Екзклюзивна екскурсія «Королівством кривих дзеркал» древнього Лучеська!

Сьогодні до вашої уваги,в рамках громадської кампанії «Волинський щит», ми представляємо віртуально – реальну подорож,однією із історичних вулиць древнього Луцька,яка розміщена на Замковій Площі у підніжжі гори стародавнього замка Любарта!
Перше,що вразливо врізається в об’єктив панарами площі-це такий собі символізуючий логотипчик із кучі сміття,на одному із туристично привабливих об’єктів - «Лесин Ясен»!Який яскраво узагальнює увесь наступний зміст «царства сміттєзвалища» на території заповідника!






Переходимо до колишньої історичної споруди,яка очолює початок вулиці Плитниця!Не дивлячись на те,що будівля свого часу була перебудована абсолютно без будь-яких дозволів і погоджень (повністю перепланова, перекриття розібрані, а фасад суттєво змінений),що спонукало цей будинок до втрати свої історичні ознаки і який більше не представляє історичної цінності,все ж,на даний час тут знаходиться бутафорський ресторанчик з гучною назвою «Корона Вітовта», завуальований під історичний статус!Але насправді, це просто черговий фашенебельний генделик зі зручним місцем розташування для поповнення грошової кишені його власників!


Далі вздовж Плитниці розміщена ціла плеяда гробниць,наповнених саркофагами його «величності» - СМІТТЯ!









А ось ця унікальна архітектурна будівля на Плитниці №7,що походить з XVIII століття і яка навмисно була доведена до стану руйнації «господарськими» керовниками заповідника та не зрозуміло яким шляхом передана у прихватну власність,більше нагадує своїм теперішнім виглядом - барак з гратами та парканами в Гулазі!
А сам,не законний власник пам’ятки, виявився таким собі загадковим привидом інкогніто,інформацію про якого, державні структури місцевого та обласного управлінь по - партизанські приховують,посилаючись на те,що вони нею не володіють! Дивина тай годі! Ну,що ж,оголошуємо розшук?















А поки триває розшук,ми з вами рушимо далі до валу






По історичним даним в давнину на території Плитниці, розміщувалися маєтки і садиби титульних та привілейованих верств населення,які очевидно мали свої окремі родинні герби!
Певно сучасні місцеві жителі Плитниці,як наслідники колишньої елітної тереторії не дивлячись на свій соціальний статус походження,вирішили і собі змайструвати щось подібне)






Але герб гербом,та їх дії далеко не шляхетного поводження, демонструють наступне:
Ось так самовільно, по – вампірячому,вп’явили вони свій гаражик у підніжжя замкової гори,руйнуючи при цьому сам вал,на якому кріпиться Замок Любарта!


Тут же поряд,серед багаточисленних сміттєвих куч з різноманітних відходів та мотлоху,безпроблемно можна спіткнутися, об викинутий просто неба артефакт,у вигляді стародавньої цеглини,виготовленої вручну нашими далекими предками…



P.S. Як бачимо,старожитні історичні цінності нашої спадщини національного значення,які по суті мають охоронятися законом України,внаслідок багаторічного та наполегливого «господарювання» хазяйвов заповідника «Старого міста»,звичайно не без участі міської і обласної влади,завершують своє існування викинутими на смітник історії,а сам заповідник перетворився на ЗОНУ ВІДЧУЖЕННЯ!!! Яка з нетерпінням чекає навали потенційних туристів…яким презентують недешеві,примарафечені,глянцеві туристично-рекламні брошурки про величний древній Лучеськ,що на даний час,виглядає між дійсністю і вдаваністю,як КОРОЛІВСТВО КРИВИХ ДЗЕРКАЛ….