Суржик - мовна онкологія, - Антоніна Євтодюк, учасниця проекту «Почувайся європейцем – розмовляй українською»

Мовне явище, що дістало назву суржик, належить до специфічної форми побутування мови в Україні. Його національну й соціальну природу відображає сам термін, запозичений із сільськогосподарської лексики. Тлумачний словник української мови фіксує слово суржик у двох значеннях:

1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші;

2. Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова.

Отже, семантичне ядро слова суржик поєднує два елементи значення - змішування двох різних субстанцій і пониження якості утвореного внаслідок змішування продукту.

Можна розглядати історію суржику як своєрідне, сказати б, непряме, чи зворотне, віддзеркалення процесів мовної політики останніх часів, зокрема тривалої насильницької русифікації та її непрогнозованих наслідків. Проте русифікація, у певному сенсі, триває і донині, змінивши, щоправда, форми та модернізувавши засоби. Тож заяви, буцім українська і російська мирно та щасливо співіснують в інформаційному середовищі сучасної України є або наївним виданням бажаного за дійсне, або лукавою маніпуляцією масовою свідомістю. Насправді, залишається досить великою конфліктна напруга поміж українською та російською мовами. Підтверджують це полеміки довкола сфери вжитку української, які раз у раз спалахують у регіонах чи засобах масової інформації, а не раз інспіруються з боку сусідньої держави під маскою захисту прав російськомовного населення. Ці полеміки наочно актуалізують гостроту проблеми, яка залишається невирішеною протягом багатьох літ, а, отже, дає підстави для двозначних трактувань.
Учасників проекту «Почувайся європейцем - розмовляй українською» ми запитали, чому на їхню думку, в молодіжному середовищі активно користуються суржиком?

Галина Яструбецька - поет, кандидат філологічних наук, доцент Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки
Активація суржику - клінічна картка уражених хворобою духа людей. Коріння хвороби - в ослабленні національного імунітету, який, значною мірою, підірваний довготривалою політикою на вироблення почуття української меншовартості.

Микола Мартинюк - український письменник, літературний критик, журналіст, науковець, педагог, видавець
Тут причин кілька. Це і незнання або недостатнє, неграмотне знання літературної мови. Це і вплив так званих російськомовних засобів масової комунікації. Це і своєрідний стьоб, мода на свідоме й несвідоме вживання суржикових конструкцій. Це і недоладне намагання українців-невігласів-недоучок розмовляти російською. Цей перелік, як мовиться, не закритий.

Антоніна Євтодюк - к.філос.н., доцент Луцького національного технічного університету, Голова ВОГО "Християнський рух за життя"
Суржик - мовна онкологія. Духовні проблеми українського суспільства, як на мене, насамперед пов’язані з проблемою суржику. Мова - Божественний дар! Мова - найяскравіша ознака свідомості. Очищаючи мову - очищаємо свідомість нації. Молодіжне середовище ставить найчіткіший діагноз симулякричній діяльності українського суспільства - суспільства, на жаль, тотальної брехні... Молодь не можна навчити словами, лише власним прикладом: власною мовною культурою й вчинками. То ж діймо!

Ольга Ляснюк - журналістка, українська письменниця
Мова – це потреба суспільства, соціуму.. І ніколи, за жодних обставин, мова не була літературною, так би мовити «чистою».. Суржик – це наслідок історичних обставин.. Про це, мабуть, краще скажуть мовознавці, ніж я.

Адам Горбатюк - співак, соліст ВІА "Ватра"
Звичайно, наша мова багата на чудові кумедні слова, якими можна створювати гарний настрій. Та, нажаль, молодь в школах не повністю цьому вчать. Багато імпортних чудових фільмів перекладають аж занадто розумними або науковими словами. Міський фольклор буде постійно,а суржик – невід'ємна частина того фольку. Ну, і ще відголосся радянського часу. Така моя думка.

Еліна Форманюк - поетеса, журналістка
Будь-яка мова - це живий організм. На нашій шкірі завжди є родимки, веснянки, подряпини - це свідчить про те, що ми - живі, не створені у лабораторіях, не намальовані під кальку. Чому користуються суржиком? Бо це природній процес. Суржиком послуговується не лише молодь, зрештою, і явище розмовної, спрощеної мови є в будь-якій країні.
Думаю, нам варто брати приклад із американського суспільства, яке постійно поповнює словники новоутвореними словами, навіть вигуками Гомера Сімпсона, мультперсонажа, які активно стали вживатись у мові американців.

Андрій Тимчук - вокаліст, лідер гурту "ФлайzZza"
В молодіжному середовищі окрім суржику ще й часто користуються російською.. І прикро, що часто трапляється так, що волиняка, який все життя проживав на Волині, балакав змалку українською, переступивши поріг, наприклад, київського вокзалу переходить на російську, вважаючи її більш модною та поширеною.. Точно така ж сама ситуація із суржиком.. Хоча іноді популярності суржику служить мішанина і бажання спілкуватись двома мовами одночасно. При цьому псуючи і одну, і другу мову.. Більшості людей просто лінуються задуматись над тим, що і як вони говорять. Хоча іноді суржикові слова і в мене вискакують. Стараюсь при цьому відразу ж себе виправляти.

Марія Доманська - журналістка, заступник голови ГО "АМоРе"
Молодь - це люди апріорі такі, які шукають багато і швидко люди, які не заглиблюються у речі. Тому для молоді не є принциповим, як розмовляти. Уже згодом, в залежності від середовища, це ставлення змінюється. Це - раз. Друге - низький рівень інтелігентності пересічного українця. Оскільки молодь так розмовляє, то і її батьки так розмовляють. Вихід один - освіта. На її плечі дуже багато покладено.

Ольга Комарицька - журналістка, поетеса
Користуються суржиком - бо не мають правильної моделі бездоганної мовної комунікації, що дозволяло б гарно висловлюватися.

Дмитро Мельничук - артист Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка
Чому користуються суржиком? ... Бо це простіше, ніж говорити «правильною» мовою. Ми приділяємо багато уваги своєму зовнішньому вигляду, переймаємось якимись дрібницями, але не можемо знайти час для мови... Це як з спілкуванням в Контактах чи інших соц. мережах. "Прв...Спс..Упс... і т.д." - це в друкованому вигляді, бо просто у "дуже зайнятої молоді" катастрофічно не вистачає часу написати: Привіт чи Добрий день і т.д. Так само і в звичайному, вербальному спілкуванні.

«Почувайся європейцем-розмовляй українською» - спільний проект Волинської обласної молодіжної громадської організації «Центр Ефективної Комунікації» та радіо «Луцьк» Волинської ОДТРК. Записи зроблені у рамках проекту лунають на радіо «Луцьк» о 7.50, 11.50 і 19.55.
Якщо Ви бажає стати учасником проекту «Почувайся європейцем – розмовляй українською», то пишіть на електронну пошту: [email protected]

Олена Ковальчук, координатор проекту від ВОМГО «Центр Ефективної Комунікації»