Міністр оборони України: Ми не збираємося ні з ким воювати, але скривдити себе не дамо

Восени цього року українських юнаків в останнє призвуть на строкову службу – надалі армія України стане контрактною. Павло Лебедєв ексклюзивно для УНІАН відповів на питання, пов’язані з переходом на професійну армію: розповів, скільки грошей знадобиться для реформи, яке майно МО планує продавати цього року та коли відзначать останній дембель.

Повідомлення про те, що цього року хлопців до збройних сил призиватимуть в останнє, стало довгоочікуваною сенсацією.

Отже, військо без призовників – яким воно буде?

Професійним. А значить – контрактним. За один рік служби солдата не можна навчити не те що на танку або літаку, але навіть на машині їздити. Якщо ми говоримо про професіоналізм, то це – контракт. Військові повинні стріляти, літати, їздити і плавати, а не плац підмітати.
Інше питання – реформування армії в принципі. Сьогодні армія – вже не радянська, але й ще не сучасна. Мобільність, швидкість реагування та розгортання сил вийшли на перший план. Сьогодні кожен солдат повинен бути універсальним, його роль у сучасному динамічному бою зросла багатократно, як і вимоги до знань та навичок. У нашій армії з часів Союзу залишилося багато неефективного майна, техніки та запасів, які тихо і мирно приходять в занепад, залишаючись на балансі Міноборони, гальмуючи оновлення і модернізацію частин. Моє завдання – вивести армію зі «сплячки», позбавитися від зайвої ваги на армійському тілі, що заважає і відволікає військових від головного завдання – бойової підготовки.

А що армія збирається продати з зайвого?
Повторюся, з часів Союзу залишилося багато неефективного майна, яке не експлуатується і лежить фактично мертвим тягарем на балансі Міноборони. Потрібно позбутися від нього чесно і прозоро – через продаж на публічних аукціонах. Якщо це робити тихо, вночі і під ковдрою, як це робилося в 2005-му і 2010-му – тоді все було розтринькано за різними схемами – то користі війську не буде, не залишиться ні землі, ні квартир… Наприклад, сьогодні є вже понад 400 містечок, які стоять порожніми. Це інфраструктура, яку потрібно передати місцевій владі, інвесторам та іншим власникам, які в цих містечках щось побудують. Це інвестиції, робочі місця, податки, регіональний розвиток. Однак, найголовніше – армія звільняється від баласту, тягаря, як людина від зайвої ваги після різдвяних свят.

В умовах «звільнення від баласту» контрактники нам будуть по кишені?
Про доцільність і вартість контрактної армії в Україні висловилися вже всі, хто тільки не полінувався. Але ще жоден експерт не спромігся порахувати реальні цифри і порівняти. Мені як економісту завжди трохи дико чути подібні розмови…

Навіть при нинішньому бюджеті і існуючому обсязі фінансування МО?
Так. У нас бюджет – 15 млрд., це з урахуванням кризових явищ в економіці. З них на грошове забезпечення витрачається 9 млрд., з яких 5 млрд. – на підрозділи, які до армії мають непряме відношення – вищі навчальні заклади, військкомати, медицина, охорона баз і арсеналів і т.п. Для того ж, щоб підняти грошове забезпечення контрактників і офіцерів, потрібно 1,2 млрд. грн. Це – менше 10% бюджету. Така сума не є непосильною, адже мова не йде про збільшення бюджету в рази. Це абсолютно реально.

Наскільки «схудне» оновлена армія в чисельності після відмови від призову?
Йдеться про реформування, а не про скорочення. Реформа відбувається за рахунок частин забезпечення, а не бойових підрозділів, тобто ми говоримо про реформування шляхом заміни більше 30 тис. «строковиків» на приблизно 18 тис. контрактників. Деякі військові підуть через вислугу років, частина з них отримає можливість перевестися з підрозділів забезпечення в бойові підрозділи.
Ми говоримо про реформування шляхом приведення чисельності Збройних Сил до оптимальної, виходячи з бойового складу родів військ та їх забезпечення, а також вивільненні підрозділів, які не впливають на бойову готовність.

Отже, призову більше не буде…
Останній призов відбудеться цієї осені, а в 2014 вже відзначимо останній «дембель». Термін переходу на контракт – цей рік і наступний, і все – у нас професійна армія, при відповідній чисельності.

Що визначає популярність професії військового за контрактом? Чому йдуть на контрактну службу?
Офіцером потрібно стати, це не тільки освіта та лейтенантські погони. Це потрібно мати покликання. Служба в армії – це привілей, і людина, яка присвячує себе захисту Вітчизни, повинна свідомо обирати саме такий спосіб життя.
Важливим, звичайно, є мотиваційний аспект. У минулому році за підтримки Президента України та Уряду було підвищено вдвічі грошове забезпечення особового складу Військово-Морських Сил, льотного складу та наземним авіаційним спеціалістам, які забезпечують безпеку польотів, військовослужбовцям високо мобільних десантних військ і частин спеціального призначення. Це стимулювало зростання кількості військовослужбовців контрактної служби. Флот, до прикладу, на сьогодні укомплектований контрактниками на 62%. Мінімальна зарплата – від 3500 грн. Разом з виплатами за вислугу років та надбавки за корабельну службу сума заробітної плати може досягати більше 5 тисяч.
Але гроші – не єдиний спосіб мотивації. Наприклад, ми змінюємо уклад служби згідно з досвідом контрактних армій інших країн. Ми говоримо про безумовне підвищення інтенсивності бойової підготовки, і про участь у миротворчих місіях, що теж сприятиме зростанню професіоналізму, а, значить, і грошового утримання.

Від кого буде захищати армія Україну?
Доктрина нашої країни – позаблоковість. Ми не збираємося ні з ким воювати, але – не дамо себе скривдити. Ми миролюбна країна, і підтримуємо міжнародні зусилля по зміцненню миру. Але армія завжди повинна бути готова відбити будь-яку агресію. Наше завдання – максимальне забезпечення умов для професійного розвитку військових, з використанням сучасної техніки, і міцного «тилу» – соціального захисту військовослужбовців.

Чи можете ви порівняти стан української армії 20 років тому, після розвалу Союзу, і сьогодні?
Після розпаду СРСР в Україні перебувала майже мільйонна армія. Мільйон! І тоді армію кинули напризволяще. Щоб не скорочувати цивілізовано, їй створили умови для самоліквідації, щоб військові розбіглися від голоду і холоду. Я звільнився з армії в середині дев’яносто третього, а вже з кінця 93 та у 94-му офіцери по 6-9 міс. не отримували грошей. А у них сім’ї, діти, дружини. Саме у той період було закладено негативне ставлення до військових, що сьогодні проявляється в низькому престижі військової служби.
Але з 2010 року відношення влади різко змінилося. У минулому році середній наліт у льотчиків військової авіації склав понад 50 годин. Це найвищий показник за всю історію Української армії – він майже втричі перевищив показники минулих років. У цьому році торішня динаміка буде продовжена.

Як виміряти ефективність змін в армії?
Головне – повернути офіцеру гідність захисника Батьківщини. Якось я проводив збори з офіцерами, сиділо чоловік 150. Я запитав: хто з вас протягом новорічних свят був з дружиною на публіці (в ресторані, театрі) у формі – підніміть руки. У кращому випадку, підняли руки чоловік з тридцять. Це – якраз показник ставлення суспільства – офіцер, який раніше пишався формою, усвідомлював, що він є захисником, що він є символом і обличчям, остерігається образ, коли виходить у публічне місце в мундирі. Це серйозна проблема – ставлення самого суспільства до військовослужбовців. А воно, суспільство, повинно бачити у військовому у першу чергу свого захисника. Не тільки від агресора, але і Захисника з великої літери – від хулігана, бандита, рятівника на пожежі, при стихійних лихах…

Що нового вдалося зробити міністерству вже цього року?
Спочатку нам довелося розібратися з боргами – ми виплатили майже 100 млн. грн. підрядникам, залишилося ще близько 16 млн… Скоротили заборгованості по зарплаті співробітникам держпідприємств Міноборони.
Вже перерахували в бюджет Міноборони майже 10 млн. грн. від реалізації залишкового майна.
Продовжуємо позбавлятися від запасів мін і снарядів, які у нас з 1945-го року зберігаються. Працюємо з партнерами по їх утилізації: на переробку 3 мільйонів мін у рамках програм НАТО Україні виділено 25 млн. євро.
Також кроком назустріч військовим – як тим, що зараз служать, так і відставникам та ветеранам – я вважаю відкриття регіональних громадських приймалень Міністра оборони. У приймальнях буде надаватися безкоштовна професійна юридична консультація, можна буде оформити необхідні документи та отримати актуальну інформацію.

А що із забезпеченням військових житлом?
Це – одна з найболючіших проблем оборонного відомства. Сьогодні ми робимо все можливе для її вирішення. Зараз ми розробляємо державну програму, спрямовану на повний соціальний захист військовослужбовців. Забезпечити військових житлом – завдання, поставлене Президентом, і ми його виконаємо. Механізм реалізації зараз розробляється, і буде представлений трохи пізніше. Це справа не одного дня.

У вас 5 дочок. Ви б хотіли, щоб вашими зятями стали офіцери?
Це буде їхній вибір. Але військовий квиток наречених я запитаю…

Джерело – УНІАН . Микола Бондарчук.