Стаття наштовхнула на деякі розділі. Ось моя суб'єктивна думка щодо найвідоміших у місті фестивалів (їх насправді ще більше): 1. Поліське літо з фольклором. Цільова аудиторія - сімейні лучани різних вікових груп, проте переважно 40+. Невелике залучення жителів прилеглих до Луцька населених пунктів. 2. Ніч у Луцькому замку. Цільова аудиторія - переважно неодружені та молоді сімейні лучани, 18-40. Невелике залучення жителів інших міст України. 3. Джазові фестивалі. Цільова аудиторія - лучани різних вікових груп з високими музичними вподобаннями. Невелике залучення жителів інших міст України. 4. Бандерштат. Цільова аудиторія - переважно неодружені українці із західних областей України. Високий рівень залучення жителів інших міст країни. 5. Фестиваль сала. Цільова аудиторія - сімейні лучани різних вікових груп, проте переважно 30+. Невелике залучення жителів прилеглих до Луцька населених пунктів. З усіх фестивалів найбільша частку приїжджих дає Бандерштат. Проте цільова аудиторія фестивалю поки територіально обмежена та не найплатоспроможніша. Усі інші фестивалі переважно не дають місту належної фінансової віддачі але при вірному позиціонуванні та підтримці можуть в перспективі принести місту гроші від туризму. Інше питання, що для Луцька економічно вигідніше - бути Вудстоком, Вітебськом чи Мюнхеном (Октоберфест)? Хтось це розраховує? Думаю в міськраді при прийнятті бюджету мали б керуватись розрахунками, а не принципами "нравицься чи не нравицься", "гузь-пацан чи гузь-редиска".

Скоро Борис буде формувати тактичну схему гри і давати установки...

А все так гарно починалось. Занавіс...

Башкаленко рулить!

Цікаво, що Олександр Мартинюк, Андрій Осіпов і Богдана Стельмах у коментарях підняли проблему відсутності стратегії розвитку міста. Висловлю з цього приводу свою думку. 1. Стретегії для Луцька розробляли. Наприклад, щось робив Стемковський, була розпіарена стратегія Козюри, нещодавно розробили стратегію в рамках одного з проектів (http://www.lutsk.ua/prescription/pro-shvalennya-strategichniy-planu-ekonomichnogo-rozvitku-ta-pidvishchennya). Думаю, ми побачимо ще не одну стратегію. 2. Реально стратегії формуться не на папері, а в головах і діях людей, що здатні впливати на ситуацію. У цьому плані доцільно почитати праці Мінцберга зі стратегічного управління. Так от, виходячи з його підходу, політичні коаліції, друзі мера, його переговори з союзниками чи опонентами, призначені посадовці, цифри у бюджеті - все це і є стратегія. Гарні слова на папері - це не стратегія - це просто слова на папері. 3. Богдана, Андрій і Олександр - люди в цьому місті не нові і за цей час могли б самі вже дещо запропонувати громаді. Так, Олександр є керівником партії, що завжди позиціонувала себе як інтелектуальна. Андрій належить до партії з найбільшою підтримкою в регіоні. Богдана також постійно знаходиться серед наукової еліти міста. Колеги, а де Ваші напрацювання? Де якісні стратегічні дослідження (Олександр - Ви ж маєте певний стосунок до соціології)? Ви хочете віддати право генерування стратегічних рішень на поталу простим чиновникам? Ну так вони це і роблять - як вміють, так і роблять. Ще кілька слів по інтерв'ю. Воно справді здається якимось простуватим - але це вина і Романюка і журналістки. Дуже багато уваги приділено т.зв. "третім особам", особливо Палиці.