А от для мене Ігор - втілений типаж комсомольця. Ні, навіть не так - тип юного революціонера-комуніста початку 20-х років. Це люди, які не йдуть на компроміси, їх точка зору - єдино вірна, всі інші - класові вороги. Люди такого типу найкраще перевіряються випробуванням владою (яскравий приклад - Бондар): не вміння прислуховуватись до думки інших, безальтернативність поглядів призводять до появи в їх середовищі вмілих підлабузників, які майстерно маніпулюють марнославством молодих керівників. Мене настрожили кілька моментів в інтерв'ю: 1. Романюк - однозначно представник правлячої партії Сильна Україна (хоч той і стверджує, що тільки висувався від неї, а не належить), у той час як сам Гузь - незалежний політик, у яку б партію він не входив (За Україну чи Фронт змін). Для мене це - подвійні стандарти. 2. Художні книги Гузь не читає. Для мене це - обмеженість інтересів. 3. Професія - політолог. Тобто, в ідеально побудованому для теперішнього Ігоря суспільстві він би працював... Ким би він працював? - Він би змінював це ідеальне суспільство на якесь інше - як би інакше він заробляв собі на життя? Одним словом, для мене робота Ігоря - просте заробітчанство. Хотілося б почути від Ігоря якихось більш глибоких думок щодо розвитку області. УПА, Бандера, українська мова, алкоголь - це все правильно, але цього мало. Що нам робити з економікою? Яка змінювати систему освіти та охорону здоров'я? У мене таке враження, що якби Ігор енд ко отримали владу, вони б реально не знали що з нею робити. Сподіваюсь, що до виборів Гузь матиме можливість змінити моє (і не тільки моє) ставлення до нього.

Звісно, важко говорити, що було насправді - ми ж бо живемо в ірраціональному світі. Варіантів ситуації багато: 1.Корупційна змова керівництва управління освіти та Луцьктепла (можливо ще когось з виконкому) 2. Помилка працівника:) 3. Погоджена з Головою схема із перекидання частини бюджетних коштів на Луцьктепло в розпал опалювального сезону та необхідності здійснювати термінову оплату за газ. 4. Інші варіанти Мені особисто найбільш імовірна третя версія. Ситуація, орієнтовно, така. З одного боку, ціни на газ істотно зросли, рівень платежів впав, уряд закручує гайки по оплаті - вимагає погашення боргів. З другого боку - на кінець року стає очевидно, що частина захищених бюджетних статей (зокрема, - по освіті) використана не буде. Можна зробити перекриття. Коригування бюджету через раду - процес довгий, марудний і ризикований. Легше зробити іншим чином - через завищення ціни закупівлі. Повторюю, що було насправді - невідомо, можливо це справді помилка. Треба дочекатись офіційного роз'яснення. П.С. До Андрія Калахана: а чому Ви не взяли пояснення у Цьок, Гребенюка чи Дубняка перед написанням першої статті?

Русская печь, Емеля на печи - нам плавно нав'язували історію та традиції іншого народу. Власне це відбувається і до цих пір - достатньо подивитись новорічну програму передач.

Цікаво, що Олександр Мартинюк, Андрій Осіпов і Богдана Стельмах у коментарях підняли проблему відсутності стратегії розвитку міста. Висловлю з цього приводу свою думку. 1. Стретегії для Луцька розробляли. Наприклад, щось робив Стемковський, була розпіарена стратегія Козюри, нещодавно розробили стратегію в рамках одного з проектів (http://www.lutsk.ua/prescription/pro-shvalennya-strategichniy-planu-ekonomichnogo-rozvitku-ta-pidvishchennya). Думаю, ми побачимо ще не одну стратегію. 2. Реально стратегії формуться не на папері, а в головах і діях людей, що здатні впливати на ситуацію. У цьому плані доцільно почитати праці Мінцберга зі стратегічного управління. Так от, виходячи з його підходу, політичні коаліції, друзі мера, його переговори з союзниками чи опонентами, призначені посадовці, цифри у бюджеті - все це і є стратегія. Гарні слова на папері - це не стратегія - це просто слова на папері. 3. Богдана, Андрій і Олександр - люди в цьому місті не нові і за цей час могли б самі вже дещо запропонувати громаді. Так, Олександр є керівником партії, що завжди позиціонувала себе як інтелектуальна. Андрій належить до партії з найбільшою підтримкою в регіоні. Богдана також постійно знаходиться серед наукової еліти міста. Колеги, а де Ваші напрацювання? Де якісні стратегічні дослідження (Олександр - Ви ж маєте певний стосунок до соціології)? Ви хочете віддати право генерування стратегічних рішень на поталу простим чиновникам? Ну так вони це і роблять - як вміють, так і роблять. Ще кілька слів по інтерв'ю. Воно справді здається якимось простуватим - але це вина і Романюка і журналістки. Дуже багато уваги приділено т.зв. "третім особам", особливо Палиці.