Збережемо древній Луцьк!
Розруха починається з "Рабанівки"
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
В час, коли гола і боса Україна вправно роздерибанила мільярди на бізнес-розвагу Євро-2012, провінція, роззявивши рота, теж отримала крихт від «халявного» бюджетного сиру. «Культмасові» походи луцьких урядників Державним історико-культурним заповідником, що ледве животіє після їхнього чиновницького свавілля, крім чергової стрічки в новинах і відвертої демонстрації власного невігластва, нічого не змінило. Звання «українського чуда» тиждень “замочували”… І, мабуть, виходячи з чергового похмілля, таки народили кольорову «блямбочку», - пробачте, емблему міста… А навали туристів як не було, так і немає… Мов пороблено… Це й спонукало нас разом із представниками Комітету захисту національної спадщини Громадської Ради Волині шукати причини чергового “зурочення” — об'єктиви наших фотоапаратів зафіксували на старовинних вуличках Державного історико-культурного заповідника Луцька чимало цікавого.<
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Із весняною повінню на річці Стир у заповіднику виринає і багаторічний сміттєвий паводок, який давно поглинає багатовікову історію, наповнюючи її сморідом фекалій свинарників, сортирів та помийних ям…
Мабуть вчадівши від постійного кадіння ладаном, вирішили УПЦ-шні бурсаки змінити клімат біля своєї альма-матер-семінарії, що розташувалася в мальовничій місцині на березі Стиру - в пам’ятці національного значення - монастирі Домініканів, збудованому ще в 1752 році. Більше сотні років тому тут, у монастирському саду, гордовито прогулювалися хвостаті павичі преподобних католицьких владик. А нині в двоповерховому «храмовому» свинюшнику - за п’ять метрів від церковного вівтаря - на зло всім «розкольникам» весело рохкають брудні, але горді церковні свині…
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Звичайній смертній людині, не посвяченій у тонкощі канонів і «писаній», важко подолати без протигазу це «іспитаніє» благовоніями. Сморід від помий і гною стоїть такий, що мимоволі закриваєш носа.
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Загаджений семінарський сортир лише вдало доповнює цю чуттєву композицію. Тож, побувавши тут, мимоволі схиляєшся долу перед «духовним подвигом» майбутніх попів, які стійко витримують цей «смрад бесовский» під своїми вікнами…
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Не відстають від «московських батюшок» і їх колеги з «конкуруючого» київського патріархату. Самочинно розпочавши реконструкцію чергової пам’ятки національного значення монастиря Бригіток 1624 р., що розмістився на вулиці Кафедральній, «поліські богомоли» замкового чоловічого Свято-Арханельського монастиря, щільно прикривши власну совість рясою, влаштували смітник прямо на могилах розстріляних в’язнів луцької тюрми. Воістину, не відають, що творять…
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
За євро-фасадами іншої, самочинно перепланованої попами загальнонаціональної пам'ятки –Хрестовоздвиженської церкви 1619-1887 р.р., мов «Синайські гори» на фоні іржавих гаражів та сортирів розкинулись купи сміття та багаторічного будівельного мотлоху.
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Можливо навчаючи про чистоту душі, варто нашим панотцям іноді і про чистоту біля храмів подумати… Невже перед прихожанами не соромно?
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Мов в противагу архаїці сакрального мистецтва, в кінці вулиці Драгоманова, на місці древньої міської дороги, що зустрічала славних витязів середньовіччя, біля щезлих мурів палацу Вітовта, стоїть іржавий «космодром» із сигароподібним НЛО - «непізнаним луцьким об’єктом»…
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Поруч розміщений і його «командний пункт», де за колючим дротом, очевидно, відбуваються надсекретні досліди над залишками мозку місцевих контактерів із ДІКЗ. Щоб приховати від ворожих спецслужб, місцеві мешканці вдало замаскували його мотлохом, турботливо знесеним з рідних домівок.
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
«Вдалою» імітацією історичного плеса, що омивало колись замкові вали, є море помий, фекалій і сміття, що “освіжають” підніжжя найстарішої луцької садиби - Будинок Пузини - пам'ятки національного значення ХVI ст.. За кілька метрів від українського чуда – Луцького замку - багато років «хлюпочеться» ця смердюча помийна маса, стікаючи з труб і сортирів напівзруйнованої забутої пам’ятки.
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Радує вона хіба «заповідного» директора, який з притаманними йому вбивчою злостивістю і байдужістю, чекає кончини чергової української святині, необачно відданої йому на поталу.
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Поруч - сконала, перетворена в згарище і сміття колишня дерев’яна шляхетська садиба початку ХІХ ст., місце якої вперто намагаються перетворити в черговий будівельний майданчик для польського пана.
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Зруйнована, запаскуджена, продана-перепродана мордується на тихенькій вулиці Плитниці, 7 ще одна луцька пам'ятка XVIII ст., перетворена в сміттєзвалище горезвісним директором «Рабанівки». Саме сюди, в її охоронну зону, за його особистою вказівкою звозять всі нечистоти і сміття зі Старого міста. Про це нам дуже обережно повідали мешканці навколишніх будинків.
Саме тут, за кілька метрів від замку і «блатного» генднелика, що безсоромно вдягнув на себе Вітовтову корону, поставши на місці знищеної «Рабаном і К» чергової української пам’ятки, прописалися ще одні багаторічні «авгієві конюшні».
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
На зруйнованих підземеллях ХVІ ст., на залишках понівечених пам'яток, на місці древнього храму Іоанна Хрестителя, огорнувшись сороміцьким пір’ям різномастого бруду, розкинулась вотчина БЮТівського екс-депутата Т.Павлюка. Отримавши «рабанівське благословення», з дитячим тремтінням чекає вона появи на історичній землі чергового архітектурного виродка.
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Над цією срамотою вже багато років байдуже спостерігають пластикові віконниці розташованої навпроти ще однієї облупленої пам'ятки - на вулиці Драгоманова, де жив нинішній міський депутат цього округу пан А. Сосновський і де спокійно нині поживає його родина.
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Безлад, що панує навколо, нагадує справжній смітниковий «скансен» зі сміття, дров і старих кузовів, що багато років створюють особливу неповторність «депутатської колиски».
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
За дзвінницею пам'ятки національного значення - костелу св. Петра і Павла - вже все готове до зустрічі «євротуристів». Тут вам і ванна, і євро-туалет, і вид- як у 5-ти зірковому готелі…
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Сам же костел, оповившись багаторічним будівельним сміттям навколо стін, всіма силами відбивається від небезпечного сусідства - дирекції «Рабанівки».
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Пригадується шок одного з російських туристів, який забрів у дворик на вулиці Драгоманова, що розмістився в охоронній зоні Колегіуму єзуїтів, теж національної пам’ятки. Сміття та запах смаленого курячого пір’я нагадав йому тяжкі повоєнні часи. Нині цей “душок” тут доповнює ще й смердюча суміш із помий та свинячого гною. Аж забиває подих.
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Схожий цінний хлам, який, мабуть, колись прикрашав історичні барикади французької революції, можна побачити й з вікон вотчини доці колишнього луцького мера, а нинішнього радника міського голови — А.Кривицького - на вулиці Караїмській…
![Збережемо древній Луцьк!]( "Збережемо древній Луцьк!")
Подорожуючи Старим містом, ми вкотре пересвідчилися в марності пошуку потойбічного коріння його «магічної» трансформації: із заповітної перлини Волині - в корупційну помийницю-«Рабанівку». Як показує багаторічна практика, всі причини - банальні й відомі з давніх часів. Михайло Булгаков, який знався на містиці і реальності, помітив їх ще в минулому столітті - «розруха починається з голови»… А з цією частиною тіла в нас завжди були серйозні проблеми… Тож сміття на історичних вулицях і пам’ятках - лише віддзеркалення того, що діється в головах чинуш та й «простих смертних». Сміття в своєму домі, як і в політиці, - наслідок нашого господарювання чи безгосподарності. Правда за класиком - «якщо в борделі — бедлам, слід міняти не вивіску, а повій».
Неприємна картина великого смітника, в який перетворили Старе місто, сморід і гнітюче враження від побаченого ще довго переслідували нас після суботньої прогулянки. І щоб позбутися цього ганебного присмаку, ми направимо ці “пейзажі” відповідним структурам для коментарів і реагування….
Автор Ігор Левчук
Фото автора
Джерело:http://volyntimes.com.ua/
P.S. Шановні друзі, земляки волиняни і лучани!
З року в рік на волинській землі зникають пам'ятки, паплюжаться історичні місця і поховання, шматуються археологічні цінності, примітивізуються національні традиції… Йде справжній тотальний наступ на самобутню культуру і історію Великої Волині. Вражаюча байдужість громади і відсутність широкомасштабної грамотної протидії уможливлюють це безчестя. Збереження спадку пращурів перетворилось для нас в реальну війну з продажними і безграмотними чиновниками і нахабними скоробагатьками, що паразитують на ній. Наближення весни несе новий сезон їх вандальної активності. Щоб упередити це, ми звертаємось до вас з пропозицією практично об’єднати наші зусилля і організувати широку протидію знищенню культурної Волині в рамках громадянської кампанії створеної спільно всіма нами.
Ми робимо це щиро давно і без всяких вигод… Просто це наш край, наш дім, наша Волинь… Тут ростуть наші діти… Перед ними соромно! Єднаймось!
В Facebook створена і активно діє група "Збережемо древній Луцьк", де небайдужі лучани практично обговорюють питання культурного і історичного простору Луцька. Саме тут і народжується ініціатива незалежної громадської кампанії по захисту культурного середовища Волині. Приєднуйтесь!. https://www.facebook.com/groups/ancient.luck/
В час, коли гола і боса Україна вправно роздерибанила мільярди на бізнес-розвагу Євро-2012, провінція, роззявивши рота, теж отримала крихт від «халявного» бюджетного сиру. «Культмасові» походи луцьких урядників Державним історико-культурним заповідником, що ледве животіє після їхнього чиновницького свавілля, крім чергової стрічки в новинах і відвертої демонстрації власного невігластва, нічого не змінило. Звання «українського чуда» тиждень “замочували”… І, мабуть, виходячи з чергового похмілля, таки народили кольорову «блямбочку», - пробачте, емблему міста… А навали туристів як не було, так і немає… Мов пороблено… Це й спонукало нас разом із представниками Комітету захисту національної спадщини Громадської Ради Волині шукати причини чергового “зурочення” — об'єктиви наших фотоапаратів зафіксували на старовинних вуличках Державного історико-культурного заповідника Луцька чимало цікавого.<
Із весняною повінню на річці Стир у заповіднику виринає і багаторічний сміттєвий паводок, який давно поглинає багатовікову історію, наповнюючи її сморідом фекалій свинарників, сортирів та помийних ям…
Мабуть вчадівши від постійного кадіння ладаном, вирішили УПЦ-шні бурсаки змінити клімат біля своєї альма-матер-семінарії, що розташувалася в мальовничій місцині на березі Стиру - в пам’ятці національного значення - монастирі Домініканів, збудованому ще в 1752 році. Більше сотні років тому тут, у монастирському саду, гордовито прогулювалися хвостаті павичі преподобних католицьких владик. А нині в двоповерховому «храмовому» свинюшнику - за п’ять метрів від церковного вівтаря - на зло всім «розкольникам» весело рохкають брудні, але горді церковні свині…
Звичайній смертній людині, не посвяченій у тонкощі канонів і «писаній», важко подолати без протигазу це «іспитаніє» благовоніями. Сморід від помий і гною стоїть такий, що мимоволі закриваєш носа.
Загаджений семінарський сортир лише вдало доповнює цю чуттєву композицію. Тож, побувавши тут, мимоволі схиляєшся долу перед «духовним подвигом» майбутніх попів, які стійко витримують цей «смрад бесовский» під своїми вікнами…
Не відстають від «московських батюшок» і їх колеги з «конкуруючого» київського патріархату. Самочинно розпочавши реконструкцію чергової пам’ятки національного значення монастиря Бригіток 1624 р., що розмістився на вулиці Кафедральній, «поліські богомоли» замкового чоловічого Свято-Арханельського монастиря, щільно прикривши власну совість рясою, влаштували смітник прямо на могилах розстріляних в’язнів луцької тюрми. Воістину, не відають, що творять…
За євро-фасадами іншої, самочинно перепланованої попами загальнонаціональної пам'ятки –Хрестовоздвиженської церкви 1619-1887 р.р., мов «Синайські гори» на фоні іржавих гаражів та сортирів розкинулись купи сміття та багаторічного будівельного мотлоху.
Можливо навчаючи про чистоту душі, варто нашим панотцям іноді і про чистоту біля храмів подумати… Невже перед прихожанами не соромно?
Мов в противагу архаїці сакрального мистецтва, в кінці вулиці Драгоманова, на місці древньої міської дороги, що зустрічала славних витязів середньовіччя, біля щезлих мурів палацу Вітовта, стоїть іржавий «космодром» із сигароподібним НЛО - «непізнаним луцьким об’єктом»…
Поруч розміщений і його «командний пункт», де за колючим дротом, очевидно, відбуваються надсекретні досліди над залишками мозку місцевих контактерів із ДІКЗ. Щоб приховати від ворожих спецслужб, місцеві мешканці вдало замаскували його мотлохом, турботливо знесеним з рідних домівок.
«Вдалою» імітацією історичного плеса, що омивало колись замкові вали, є море помий, фекалій і сміття, що “освіжають” підніжжя найстарішої луцької садиби - Будинок Пузини - пам'ятки національного значення ХVI ст.. За кілька метрів від українського чуда – Луцького замку - багато років «хлюпочеться» ця смердюча помийна маса, стікаючи з труб і сортирів напівзруйнованої забутої пам’ятки.
Радує вона хіба «заповідного» директора, який з притаманними йому вбивчою злостивістю і байдужістю, чекає кончини чергової української святині, необачно відданої йому на поталу.
Поруч - сконала, перетворена в згарище і сміття колишня дерев’яна шляхетська садиба початку ХІХ ст., місце якої вперто намагаються перетворити в черговий будівельний майданчик для польського пана.
Зруйнована, запаскуджена, продана-перепродана мордується на тихенькій вулиці Плитниці, 7 ще одна луцька пам'ятка XVIII ст., перетворена в сміттєзвалище горезвісним директором «Рабанівки». Саме сюди, в її охоронну зону, за його особистою вказівкою звозять всі нечистоти і сміття зі Старого міста. Про це нам дуже обережно повідали мешканці навколишніх будинків.
Саме тут, за кілька метрів від замку і «блатного» генднелика, що безсоромно вдягнув на себе Вітовтову корону, поставши на місці знищеної «Рабаном і К» чергової української пам’ятки, прописалися ще одні багаторічні «авгієві конюшні».
На зруйнованих підземеллях ХVІ ст., на залишках понівечених пам'яток, на місці древнього храму Іоанна Хрестителя, огорнувшись сороміцьким пір’ям різномастого бруду, розкинулась вотчина БЮТівського екс-депутата Т.Павлюка. Отримавши «рабанівське благословення», з дитячим тремтінням чекає вона появи на історичній землі чергового архітектурного виродка.
Над цією срамотою вже багато років байдуже спостерігають пластикові віконниці розташованої навпроти ще однієї облупленої пам'ятки - на вулиці Драгоманова, де жив нинішній міський депутат цього округу пан А. Сосновський і де спокійно нині поживає його родина.
Безлад, що панує навколо, нагадує справжній смітниковий «скансен» зі сміття, дров і старих кузовів, що багато років створюють особливу неповторність «депутатської колиски».
За дзвінницею пам'ятки національного значення - костелу св. Петра і Павла - вже все готове до зустрічі «євротуристів». Тут вам і ванна, і євро-туалет, і вид- як у 5-ти зірковому готелі…
Сам же костел, оповившись багаторічним будівельним сміттям навколо стін, всіма силами відбивається від небезпечного сусідства - дирекції «Рабанівки».
Пригадується шок одного з російських туристів, який забрів у дворик на вулиці Драгоманова, що розмістився в охоронній зоні Колегіуму єзуїтів, теж національної пам’ятки. Сміття та запах смаленого курячого пір’я нагадав йому тяжкі повоєнні часи. Нині цей “душок” тут доповнює ще й смердюча суміш із помий та свинячого гною. Аж забиває подих.
Схожий цінний хлам, який, мабуть, колись прикрашав історичні барикади французької революції, можна побачити й з вікон вотчини доці колишнього луцького мера, а нинішнього радника міського голови — А.Кривицького - на вулиці Караїмській…
Подорожуючи Старим містом, ми вкотре пересвідчилися в марності пошуку потойбічного коріння його «магічної» трансформації: із заповітної перлини Волині - в корупційну помийницю-«Рабанівку». Як показує багаторічна практика, всі причини - банальні й відомі з давніх часів. Михайло Булгаков, який знався на містиці і реальності, помітив їх ще в минулому столітті - «розруха починається з голови»… А з цією частиною тіла в нас завжди були серйозні проблеми… Тож сміття на історичних вулицях і пам’ятках - лише віддзеркалення того, що діється в головах чинуш та й «простих смертних». Сміття в своєму домі, як і в політиці, - наслідок нашого господарювання чи безгосподарності. Правда за класиком - «якщо в борделі — бедлам, слід міняти не вивіску, а повій».
Неприємна картина великого смітника, в який перетворили Старе місто, сморід і гнітюче враження від побаченого ще довго переслідували нас після суботньої прогулянки. І щоб позбутися цього ганебного присмаку, ми направимо ці “пейзажі” відповідним структурам для коментарів і реагування….
Автор Ігор Левчук
Фото автора
Джерело:http://volyntimes.com.ua/
P.S. Шановні друзі, земляки волиняни і лучани!
З року в рік на волинській землі зникають пам'ятки, паплюжаться історичні місця і поховання, шматуються археологічні цінності, примітивізуються національні традиції… Йде справжній тотальний наступ на самобутню культуру і історію Великої Волині. Вражаюча байдужість громади і відсутність широкомасштабної грамотної протидії уможливлюють це безчестя. Збереження спадку пращурів перетворилось для нас в реальну війну з продажними і безграмотними чиновниками і нахабними скоробагатьками, що паразитують на ній. Наближення весни несе новий сезон їх вандальної активності. Щоб упередити це, ми звертаємось до вас з пропозицією практично об’єднати наші зусилля і організувати широку протидію знищенню культурної Волині в рамках громадянської кампанії створеної спільно всіма нами.
Ми робимо це щиро давно і без всяких вигод… Просто це наш край, наш дім, наша Волинь… Тут ростуть наші діти… Перед ними соромно! Єднаймось!
В Facebook створена і активно діє група "Збережемо древній Луцьк", де небайдужі лучани практично обговорюють питання культурного і історичного простору Луцька. Саме тут і народжується ініціатива незалежної громадської кампанії по захисту культурного середовища Волині. Приєднуйтесь!. https://www.facebook.com/groups/ancient.luck/
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Вибір редактора
Популярне
|
Коли і де на Волині вимикатимуть світло у вівторок, 26 листопада
Сьогодні, 21:57
|
0 |
|
На Харківщині загинув воїн з Волині Ігор Дмитрук
Сьогодні, 21:16
|
0 |
|
На війні загинули два воїни з Луцька Сергій Дудка і Сергій Веремчук
Сьогодні, 20:35
|
0 |
|
Погода в Луцьку та Волинській області на завтра, 26 листопада
Сьогодні, 20:00
|
0 |
|
Україна вперше вдарила ракетами ATACMS по російському аеродрому
Сьогодні, 19:15
|
0 |
