Історія про луцький паспортний стіл і довідку про несудимість
На редакційну пошту ВолиньPost надійшов лист від одного нашого читача. Подаю текст без змін.
Закордонний паспорт без довідки про судимість – міф чи реальність?
Холодними зимовими вечорами прийшла в голову думка, а чи не зробити закордонний паспорт. Гуляючи просторами інтернету знайшов перелік документів, необхідних для оформлення закордонного паспорту, також надибав досить цікаві замітки про нюанси його оформлення. Як виявилось, впринципі недивно для нашої країни, і цей процес повний корупції та бюрократії. Надихнувшись ще зовсім недавнім досвідом спілкування з луцькими Великими на виконкомах, підкріпившись роздруківками законів, взявши всі необхідні для оформлення документи потопали ми в паспортний стіл.
Прийом документів на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон проводиться в кабінеті №2. Черг туди як правило немає, тож ми одразу й зайшли. Панянка попросила показати їй наші документи, і не побачивши в них довідку про відсутність судимостей одразу відправила нас за нею. Ми звісно ж, почали заперечувати і вимагати пояснити нам згідно якого закону чи постанови ми повинні представити цю довідку. Чіткої відповіді ми не отримали і коли дискусія зайшла в глухий кут нам порадили звернутись до начальника паспортного столу. Так як начальник в цей час був відсутній за роз’ясненнями подались ми до його заступника. На прохання аргументувати цю вимогу чітких роз’яснень ми знову ж таки не отримали. Тоді як в кабінеті №2 вимогу пояснювали законом про захист особистої інформації, то заступник начальника відхрещувалась тим, що цю довідку зробили платною і ми повинні за неї платити. «Так, за помаранчевих цю довідку відмінили, але тепер її зробили платною і вам потрібно брати її самим». На прохання підтвердити цю вимогу державними документами ми отримали чергову порцію відмовок які закінчились словами «йдіть до начальника». Ну що ж, так то так. Підемо.
За кілька тижнів таки вдалось втрапити до начальника. Настрій нашої з ним розмови мінявся дивним чином. Спочатку був цілковитий опір і нерозуміння. Начальник спочатку послав до ще одного начальника, обласного, Юзової Галини Миколаївни, «ви йдіть в обласне, чого ви до мене йдете? Там є Юзова Галина Миколаївна, хай вона з вами розбирається. Я не керую закордонними паспортами на сьогоднішній день…» Коли перед ним на стіл лягли роздруковані державні документи тон розмови змінився і нас попросили зачекати за дверима «зачекайте, я зараз перезвоню, хай вона мені розкаже де там що там…». Після телефонного дзвінка начальник почав опиратись на закон про захист особистої інформації, мол закон прийняли, нам нічого не дають, довідка ця є безкоштовна, ви її можете без проблем взяти і т.д. Проте ми чітко дали зрозуміти, що ніяких довідок брати і приносити їм немаємо наміру. В результаті нам пообіцяв вияснити що робити в обласному управлінні і сказали приходити приносити документи, а там видно буде як ми це зробимо. Через декілька днів, вже з документами ми знову прийшли до начальника, він вручив нам бланк заяви на отримання довідки про відсутність судимостей та попросив написати доручення в яким ми уповноважуємо працівників паспортного столу отримати на нас цю інформацію. Смішно, але таке доручення немає ніякої юридичної сили без завірки нотаріусом. Тим не менше, документи в нас були прийняті і виданий талончик на коли прийти за паспортом. Начальник також застеріг, якщо в нього це не приймуть то нам треба буде самим йти і брати довідку і пообіцяв зателефонувати в разі відмови. Платежів нам дали лише три, ті що прописані законами і постановами. Можливо іншим дають чотири чи п’ять, хто зна…
Ніхто так і не дзвонив і ми отримали паспорти в визначену дату.
Закордонний паспорт без довідки про судимість – міф чи реальність?
Холодними зимовими вечорами прийшла в голову думка, а чи не зробити закордонний паспорт. Гуляючи просторами інтернету знайшов перелік документів, необхідних для оформлення закордонного паспорту, також надибав досить цікаві замітки про нюанси його оформлення. Як виявилось, впринципі недивно для нашої країни, і цей процес повний корупції та бюрократії. Надихнувшись ще зовсім недавнім досвідом спілкування з луцькими Великими на виконкомах, підкріпившись роздруківками законів, взявши всі необхідні для оформлення документи потопали ми в паспортний стіл.
Прийом документів на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон проводиться в кабінеті №2. Черг туди як правило немає, тож ми одразу й зайшли. Панянка попросила показати їй наші документи, і не побачивши в них довідку про відсутність судимостей одразу відправила нас за нею. Ми звісно ж, почали заперечувати і вимагати пояснити нам згідно якого закону чи постанови ми повинні представити цю довідку. Чіткої відповіді ми не отримали і коли дискусія зайшла в глухий кут нам порадили звернутись до начальника паспортного столу. Так як начальник в цей час був відсутній за роз’ясненнями подались ми до його заступника. На прохання аргументувати цю вимогу чітких роз’яснень ми знову ж таки не отримали. Тоді як в кабінеті №2 вимогу пояснювали законом про захист особистої інформації, то заступник начальника відхрещувалась тим, що цю довідку зробили платною і ми повинні за неї платити. «Так, за помаранчевих цю довідку відмінили, але тепер її зробили платною і вам потрібно брати її самим». На прохання підтвердити цю вимогу державними документами ми отримали чергову порцію відмовок які закінчились словами «йдіть до начальника». Ну що ж, так то так. Підемо.
За кілька тижнів таки вдалось втрапити до начальника. Настрій нашої з ним розмови мінявся дивним чином. Спочатку був цілковитий опір і нерозуміння. Начальник спочатку послав до ще одного начальника, обласного, Юзової Галини Миколаївни, «ви йдіть в обласне, чого ви до мене йдете? Там є Юзова Галина Миколаївна, хай вона з вами розбирається. Я не керую закордонними паспортами на сьогоднішній день…» Коли перед ним на стіл лягли роздруковані державні документи тон розмови змінився і нас попросили зачекати за дверима «зачекайте, я зараз перезвоню, хай вона мені розкаже де там що там…». Після телефонного дзвінка начальник почав опиратись на закон про захист особистої інформації, мол закон прийняли, нам нічого не дають, довідка ця є безкоштовна, ви її можете без проблем взяти і т.д. Проте ми чітко дали зрозуміти, що ніяких довідок брати і приносити їм немаємо наміру. В результаті нам пообіцяв вияснити що робити в обласному управлінні і сказали приходити приносити документи, а там видно буде як ми це зробимо. Через декілька днів, вже з документами ми знову прийшли до начальника, він вручив нам бланк заяви на отримання довідки про відсутність судимостей та попросив написати доручення в яким ми уповноважуємо працівників паспортного столу отримати на нас цю інформацію. Смішно, але таке доручення немає ніякої юридичної сили без завірки нотаріусом. Тим не менше, документи в нас були прийняті і виданий талончик на коли прийти за паспортом. Начальник також застеріг, якщо в нього це не приймуть то нам треба буде самим йти і брати довідку і пообіцяв зателефонувати в разі відмови. Платежів нам дали лише три, ті що прописані законами і постановами. Можливо іншим дають чотири чи п’ять, хто зна…
Ніхто так і не дзвонив і ми отримали паспорти в визначену дату.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 6
Як що судимий, то паспорт не дають?
Нвыщо тоды судить держава, яка сама собы не вырить, що людина нею перевихована?
Нуы хрынотынь!!!!