Офіцер-танкіст з Володимира-Волинського - у двадцятці кращих командирів!
У військових частинах 13-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України фінішував перший етап конкурсу серед командирів підрозділів, у якому за звання кращого командира роти, або батареї змагалися понад 200 офіцерів.
Подібні змагання серед представників командної ланки проводяться щорічно. Їхня мета – визначити найбільш підготовлених офіцерів з числа командирів різних рівнів, починаючи від первинних офіцерських керівних посад й завершуючи командиром полку, для просування їх на вищі посади, або скерування на навчання.
До цього конкурсу представники офіцерського корпусу готуються упродовж усього навчального року. Однак, участь у конкурсних змаганнях офіцери здійснюють на добровільних засадах. Якщо офіцер бажає випробувати свої сили та можливості у змаганні із колегами – він подає рапорт на ім’я свого безпосереднього начальника. Згодом, кандидатуру розглядають, і якщо офіцер позитивно характеризується по службі та не має дисциплінарних стягнень, його вносять до списку конкурсантів.
– Командири військових частин та окремих підрозділів прагнуть, щоби кожен офіцер вважав участь у цьому конкурсі справою своєї професійної гідності. Адже налаштування на перемогу дозволяє підвищити зацікавленість офіцерів у поглибленні свого професійного рівня, виробити тверді практичні навики в оволодінні озброєнням і військовою технікою, організації бою і його всебічному забезпеченні. До того ж і приз доволі ласий – реальна можливість обігнати своїх колег у кар’єрному плані, – говорить командир 51-ї окремої механізованої бригади 13АК полковник Володимир Яцків, підлеглі якого також брали участь у цьому змаганні.
Відзначимо, що змагання були організовані за окремими напрямками – для кожного роду військ та спеціальних військ окремо. Найбільше учасників, звичайно ж було, у категорії механізованих та танкових підрозділів. У конкурсному завданні чотири основних пункти: тактична підготовка із внесенням питань по видах забезпечення, вогнева підготовка, водіння бойових машин та фізична підготовка. До того ж, іспит з кожного предмета складався з двох частин: теоретичної і практичної. Змагаючись у знанні теорії, конкурсанти мали надати вичерпні відповіді на п’ять питань з предметів, що виносились на конкурс.
Загалом, і теоретична, і практична частина конкурсу армійських командирів спрямована на удосконалення професійної підготовки і методичної майстерності офіцерів, підвищення рівня їх польової виучки і фізичної витривалості. До того ж, практична частина усіх конкурсних завдань ілюструє, які організаторські і вольові риси характеру демонструють офіцери, як проявляють творчу ініціативу в управлінні підлеглими.
Зважаючи на те, що часу на проведення усіх заходів конкурсу відведено обмаль, темп виконання офіцерами завдань дуже динамічний. За інтенсивністю можна порівняти його лише із бойовою роботою командира у бойових умовах. Насправді, так воно і є, адже усі практичні завдання і частина теоретичних виконуються за діючими нормативами та бойовими статутами.
Тактика – наріжний камінь командирської майстерності, наука перемагати. Від того, наскільки офіцер опанував теорію сучасного загальновійськового бою, здатен у встановлені терміни прийняти обґрунтоване рішення і оформити його на карті, керувати підлеглими під час підготовки й у ході бою – залежить, зрештою, не лише фінал самого бою, але й життя підлеглого особового складу. Тому перший іспит конкурсанти складали саме із тактичної підготовки. Насамперед, учасникам було запропоновано відповісти на чотири запитання: два – зі знання положень бойових статутів Сухопутних військ, інше – зі знання тактико-технічних характеристик зразків озброєння і військової техніки нашої армії та армій провідних держав світу, й останнє – щодо з організації і проведення навчань на місцевості і Курсу стрільб із стрілецької зброї, озброєння БМП і танків. Оскільки теорія без практики – мертва, з навчальних класів командири перемістилися на полігон для виконання практичної частини іспиту. У ході якої вони вирішували групову праву. Слід відзначити, що у кожній військовій частині та у кожного роду військ це завдання було індивідуальним. Згодом, на місцевості конкурсанти доповідали замисел прийнятого ними рішення, а також здійснювали постановку завдань підрозділам у відповідності до обстановки, яка була передбачена конкурсним завданням.
Іспит із вогневої підготовки для офіцерів також серйозне випробування, подекуди він тривав понад 8 годин. І це, без практичної частини! Основним критерієм відмінної оцінки, за яку змагалися конкурсанти – це уміння приводити штатне озброєння та стрілецьку зброю очолюваного підрозділу до нормального бою, виконання вправи стрільб, які визначені комісією, дотримання нормативів. Також оцінювалась якість підготовки до занять військових стрільбищ і директрис.
Структура іспиту з водіння бойових машин у кожній військовій частині була своя, у залежності від зразків техніки, що стоять на озброєнні. З іншими випробуваннями конкурсу цей іспит споріднювало те, що у перший день офіцери складали теоретичну частину іспиту за білетами, які включають в себе по чотири питання. А практична частина іспиту включала виконання навчальної вправи з водіння та індивідуальних нормативів.
Останній залік у конкурсному переліку – фізична підготовка, який офіцери складали у відповідності до вікових груп. У цьому випадку командири демонстрували лише власні атлетичні здібності. Потрібно було пробігти дистанцію у 3 кілометри, 100-метровий спринт та максимальну кількість разів виконати підтягування на поперечині.
Є ще один нюанс, про який обов’язково потрібно розповісти. Справа в тім, що на початку конкурсу, упродовж двох годин комісіями проводилося заслуховування та захист учасниками конкурсу індивідуальних завдань і доповідь пропозицій щодо організації бойової підготовки, повсякденної діяльності військ. Таким чином молоді офіцери представили на рішення старших начальників власні напрацювання у сфері управління підрозділами. За найкращі індивідуальні завдання та пропозиції, які доцільно впроваджувати, конкурсантам нараховувались додаткові заохочувальні бали, по одному балу за кожну слушну пропозицію і три бали за відмінно виконане індивідуальне завдання. Таким чином, ще не приступаючи, безпосередньо, до виконання конкурсних завдань, учасники змагань вже мали можливість збільшити свій шанс на перемогу.
Зі слів старшого офіцеру відділення виховної роботи 13 армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України підполковника Анатолія Прошина, цьогорічний конкурс став справжнім марафоном, де боротьба за лідерство велася, як кажуть, не на життя, а на смерть. Й хоча усі 200 учасників конкурсу бігли до фінішної лінії буквально «наступаючи на п’яти» один-одному. Однак, в запеклій боротьбі виявилась таки двадцятка переможців, лідерами якої стали офіцери 51-ї окремої механізованої бригади та 15-го реактивного артилерійського полку 13-го армійського корпусу СВ ЗС України.
Кращим серед військовослужбовців 51-ї омбр, що у Володимирі-Волинському, став командир 1 танкової роти танкового батальйону капітан Сергій Корсун. Серед понад п’ятдесяти претендентів саме він був визнаний кращим командиром роти. Командування бригади вважає, що перемога капітана Сергія Корсуна – очікуваний результат його професійної діяльності.
– Капітан Сергій Корсун родом з міста Борщів на Тернопільщині, – розповідає про підлеглого заступник командира 51-ї окремої механізованої бригади з виховної роботи підполковник Іван Підопригора. – Він з таких, про кого кажуть, що в організмі є «військова кісточка». Після закінчення середньої школи Сергій вирішив пов’язати своє життя з армією. У 2000 році поступив на перший курс Харківського інституту танкових військ. У 2004 році лейтенант Сергій Корсун прибув для подальшого проходження служби у танковий батальйон механізованого полку, який дислокується у Чернівцях. Там він відразу проявив себе як ініціативний офіцер, вимогливий, але й турботливий командир. Тому і не дивно, що через невеликий проміжок часу Сергію Корсуну доручили командувати ротою. Цей офіцер не боїться застосовувати нові методи, експериментальні форми навчання та підготовки танкістів, злагодження екіпажів. Процес реформування Збройних Сил України торкнувся й частини де, починав свою службу Сергій. Але, без вагань та сумнівів він прибув до нового місця служби у місто Володимир-Волинський. Тепер він є невід’ємною частиною нашого військового колективу і ми пишаємось, що цей офіцер зміг себе проявити як вправний командир.
Сам конкурсант після складання усіх іспитів виглядає геть виснаженим. Годі й казати – дві доби напруженої роботи, постійно в русі. Але власними враженнями усе ж таки поділився.
– Із несподіванками на новому місці служби я не зіткнувся, – згадує Сергій. – Ті ж самі статути, настанови, вимоги. Єдине, але приємна новина – військова частина повністю укомплектована військовослужбовцями військової служби за контрактом. До того ж, переважно, моїми однолітками. Звичайно, за кожним з них – сім’ї, проблеми. Кожен має сформований характер, власні життєві пріоритети. Довелося для кожного підлеглого шукати індивідуальний підхід. Бути не лише керівником, але й чуйним товаришем, трохи соціальним психологом. Але, зрештою, я став для цих людей лідером. І ця перемога не лише моя, а у рівних частинах розділена між кожним бійцем моєї танкової роти. Хочу, також подякувати товаришам, які вчили, виправляли, допомагали – говорить командир танкової роти капітан Сергій Корсун.
Інший фаворит офіцерського конкурсу – командир 8-ї реактивної артилерійської батареї 3 реактивного артилерійського дивізіону 15-го реактивного артилерійського полку 13-го армійського корпусу СВ ЗС України капітан Вадим Павлов.
Особовий склад військової частини, де він проходить службу, пишається перемогою офіцера у такому відповідальному конкурсі.
«Це перемога викувана досвідом»: стверджують його колеги. Адже за вісім років служби у дрогобицькому артполку, капітан Вадим Павлов проявив себе як виважений офіцер, працелюбна, розумна і рішуча людина – справжній професіонал-лідер.
Але на цьому конкурс лише розпочинається. Незабаром, ті офіцери, які вибороли призові місця на рівні військових частин, змагатимуться між собою у масштабах армійського корпусу. Найкращі – зустрінуться на аналогічних змаганнях на рівні Командування Сухопутних військ. Командири підрозділів – переможці етапів конкурсу за 1, 2 і 3-є місця будуть нагороджені цінними подарунками, а також – отримають перевагу при висуванні на вищу посаду. У окремих випадках – подані на дострокове присвоєння чергового військового звання. А за перше місце у заключних етапах конкурсу – можуть направлятися до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського для зарахування на навчання поза конкурсом, за умови позитивного складання вступних іспитів! Як бачимо, приз гідний того, щоби за нього поборотись. Тож залишається побажати офіцерам наснаги і упевненості у подальшій боротьбі.
підполковник
Володимир Скоростецький,
Регіональний медіа-центр МО України (м. Львів)
Подібні змагання серед представників командної ланки проводяться щорічно. Їхня мета – визначити найбільш підготовлених офіцерів з числа командирів різних рівнів, починаючи від первинних офіцерських керівних посад й завершуючи командиром полку, для просування їх на вищі посади, або скерування на навчання.
До цього конкурсу представники офіцерського корпусу готуються упродовж усього навчального року. Однак, участь у конкурсних змаганнях офіцери здійснюють на добровільних засадах. Якщо офіцер бажає випробувати свої сили та можливості у змаганні із колегами – він подає рапорт на ім’я свого безпосереднього начальника. Згодом, кандидатуру розглядають, і якщо офіцер позитивно характеризується по службі та не має дисциплінарних стягнень, його вносять до списку конкурсантів.
– Командири військових частин та окремих підрозділів прагнуть, щоби кожен офіцер вважав участь у цьому конкурсі справою своєї професійної гідності. Адже налаштування на перемогу дозволяє підвищити зацікавленість офіцерів у поглибленні свого професійного рівня, виробити тверді практичні навики в оволодінні озброєнням і військовою технікою, організації бою і його всебічному забезпеченні. До того ж і приз доволі ласий – реальна можливість обігнати своїх колег у кар’єрному плані, – говорить командир 51-ї окремої механізованої бригади 13АК полковник Володимир Яцків, підлеглі якого також брали участь у цьому змаганні.
Відзначимо, що змагання були організовані за окремими напрямками – для кожного роду військ та спеціальних військ окремо. Найбільше учасників, звичайно ж було, у категорії механізованих та танкових підрозділів. У конкурсному завданні чотири основних пункти: тактична підготовка із внесенням питань по видах забезпечення, вогнева підготовка, водіння бойових машин та фізична підготовка. До того ж, іспит з кожного предмета складався з двох частин: теоретичної і практичної. Змагаючись у знанні теорії, конкурсанти мали надати вичерпні відповіді на п’ять питань з предметів, що виносились на конкурс.
Загалом, і теоретична, і практична частина конкурсу армійських командирів спрямована на удосконалення професійної підготовки і методичної майстерності офіцерів, підвищення рівня їх польової виучки і фізичної витривалості. До того ж, практична частина усіх конкурсних завдань ілюструє, які організаторські і вольові риси характеру демонструють офіцери, як проявляють творчу ініціативу в управлінні підлеглими.
Зважаючи на те, що часу на проведення усіх заходів конкурсу відведено обмаль, темп виконання офіцерами завдань дуже динамічний. За інтенсивністю можна порівняти його лише із бойовою роботою командира у бойових умовах. Насправді, так воно і є, адже усі практичні завдання і частина теоретичних виконуються за діючими нормативами та бойовими статутами.
Тактика – наріжний камінь командирської майстерності, наука перемагати. Від того, наскільки офіцер опанував теорію сучасного загальновійськового бою, здатен у встановлені терміни прийняти обґрунтоване рішення і оформити його на карті, керувати підлеглими під час підготовки й у ході бою – залежить, зрештою, не лише фінал самого бою, але й життя підлеглого особового складу. Тому перший іспит конкурсанти складали саме із тактичної підготовки. Насамперед, учасникам було запропоновано відповісти на чотири запитання: два – зі знання положень бойових статутів Сухопутних військ, інше – зі знання тактико-технічних характеристик зразків озброєння і військової техніки нашої армії та армій провідних держав світу, й останнє – щодо з організації і проведення навчань на місцевості і Курсу стрільб із стрілецької зброї, озброєння БМП і танків. Оскільки теорія без практики – мертва, з навчальних класів командири перемістилися на полігон для виконання практичної частини іспиту. У ході якої вони вирішували групову праву. Слід відзначити, що у кожній військовій частині та у кожного роду військ це завдання було індивідуальним. Згодом, на місцевості конкурсанти доповідали замисел прийнятого ними рішення, а також здійснювали постановку завдань підрозділам у відповідності до обстановки, яка була передбачена конкурсним завданням.
Іспит із вогневої підготовки для офіцерів також серйозне випробування, подекуди він тривав понад 8 годин. І це, без практичної частини! Основним критерієм відмінної оцінки, за яку змагалися конкурсанти – це уміння приводити штатне озброєння та стрілецьку зброю очолюваного підрозділу до нормального бою, виконання вправи стрільб, які визначені комісією, дотримання нормативів. Також оцінювалась якість підготовки до занять військових стрільбищ і директрис.
Структура іспиту з водіння бойових машин у кожній військовій частині була своя, у залежності від зразків техніки, що стоять на озброєнні. З іншими випробуваннями конкурсу цей іспит споріднювало те, що у перший день офіцери складали теоретичну частину іспиту за білетами, які включають в себе по чотири питання. А практична частина іспиту включала виконання навчальної вправи з водіння та індивідуальних нормативів.
Останній залік у конкурсному переліку – фізична підготовка, який офіцери складали у відповідності до вікових груп. У цьому випадку командири демонстрували лише власні атлетичні здібності. Потрібно було пробігти дистанцію у 3 кілометри, 100-метровий спринт та максимальну кількість разів виконати підтягування на поперечині.
Є ще один нюанс, про який обов’язково потрібно розповісти. Справа в тім, що на початку конкурсу, упродовж двох годин комісіями проводилося заслуховування та захист учасниками конкурсу індивідуальних завдань і доповідь пропозицій щодо організації бойової підготовки, повсякденної діяльності військ. Таким чином молоді офіцери представили на рішення старших начальників власні напрацювання у сфері управління підрозділами. За найкращі індивідуальні завдання та пропозиції, які доцільно впроваджувати, конкурсантам нараховувались додаткові заохочувальні бали, по одному балу за кожну слушну пропозицію і три бали за відмінно виконане індивідуальне завдання. Таким чином, ще не приступаючи, безпосередньо, до виконання конкурсних завдань, учасники змагань вже мали можливість збільшити свій шанс на перемогу.
Зі слів старшого офіцеру відділення виховної роботи 13 армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України підполковника Анатолія Прошина, цьогорічний конкурс став справжнім марафоном, де боротьба за лідерство велася, як кажуть, не на життя, а на смерть. Й хоча усі 200 учасників конкурсу бігли до фінішної лінії буквально «наступаючи на п’яти» один-одному. Однак, в запеклій боротьбі виявилась таки двадцятка переможців, лідерами якої стали офіцери 51-ї окремої механізованої бригади та 15-го реактивного артилерійського полку 13-го армійського корпусу СВ ЗС України.
Кращим серед військовослужбовців 51-ї омбр, що у Володимирі-Волинському, став командир 1 танкової роти танкового батальйону капітан Сергій Корсун. Серед понад п’ятдесяти претендентів саме він був визнаний кращим командиром роти. Командування бригади вважає, що перемога капітана Сергія Корсуна – очікуваний результат його професійної діяльності.
– Капітан Сергій Корсун родом з міста Борщів на Тернопільщині, – розповідає про підлеглого заступник командира 51-ї окремої механізованої бригади з виховної роботи підполковник Іван Підопригора. – Він з таких, про кого кажуть, що в організмі є «військова кісточка». Після закінчення середньої школи Сергій вирішив пов’язати своє життя з армією. У 2000 році поступив на перший курс Харківського інституту танкових військ. У 2004 році лейтенант Сергій Корсун прибув для подальшого проходження служби у танковий батальйон механізованого полку, який дислокується у Чернівцях. Там він відразу проявив себе як ініціативний офіцер, вимогливий, але й турботливий командир. Тому і не дивно, що через невеликий проміжок часу Сергію Корсуну доручили командувати ротою. Цей офіцер не боїться застосовувати нові методи, експериментальні форми навчання та підготовки танкістів, злагодження екіпажів. Процес реформування Збройних Сил України торкнувся й частини де, починав свою службу Сергій. Але, без вагань та сумнівів він прибув до нового місця служби у місто Володимир-Волинський. Тепер він є невід’ємною частиною нашого військового колективу і ми пишаємось, що цей офіцер зміг себе проявити як вправний командир.
Сам конкурсант після складання усіх іспитів виглядає геть виснаженим. Годі й казати – дві доби напруженої роботи, постійно в русі. Але власними враженнями усе ж таки поділився.
– Із несподіванками на новому місці служби я не зіткнувся, – згадує Сергій. – Ті ж самі статути, настанови, вимоги. Єдине, але приємна новина – військова частина повністю укомплектована військовослужбовцями військової служби за контрактом. До того ж, переважно, моїми однолітками. Звичайно, за кожним з них – сім’ї, проблеми. Кожен має сформований характер, власні життєві пріоритети. Довелося для кожного підлеглого шукати індивідуальний підхід. Бути не лише керівником, але й чуйним товаришем, трохи соціальним психологом. Але, зрештою, я став для цих людей лідером. І ця перемога не лише моя, а у рівних частинах розділена між кожним бійцем моєї танкової роти. Хочу, також подякувати товаришам, які вчили, виправляли, допомагали – говорить командир танкової роти капітан Сергій Корсун.
Інший фаворит офіцерського конкурсу – командир 8-ї реактивної артилерійської батареї 3 реактивного артилерійського дивізіону 15-го реактивного артилерійського полку 13-го армійського корпусу СВ ЗС України капітан Вадим Павлов.
Особовий склад військової частини, де він проходить службу, пишається перемогою офіцера у такому відповідальному конкурсі.
«Це перемога викувана досвідом»: стверджують його колеги. Адже за вісім років служби у дрогобицькому артполку, капітан Вадим Павлов проявив себе як виважений офіцер, працелюбна, розумна і рішуча людина – справжній професіонал-лідер.
Але на цьому конкурс лише розпочинається. Незабаром, ті офіцери, які вибороли призові місця на рівні військових частин, змагатимуться між собою у масштабах армійського корпусу. Найкращі – зустрінуться на аналогічних змаганнях на рівні Командування Сухопутних військ. Командири підрозділів – переможці етапів конкурсу за 1, 2 і 3-є місця будуть нагороджені цінними подарунками, а також – отримають перевагу при висуванні на вищу посаду. У окремих випадках – подані на дострокове присвоєння чергового військового звання. А за перше місце у заключних етапах конкурсу – можуть направлятися до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського для зарахування на навчання поза конкурсом, за умови позитивного складання вступних іспитів! Як бачимо, приз гідний того, щоби за нього поборотись. Тож залишається побажати офіцерам наснаги і упевненості у подальшій боротьбі.
підполковник
Володимир Скоростецький,
Регіональний медіа-центр МО України (м. Львів)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0