В Україні християнами називають себе дуже багато людей: православні Київського патріархату, православні Московського патріархату, православні автокефальної церкви, греко-католики, римо-католики, протестанти (штунди, їх дуже багато видів, не знаю і перечисляти не буду). При цій багатоманітності українського християнства усі вони живуть за однієї Біблією, дуже часто по-різному її трактують і викручують у свою сторону, боряться між собою за виділення земельних ділянок під будівництва церков, порушуть закони як і інші вважають. Дивно, коли наставник православних Київського патріархату, знаючи із середини всю багатоманітність українського християнства, знаючи що церква у нас поза законом, протиставляє чомусь вороже лише дві із них - Київського і московського патріархату, забуваючи, що є юагато інших. Дивно, коли сам київський патріархт, будучи не визнаною цекрвою, вважає, що майбутнє рішення про автокефалію і єдину помісну православну українську церкву означати головування філарета над усіма......Це ж зовсім не так! А пересічній людині, яка щиро вірить у свого Бога, який ОДИН (сказано у Біблії), але мовчить.... Священники порушують закон - мовчить, священники політизують проповіді - мовчить, священники порушують Конституцію - мовчить.. Шкода, що вихованість людини і її повага до свого розуміння Бога і дозоленості розцінюється священниками в переважній більшості як слабкість і можливість до маніпуляцій. Рідко зустрічаються такі, про яких сказано - наставник Бога, володіє духом священства, порадник. Але такі є!