Прем’єра бабиного літа у закуточках мого саду! :)

Сьогоднішній ранок був особливий. Разом з ним,завітало до нас нарешті,довгоочікуване бабине літо!

В такий день,подумки хочеться ізолювати себе від постійних повсякденних турбот і повністю до остатку,поринути в магічно дивовижний світ,де можна сповна насолодитися багатогранною красою та магнетичною чарівністю матінки природи…
Отож,гостинно запрошую і вас відвідати потаємні куточки мого цікавого осіннього саду,в якому нарешті повноправно запанувало - чародійне бабине літо:)
Осінній ранок,зустрів мешканців саду прохолодним колючим подихом.

Вони,ніби під гіпнозом завмерли у непохитному замороженому положенні та вразливо не сміло,пригорнулися один до одного в майстерно окутані тендітні мережені павутинки,наче у розпущену пряжу пухової хустини.




Тремтяче листя,рясно покрилося виблискуючими перлинками ранішньої роси.

А яскраво насичені фарби квіткової акварелі,вперто та натхненно надихають на піднесений настрій,приємно дивуючи,своїм розважливим оптимістичним виглядом.






Ледь гріючи,сонячні промінці,що є сили дбайливо намагаються ніжно попестити все навколо,своїми останніми,по-осінньому лагідними залишками тепла.

Терпкуватий присмак чітких ароматів,дозріваючих осінніх дарів мимоволі зводять з розуму,своїми неповторними п’янкими духмяностями...




Подекуди доноситься епізодичне пожвавлення мелодійного співу пташиної акапелли,яке деколи переривється,то галасливими розбірками вічно метушливих горобців,то насторожливо непорушною німою тишою…
Невгамовна,багатодітна родина горобців навипередки трощить стигле соняшникове насіння)




Кущ чорнобривців,став подібним на урочисто вбраний підсвічник з пломенисто догораючими свічами…


У затишному куточку,поміж гілля,обережно причаїлися милі жителі садка – парочка горлиць.


В повітряній невагомості,на гілках горіхового дерева,підозріло зависли його шкаралупові плоди,зненацька атакуючи час від часу,активним бомбардуванням.

Судячи по вдалому полюванню,у павучка сьогодні буде банкет) Що не говоріть,а ці представники,виплітаючи,свої підступні сіті в зручних для них місцях,добре знають,що таке тактика і стратегія)


А невідомий автор із родини жуків,відзначився,ось таким мистецьким креативом)

Трапляються тут і екзотичні рослини,які цвітуть пір’ям.Де взялося це диво - не знаю,видно вітер насіяв!






Мій самий вередливий улюбленець!За 12 років перший раз порадував своїми соковито смачними,солодкими гронами винограду)


Замріяні дерева поступово змінюють своє традиційно зелене вбрання,на кольорово пістряві театральні наряди,ніби готуються до якогось важливого святково карнавального дійства.


Ходить гарбуз по городу,питається свого роду-"Ой чи живі,чи здорові всі родичі гарбузові?"

Пані осінь,трішечки влаштувала творчий безпорядок.


Екскурсію осіннім садом,допомагали проводити,в якості асистентів,мої домашні улюбленці)




P.S. В той час,коли ще літо та осінь,ведуть між собою дружні переговори,навколо вже на повну буяне його величність - БАБИНЕ ЛІТО!В якому востаннє на всю силу,з бездумною величчю, з відчайдушною безтурботністю - горять життєві сили природи. Переповнені соковитим,яскравим,радісним,та пристрастним потенціалом енергетики.Яка саме в цей період,випромінює невичерпну образність - звуків-кольорів-смаків-дотиків-запахів.Що пульсують і бринять приємними позитивними настроями,емоційними сполохами подивувань,таким живим, повсякчасно змінним,рухливим перетіканням світла,кольорів та їх відтінків в полі та лісі,на землі і в небі,на воді і на траві… В ці найзворушливіші миті – осіннього дивацтва,природа вражає безмежжям своєї фантазії,і наче,вправний ілюзіоніст демонструє нам свої дивовижні номери-чудернацьких фокусів та трюків.:)