Павло Данильчук

Павла Данильчука можна назвати обличчям волинської Революції гідності. Попри те, що поруч із ним на Майдані стояли десятки досвідченіших та іменитіших політиків, на запитання «Хто головний?» ні в кого не виникало сумнівів: «Павло».

Павло був першим при штурмі силових структур, Павло вів переговори з представниками неугодної влади, Павло поставив на коліна головного регіонала області. Сумнівний здобуток, та все ж люди повірили саме цьому 29-річному депутату міськради. Бо і він у своєму радикалізмі був максимально чесним з людьми, а для того, щоб зовсім відмежуватися від шаблону типового українського політика навіть написав заяву про вихід із партії «Батьківщина».

А коли почалося загострення ситуації на сході, чи не єдиний з речників волинського Майдану поїхав воювати. Разом з іншими волинськими «правосеками» записався в добровольчий батальйон «Азов» і наприкінці червня поїхав в зону АТО. Основним завданням батальйону був контроль Азовського узбережжя. Бійці перекривали канали постачання зброї терористам на схід та затримували російських диверсантів.

У жовтні Павло Данильчук повернувся на Волинь, аби взяти участь у виборах до Верховної Ради, проте набрав лише 9% голосів лучан. Хоча, з іншого боку, при повній відсутності зовнішньої реклами Павло зайняв четверте місце.

У грудні Павла Данильчука зняли з посади керівника «Правого сектора». Кажуть, хлопець занадто ретельно «взявся» за незаконний видобуток бурштину і перейшов дорогу, кому не належало. За чутками, бізнес на «сонячному камінні» свого часу став причиною загибелі і Павлового соратника з Рівного – Олександра Музичка.

Біографічна довідка. Народився 30 червня 1985 р. в с.Торговиця Млинівського району Рівненської області. У 2007 р. закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки за спеціальністю «Політологія».
У 2003-2005 рр. – керівник вишкільно-кадрової реферантури Волинської обласної організації «Молодіжний націоналістичний конгрес». У 2004 р. – заступник регіонального координатора Громадської кампанії «Пора», учасник студентського страйкового комітету в м.Луцьку.
У 2005-2006 рр. – голова волинського осередку ВГО «Пора». У 2006-2007 рр. – регіональний керівник ВГО «Опора». У 2006-2008 рр. – голова ВОО «Національний Альянс».
У 2007-2010 рр. – спеціаліст І категорії відділу у справах сім’ї та молоді департаменту молодіжної політики та спорту Луцької міської ради.
Із 14 червня 2010 р. працює директором Волинського обласного центру національно-патріотичного виховання молоді.