17-22 лютого всі українці вшановують героїв Небесної сотні.
Молодіжна Рада Луцька запрошує лучан і гостей міста відвідати виставку фото та відео робіт, а також атрибутики Майдану, приурочену до його річниці.
Виставка триватиме з 20 по 22 лютого, з 11:00 до 18:00, у салоні «Артист», що біля Центру культури та дозвілля м. Луцька.

Сухий залишок, з яким влада зустріла першу річницю розстрілу людей на Майдані, нікчемний.
Партія регіонів, керівниками якої були Янукович і Азаров, а також члени уряду, які несуть пряму відповідальність за вбивство, не покарана. Це навіть не обговорюється. У серпні 1991 року КПУ заборонили за пасивну підтримку ГКЧП, а тут діяльна злочинна діяльність — нуль відповідальності. Історія з КПУ — аналогічна, робиться все, щоб партія вийшла сухою з судового процесу. Організатори тітушні в кожному місті відомі. Всі на волі, всі задоволені, деякі пішли на підвищення по службі. Політичної волі перегорнути цю страшну сторінку немає. Це, на жаль, факт. Це до питання про пам'ять про загиблих. Вона не в словах, а у вчинках.
Вахтанг Кіпіані

Сторінка зустрічі

Молодь Європейської народної партії за ініціативи «Батьківщини Молодої» виступила зі спільною заявою про засудження порушення режиму припинення вогню в Східній Україні російськими військами і проросійськими терористичними групами.

Також Молодь ЄНП вимагає Росію звільнити народного депутата України та члена ПАРЄ Надію Савченко.

За словами Івана Крулько, народного депутата від фракції «Батьківщина» та Голови «Батьківщини Молодої», яка входить до Молоді Європейської Народної Партії, піднімати питання про визнання Росії агресором та спонсором тероризму мають всі громадські організації, що є учасниками різних міжнародних об’єднань.

«Роль Путіна, як основної загрози для сучасної Європи, уже ні для кого не новина. Але Україна повинна продовжити виконувати свою роботу з донесення правдивої позиції на міжнародній арені через різні інстанції та рівні співпраці. Також світ повинен продовжити тиск на Путіна щодо звільнення Надії Савченко», - наголосив депутат.

Наводимо текст спільної заяви Молоді Європейської народної партії:
«Ми закликаємо Росію негайно виконати свою обіцянку про припинення вогню і звільнити Надію Савченко разом з іншими військовополоненими.

Незважаючи на всі гарантії, проросійські сепаратисти намагаються зірвати домовленості щодо відведення важких озброєнь на Сході України та відмовляються дотримуватися режиму припинення вогню в районі Дебальцевого, в той час як Російська сторона продовжує постачати на територію України важку техніку та боєприпаси для сепаратистів.

З початку набуття чинності Мінських угод (з 00:00 15 лютого 2015 року до 06:00 17 лютого 2015 року) терористи та російські військові здійснювали обстріли позицій силових структур України, зокрема, місто Дебальцеве.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ підтверджує продовження атак на цій ділянці, а також у Луганську та Донецьку. Через обстріли бойовиками місії ОБСЄ не вдалося досягти зони бойових дій.

Протягом останніх 24 годин під обстрілами російських терористичних формувань та російської регулярної армії загинули військові Збройних Сил України, десятки поранені.

Молодь ЄНП закликає Росію припинити агресію проти України та розпочати дотримуватися взятих на себе зобов’язань у Мінську. Ми ще раз закликаємо міжнародне співтовариство визнати, що Російська Федерація є державою-агресором, яка фінансує терористичну діяльність проти народу України. Санкції повинні залишатися незмінними і навіть посиленими, поки дії Росії не будуть відповідати нормам міжнародного права, поки вона не виведе свої війська, не зупинить фінансування сепаратистських груп і звільнить всіх, хто був незаконно викрадений».

(Посилання на текст заяви - http://youthepp.eu/news/yepp-calls-russia-stop-financing-terrorists)

Ця фраза Іполита Матвійовича Вороб’янінова дуже скоро стане вельми актуальною на територіях, підконтрольних донецьким сепаратистам. А все тому, що сам тов. Захарченко вирішив розробити Закон про державні релігії у ДНР.

На перший погляд нічого дивного, адже, ще станом на 2000 рік, 75 держав із 188 визнали у себе те чи інше віровчення офіційним. Але, як полюбляв казати Генрі Ройс: «досконалість у деталях». А от деталі підготовленого закону аж надто вже пікантні та далекі від ідеалу.

Наприклад, згідно норм міжнародного права, якщо якесь віровчення вважається державним, то держава приймає участь у фінансуванні цієї організації, у тій чи іншій мірі впливає на кадрові питання (від прямого призначення релігійних лідерів до підтвердження статусу вибраних всередині організації), приймає законодавчі акти, що регулюють внутрішню організацію громади, залучає релігійних діячів до участі у державних структурах.

Нібито схоже на якесь Середньовіччя, але, тим не менше, ці положення не заважають жителям багатьох розвинених держав жити за усіма демократичними нормами.

Наприклад Фінляндії, де відносини між церквою і державою визначаються особливими угодами, за якими діяльність церкви регулюється окремим законодавством, вона має право на спеціальний церковний податок, і при цьому не є державною. Або приклад Швеції, де, не дивлячись на те, що головою Церкви є король, з 2000 року вона незалежна від держави.

А ось законодавці ДНР пішли своїм шляхом. Так, у проекті згаданого документу право призначення на державні посади зможуть отримати лише представники державної релігії (в даному випадку православні). Держава також залишає за собою право беззаперечної заборони діяльності будь-яких релігійних общин і конфіскації їх майна, якщо ідеологія таких церков йде врозріз з політикою правлячої партії. Право на значні пожертви від фізичних і юридичних осіб (наприклад, на будівництво храму) погоджується з державними установами ДНР, у яких, нагадаємо, уже засідають чиновники, які представляють лише одну державну релігію.

Та саме цікаве на кінець: якщо закон набере чинності, то у ДНР фактично усі традиційні християнські протестантські віровчення (лютерани, баптисти, п’ятидесятники) стануть практично нелегальними, оскільки в розумінні «нових законодавців» є нічим іншим як сектами, котрі: «деструктивно впливають на суспільство новоросів».

Та головне навіть не в тому, що завдяки таким законам із Православної церкви намагаються зробити щось на зразок «партії влади», а з священнослужителів зробити держслужбовців. А у тому, що цими діями завдається шкоди одним з основних прав і свобод людини – праву на свободу совісті і віросповідання!

Ось так от, в черговий раз намагаючись збудувати у ДНР щось схоже на «застійний Совок», все одно повертаються до феодальної Монголії.

Луцьк. Субота 21 лютого, 20:00
Клуб Майдан (вул. Бойка,2)
Гурт FREEDOM —----АВТОРСЬКА ПРОГРАМА!!!!!!
Презентація ОНОВЛЕННОЇ авторської програми. ТТЛЬКИ ВЛАСНА ТВОРЧІСТЬ!!!!!
Будьте першими, хто почує дужу порцію нових пісень від FREEDOM.
Справжній, живий, вибуховий рок.
Початок о 21:00

В міськвиконком звернулись перевізники із вимогою підвищити проїзд в автобусах міських маршрутках до 3-х гривень, мотивуючи ростом цін пального з 17 грн./л до 20 грн./л та комплектуючих.
Дійсно згідний, що це важливий фактор і проблеми перевізників мають бути почитуми.
Але мене насторожує обгрунтування і розрахунок тарифів, та відсутність для публічного доступу пояснювальних записок і розрахунків по даній темі.
Так на сайті міськради Ви зможете побачити лише проект рішення. Хоча є ще пояснювальна записка і розрахунки тарифів.





І тут уже, як то кажуть, дідько ховається у деталях.
Виходить, на даний момент, проведено моніторинг лише десяти маршрутів з тридцяти.
І знову дають дані, яким треба вірити наслово за обсяги перевезених пасажирів, так само як за рентабельність в 5%. Ну який бізнесмен вкладатиме кошти в бізнес із такою низькою рентабельністю. Кого дурять?
Спільно з громадською активісткою Богданною Стельмах спробуємо організувати громадський моніторинг обсягів перевезених пасажирів, тоді дійсно стане зрозуміло, чи підвищення тарифів є виправданим. Потрібні волонтери. Телефон для запису– 066 203 50 31. Це для тих хто прагне правди, а не просто пообурюватися.

Попри мої намагання донести до керівництва міста, що потрібно всю інформацію надавати громадськості, ця вимога постійно нехтується.
Так на засіданні міськвиконкому 21.01.2015 після моїх вимог міський голова дав протокольне доручення (№1, по питанню №19) начальнику управління містобудування та архітектури Герасимюку Леоніду Васильовичу розмістити протягом 20-ти днів на сайті міської ради затверджені комплексні схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста, а також інформацію щодо уже розміщених у місті споруд. Суть доручення у підвищенні прозорості, щодо питань розміщення малих архітектурних форм, щоб кожен підприємець бачив, де він може встановити умовно кіоск, а де ні. Власне, уже тиждень минув, як ця інформація мала б бути відображена. Складається враження відвертої незацікавленості у публікації даних схем. Розумію, що вимагання відкритості може бути комусь не до вподоби, але шановні чиновники, звикайте жити в нових реаліях, або йдіть з посад.

Мені, Анні Яскульській – методисту Старовижівської центральної районної бібліотеки, випала нагода стати однією з учасників цього масштабного дійства, яке відбулося за сприяння Української бібліотечної асоціації, молодіжної секції УБА, асоціації бібліотекарів Закарпаття, компанії PrressPoint, передплатної агенції «Періодика», та еко-курорту «Ізки».
Програма школи була насиченою знайомствами, адже учасниками були бібліотекарі з найрізноманітніших куточків України: Одеса, Миколаїв, Львів, Ужгород, Дніпропетровськ, Добропілля…, інформацією, враженнями та емоціями від побаченого та почутого. Школярі мали змогу стати на лижі. Для мене це було вперше, тому принесло задоволення та неймовірні відчуття.
За період навчання ми прослухали ряд уроків по бібліотечному PR та співпраці з ЗМІ. Провели акцію «Бібліотека – шлях до успіху» на схилі гори.
А ще я спробувала себе в ролі тренера, провівши тренінг «Популяризація книги традиційними та інноваційними формами роботи». Пізнавальними та цікавими для мене були тренінги інших учасників. Не менш цікавими та захопливими були виїзди в бібліотеки-філії сіл Ізки та Лозянське Межигірської ЦБС. Для нас було організовано концертну програму та майстер-клас по ткацтву.
Впродовж навчання ми працювали в групах, що сприяло різносторонньому розгляду заданих тренерами завдань, які ми презентували і мали змогу обговорити кожне з групових завдань.
Участь в заході такого масштабу дозволила мені почерпнути багато нової інформації, яку я обов’язково застосую в роботі, надіюсь що вона принесе плідні результати для роботи своєї книгозбірні.
Р.S. Дякую за неймовірно проведені дні в школі та нові знайомства! Окремо хочу подякувати волинському відділенню УБА за надану ними можливість та підтримку у відборі та участі в ІІ Зимовій школі молодих бібліотекарів України.

Іду я вчора по вулиці, несу якийсь папірець-сміття. Несу,несу,несу,несу,а кинути то і нема куда!!! І це центр міста. Якщо тут таке, то що казати про 33 чи 40,інші райони. прикро... Адже вчу своїх дітей що смітити на вулиці те саме що смітити у себе вдома. Невже ті смітники такі дорогі, що неможна їх закупити у достатній кількості і повстановлювати через кожних 5 метрів??? Урни стоять по пр.Волі тільки від ЦУМа і до поворота на вул. Шопена, а далі починається жах... Мені здається, що це можна зробити наприклад з альтернативних матеріалів з вторсировини якоїсь як то кажуть дешево та сердито. Що скажете пане мер?

В український прокат вийшов фільм «П'ятдесят відтінків сірого» − екранізація однойменного еротичного бестселера. Оглядач Forbes Арсеній Князьков з'ясовував, чи стане фільм режисера Сем Тейлор-Вуд «Дев'ятьма з половиною тижнями» наших днів.

Анастейша Стіл вчиться на філфаку, знімає квартиру в складчину з розв'язною одногрупницею і не зустрічається з хлопцями. В один прекрасний день вона бере невдале інтерв'ю у молодого інтровертного бізнес-ділка на прізвище Грей... Що далі буде, ви, якщо вже зібралися читати цю замітку, напевно, й так знаєте.

Зовсім не варто відразу ж після прем'єри «П'ятдесяти відтінків» на Берлінале і виходу фільму в світовий прокат вправлятися в дотепності чи снобізмі на його адресу. Витрачати час на перегляд ідейні ненависники найбільш розкрученої голлівудської мелодрами сезону все одно не стануть. Тим часом, як мінімум, вихідні факти здаються заманливими: сумнівне літературне першоджерело, що виросло з еротичного фанфіку до «Сутінків», на екран перенесла ерудована богемна дама-режисер із Великобританії.

В інтерв'ю Сем Тейлор-Вуд сипле іменами з короткого курсу історії кіно і стверджує, що на кастингу змушувала претенденток на головну жіночу роль читати монолог Бібі Андерсон із Бергманівської «Персони».

На відміну від авторів «Сутінків», Тейлор-Вуд намагається розмовляти з глядачем із серйозним виглядом, а тому «ляпи» куди сильніше ріжуть око

Є й інші обставини, які заважають записати «П'ятдесят відтінків» у компанію до інших екранізацій курйозних підліткових бестселерів. По-перше, прокатний рейтинг R, який, в теорії, не допустить до кінотеатрів цю саму цільову аудиторію (хоча вона пізніше візьме своє на торрент-трекерах).

По-друге, «Відтінки», з їх атмосферними краєвидами міста й акуратними акторськими роботами, зовсім не схожі на веселий бедлам поперек усіх законів жанру, яким були «Сутінки». Від своєї «родоначальницької» франшизи «Відтінки» успадкували, на жаль, тільки найгірше: і сюжет, який то скаче галопом, то топчеться на місці, і безглузді діалоги. На відміну від авторів «Сутінків», Тейлор-Вуд намагається розмовляти з глядачем із серйозним виглядом, а тому ляпи куди сильніше ріжуть око.

Драматургічну слабкість, однак, можна пробачити. «П'ятдесят відтінків сірого» − це, зрештою, еротична мелодрама; при збереженні належного напруження пристрасті між героями дві-три сюжетні натяжки допускаються. За таким же принципом сприймається, наприклад, «Дев'ять з половиною тижнів» − освистана свого часу класика 1980-х, яка обдарувала кілька поколінь глядачів і ласками за допомогою кубика льоду, і стриптизом під You Can Leave Your Hat On. Мелодраматична колізія «Відтінків» − більш-менш схожа на «9 1/2»; з еротикою, на жаль, справи куди гірші.

Біда чи то знімальної групи «П'ятдесяти відтінків», чи то Еріки Л. Джеймс, яка написала літературне першоджерело, в тому, що про секс, тим більше «жорсткий», вони, на жаль, мислять категоріями п'ятнадцятирічної школярки, яка вірить, що вампіри від сонячного світла не плавляться, а іскряться, як сніжинки. Глядачі, влаштувавшись у кінозалі з попкорном і хіхікаючи, чекають нових вражень − а отримують набір сцен, знятих не краще і не гірше, ніж весь інший фільм, але − і це щось фатальне − з прикрою байдужістю до забороненого плоду, про який іде мова.

Творців «Відтінків» інтригує якийсь загадковий БДСМ − просто як поєднання букв − але те, що відбувається на екрані, має, ризикнемо припустити, вкрай опосередковане відношення до теперішнього набору сексуальних практик під тією ж назвою, тож навряд чи здатне розбурхати чиюсь фантазію.

«П'ятдесят відтінків сірого» могли б бути фільмом про те, що будь-яке нетрадиційне кохання − теж кохання. А вийшла все одно казка про те, що кохання − це дороге побачення в дорогих костюмах. Ну а в ході спільного життя зʼясовується легка розбіжність темпераментів − як це було і в «Дев'яти з половиною тижнях». Однак героям не доведеться занадто зневірятися: пройде рік − і їх обов'язково помирить сіквел.

-Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.
- Десь го зловив?
- Туй на путьови.
- А се наш сепаратист вадь мацкальський?
- Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.
- Може узвідати, де суть го цімбори?
- Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.
- Йдеме. Я попробую.
- Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?
- Что?
- Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». -
-Як ся пишеш?
- Пішеш?
- Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?
- Іванов Іван Івановіч..
- Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?
- Что?(чути звук удару у вухо)
- Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?(Пітьо помагає)
- Па-ас-с-спо-орт
- Дякуву.(До сепаратиста)
- Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш?
- Да. Вот в карманє.
- Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?
- Что?(чути звук удару у друге вухо)
- Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?
- Оказав?
- Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.
- Заблудив?
- Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?
- Чєво??? (чути черговий удар у вухо)…
Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО: Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?Де йдеш, до фраса? – куда вас черти нєсут?Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?Де суть твої цімбОри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?Ти дЕбіл єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.