останньому фото лайк за ніжки)

Це і справді неоднозначно все. Якщо вірити групі Варламова, яка в Москві робила дослідження, то 1)для кожного треатього підземний перехід стане проблемою, бо кожен третій - старша або маломобільна людина, або з каляскою/велосипедом чи іншим подібним транспортом 2)кількість ДТП після влаштування підземки не зменшується 3)наявність переходу значно подовжує час перетину дороги. це проблема для більшості, бо автомобілів - меншість. 4)прочина корків - не стільки наявність світлофору, скільки їхня неузгодженість. з іншого боку, збільшення пропускної здатності доріг = збільшення потоку транспорту. це мінус в екології, а плюс тільки для зручності авто. ще пишуть, що більш поширена практика зараз - будівництво приміських (або на околицях) великих доріг і розвантаження власне центру міста. думаю, якщо розглядати комплексно, то підземні переходи - не дуже добра річ, але в окремих локальних випадках, коли місто не має можливості думати над перенаправленням автопотоків, підземні переходи можуть бути виправданими.

мабуть)

ще додам відносно Кулеші. Щодо стіни на передньому плані - то саме до неї є питання. Бо там тоді нічого не мало би бути. Там вище ще є шматочок стіни (з трьома забцями) - то швидше всього, це той шматочок з вежею Чарторийських, який досі існує.

на жаль, Кулеша давно помер і немає можливіості запитати, ЩО він мав на увазі, малюючи ту стіну. :) Думали про неї - це загадка, не підвтверджена відомим знаннями. Якщо казати про замки, то вони не доходили до монастиря. Монастир - поза Окольним замком. Інша справа - так звані оборонні кільця! Був період, десь в 14-16 століттях, коли в місті було 5 оборонних кілець, територія яких доходила до нинішньої кірхи. Тобто домініканський і синагога входили в оборонні кільця. Що таке кільце? Це фактично мурована стіна, не такого іундаментального типу, як замкова, простіша, її називали "паркан". Але в 19 столітті тих парканів вже не було. На зображеннях - швидше, залишки інших споруд. Тобто: монастир був за стінами замків, але протягом певного періоду в межах оборонних парканів. Про дідянку монастир-синагога буде окрема стаття з відомостями археологів і дослідників за все ХХ століття.