І я навіть здогадуюся хто Ви. Проте суть же не в тому. Я б залюбки почула критику у свій бік, але тільки тоді б, якби Ви сказали точно, хто Ви. Я погоджуюся, що часто критику не сприймаю. Проте зустрічне питання: а бувають ідеальні люди? Про досконалість мого есе мова не йшла. Я взагалі не вірю в досконалі тексти і нічого не казала про свій. Я апелювала до змісту в контексті Вашої критики. Ви радше не прийняли моїх думок, аніж сам текст, на мою думку. От і вийшла суперечка. Добре, що критикуєте. Бо не критикують того, хто нічого не робить. І так, я завжди була амбіційна, не вважаю, що це мій недолік. Я не 100 доларів, щоб всім подобатися.

Якщо пан гуцул уважно читав, то в тексті взагалі-то згадувалося про трамваї. Де ви бачили в Луцьку трамваї? Але от одразу подумали, що я про Луцьк. А це говорить, що ви неуважно читали, і надмірно емоційно та суб_єктивно сприйняли текст. І до Вашого відома жанр есе передбачає вільний виклад думок БУДЬ-ЯКИХ у БУДЬ-ЯКІЙ формі. Текст - НЕ стаття, щоб вирішувати якісь проблеми. Звідки Ви взагалі взяли, що там повинне бути вирішення проблеми? (почитайте есе і його жанрове призначення). У мене є свої погляди на стан речей, у вас свої. І через це не треба флудити те, що тут написано. Моя перевага як мінімум тут в одному - я не ховаю свої думки за псевдонімами, а відкрито показую, що саме я думаю так і так. Тому раджу Вам піднімати планку і не приховано коментувати дописи. Хочете дискутувати - робіть це відкрито!

Від Львова у мене подібні враження. Як то кажуть від ненависті до любові - один крок. Щось таке тут теж є. Спочатку все дратує (а я втрапила сюди на період переритих доріг, НЕ курсування трамваїв, відповідно матюгів чи прокльонів львів’ян усього руху транспорту). Втім, дійсно, у львівській кав’ярні час зупиняється, а ще часто може йти людина й сказати тобі "Добрий день", або просто пристати з дивакуватими запитаннями. Для мене особисто це місто це - місто божевільних. Скільки я набачилась-надивилася на різних ексземплярів, що самі із собою розмовляли, бездомних, які були в курсі усіх політичних перепитій держави і вуличних музикантів, які просто кайфують від того, що їх просто грають. Львів - дуже різний, тому і враження бувають різні. В мене вони як позитивні, так і негативні, отже, вдалося побачити його таки з двох боків.

Поза тим, що ви дуже підготовлено та грунтовно подали тлумачення поняття "дискурс", не вважаю доречним ваше зауваження, адже воно абсолютно не по темі. Якби б пані Оля претендувала на лави науковця і в такий спосіб тут нам щось доводила, мали б право їй опонувати. А наразі, вибачте. Це, що ви написали називають нічим іншим, як "інтелектуальні панти". До слова, дискурс всі розуміють як сферу тих же самих диспутів, просто думок, усіх обмінів інформацією і т.п. щодо певного явища, теми, проблеми у будь-якій сфері життя. "Дискурс задає ті семіотичні характеристики мовлення, які допомагають формувати тексти. Текст і дискурс англійські дослідники Р.Ходж і Г.Кресс розглядають як такі, що доповнюють один одного, акцентуючи при цьому або соціальний, або мовний рівень'. Але це не означає, що текст є асоціальним, а дискурс лише соціальним, - в них поєднується й те, й інше, але йдеться про переважання того чи іншого погляду. Голландський дослідник Т. ван Дейк розглядає дискурс як складне комунікативне явище, що включає соціальний контекст, інформацію про учасників комунікації, знання процесу виробництва й сприйняття текстів. Усі ці чинники накладають відповідні обмеження на структурні характеристики текстів. Т. ван Дейк ще називає дискурс складною комунікативною подією." - дослідник Почєпцов "Теорія комунікацій" - почитайте і збагатіться. Якщо ви вчепилися в якийсь науковий термін, а суті не зрозуміли, то гріш вам ціна, на жаль.