а також звірити пріоритети з пріоритетами регіону) та визначити формат партнерства.
Опісля присутні обговорювали потреби місцевого соціально-економічного розвитку за пріоритетами, дотримуючись основного гасла конференції: «Загальні проблеми – спільні рішення».
У заключному слові керівник групи експертів Олексій Сєкарєв наголосив на тому, що участь у проектах можуть брати як органи місцевого самоврядування, так і представники громадянського суспільства, причому вони знаходяться абсолютно в рівних умовах щодо отримання грантів. Обов'язковою умовою є участь партнерів з обох сторін кордону та транскордонний ефект результатів їх співпраці. Тож, дотримуючись цих позицій, участь у програмі можуть взяти усі зацікавлені.
Для довідки:
Східне партнерство – це ініціатива Європейського Союзу, спрямована на зміцнення зв'язків між ЄС і його східними сусідами шляхом політичної співпраці і економічної інтеграції. До Східного партнерства входить шість країн: Азербайджан, Вірменія, Білорусія, Грузія, Молдова і Україна. Програми територіального співробітництва дають можливість країнам Східного партнерства визначати і спільно вирішувати загальні завдання прикордонних територій, забезпечуючи тим самим стійкий економічний і соціальний розвиток на місцевому рівні.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0