«FREEDOM»: із вірою у світле майбутнє української рок-сцени

Що б там не казали, а музична спільнота у кожному місті – особлива. Фактори обговорювати не будемо: нудно і ясно. До наших музталантів я вже наче й звикла: вони вже як рідненькі. Приблизно знаєш, хто на що гаразд і від якого концерту чого очікувати.

З «прієзжимі» артистами цікавіше: мало того, що представники кожного міста «везуть» свою культуру спілкування з глядачем, так ще й манера в них, здебільшого, якась особлива.

Нещодавно в нас гастролював гурт «FREEDOM», Луцьк. Хлопці привезли программу каверів на Led Zeppelin, The Doors, Rolling Stones, Deep Purple, Whitesnake, KISS та авторську музику.

«FREEDOM» - це Вадим Захарченко – гітара, Остап Сухоцький – ударні, Артур Черчик - бас гітара, Анатолій Вітинський - вокал та гармоніка. Всі четверо музикантів мають серйозний музичний досвід, працювали на різних сценах України, Білорусії та Польщі Неодноразово були задіяні, як сесійні та студійні музиканти.

На сцені хлопці виглядають цікаво, така, ніби-то (!), типова нью-метал-група: хаєристий вокаліст із яскравою манерою виконання і закохані у свою справу музиканти. Кіровоградська публіка їх приймала чудово. Про все-все я розпитала у гітариста, Вадима Захарченко.
Кор.: Розкажи, як сформувалась група і коли?


Вадим: Точкою відліку можна вважати 13-те жовтня 2012. В цей день відбувся дебютний виступ гурту FREEDOM. Спогади, незабутні, звичайно.


Нам трохи менше року, але ми розвиваємося швидко.

Кор.: За яким принципом обираєте репертуар?

Вадим: Розумієш, це питання інтересу. Пощастило, що усім нам подобається LedZeppelinта Whitesnake! Їх творчість нам цікава, як музикантам. Мабуть, це єдиний принцип :)

Ставку ми ні нащо не робимо! Ми граємо те, що вміємо і те, що нас об’єднує.

Дивно, що музику, яка нам до душі, на сьогоднішній день називають скептично олдскулом!!! Цікаво, а Моцарт та Бах також олдскул, виходить?.. Мене це відверто дивує…

Дуже шкода, що в нашій країні саме так висловлюються, про таку музику :(

Але є аудиторія, і досить численна, до речі, яка по-справжньому любить рок-музику, різної епохи. Аудиторія, яка звертає увагу першочергово на якість виконання, а вже потім на стиль, час чи ще там щось…

Саме такі люди, якщо відверто, надихають нас робити те, що ми робимо!

Кор.: Зараз створюється багато нових музичних стилів, кожен колектив привносить у музику щось своє. Ви можете визначити свій стиль?

Вадим: Так, звичайно! Якщо бути точним, то це «hard blues».

Кор.: Вадиме, як у Луцьку з молодими музикантами? Чим відрізняється саме ваша, місцева, рок-спільнота?

Вадим: Знаєш, такий процес відбувається позитивний у нас, в тому сенсі. У Луцьку кожен рік формується все більше і більше цікавих гуртів. Це дуже круто!

Місцева рок-спільнота розвивається швидкими темпами, зявляється багато якісного музичного продукту, навіть на місцевому рівні.

До речі, з молодих гуртів хочу відмітити гурт «Ріплей» та «Фіолет» (з творчістю останнього – знайома, дійсно дуууже непогано – прим. автора) — це гурти, які швидко піднялися на ноги і дійсно варті уваги українського слухача. Я щиро бажаю їм успіхів.
Кор.: Така, товариська атмосфера :)

Вадим: Звичайно, вони ж наші «колеги по цеху».

Також, можна відмітити древніх жителів Луцької рок-сцени, гурт KING SIZE. Вони, до речі, нещодавно реанімували свій альбом «Добро і Зло».

Кор.: Як у вас з майданчиками для виступів? Маєте якісь фестивалі?

Вадим: Здебільшого, ми виступаємо на центральній та Східній Україні. Це переважно Суми, Київ, Харків, Дніпропетровськ, Дніпродержинськ, Львів, Мукачево…

Міжнародні фести ще не відвідували. Але не все так швидко (сміється), в нас ще все попереду!

Ми надали близько 50-ти концертів за період існування. Думаю, це непоганий результат, якщо враховувати, що ми – дуже молода команда.

У Луцьку також граємо. У клубах.

Кор.: Маєте якісь фестивалі у своєму місті?

Вадим: Переважно Байк фести.


До речі, якраз зараз готуємо авторський матеріал, невдовзі вийде у світ наш перший кліп на нашу пісню Slavery! Ми пишаємося цим… (фото зі зйомок - нижче)

Кор.: Любите більше грати у великих приміщеннях?

Вадим: Так! Мабуть, як і більшість музикантів. Але і в маленьких також відчуваємо себе не гірше :) Просто, інша специфіка виконання… Ну, ти розумієш, там багато нюансів.
Кор.: Яка публіка вам довподоби?

Вадим: (не роздумуючи!) Та, яка слухає! Ми взагалі дуже вдячні глядачеві, який нас підтримує, якому близька по духу наша творчість.

Кор.: Маєте якихось кумирів?

Вадим: Звісно! Я думаю, з нашої бесіди це вже зрозуміло. Можуть навіть по іменах назвати:

Papa Roach Джекобі Шеддікс — вокал, Whitesnake Doug Aldrich Los Angeles-based - hard rock guitarist, Jimmy Page - Led Zeppelin, Robert Plant - Led Zeppelin, David Coverdale – Whitesnake.

Кор.: Були в Кіровограді?

Вадим: От в Кіровограді ми вперше! Чесно? Враження просто супер! Ми навіть не очікували, що нас так прийматиме публіка.

Аудиторія у вас суперова, мушу зазаначити!

Кор.: На останок – філософське питання: як думаєш, у яком напрямку рухається українська музика?

Вадим: От якщо, нарешті, виконавці будуть робити те, що подобається їм самим, а не те, що диктує наш український шоу-бомонд, то в рок-музики є серйозне майбутнє. Принаймні, я дуже на це сподіваюся…


Щодо останнього: повністю згодна. Мабуть, тому у гурту й назва така, волелюбна. «Реформатори!..» - подумала я. І пішла мріяти про світле майбутнє нашої талановитої рок-сцени…