Те що відбувалося на сцені 23 лютого, на мою думку, не по християнськи, не по людські. Такими діями ми лише принижуємо цих людей. Стати на коліна і просити прощення силою... це не розкаяння, а приниження. Не можна опускатися до методів фашистів, які ми засуджуємо. Розкаяння мусить прийти від серця і душі. А примусове ставання на коліна лише накопичує злість та помсту в їх душах. Покарання і приниження - це різні речі. Покарання повинно бути законним, через суди, публічні суди. А приниження я не сприймаю, і крім неприємного осаду це дійство на сцені, нічого не залишило.

найбільше вразив вислів "затертими міжстатевими контактами жінками тяжкої долі"

Він говорить про УРЯД Азарова, а не про самого Азарова. Міністрів потасують, а все решта залишиться

Коли Романюк "висувався" в мери, то освітлення було його обіцянкою. Освітленими повинні бути всі пішохідні переходи, зупинки транспорту (тролейбусні та маршрутні) та дитячі і юнацькі навчальні та спортивні та розважальні заклади і підходи до них від зупинок транспорту, а токож лікувальні заклади. Це програма мінімум. А максимум: хто був в сусідній Польщі, то бачив як там освітлені вулиці... певно і нам пора до світла!

Довічно контролювати біля ПАННО не будуть, так що або повернуться, або знайдуть нове місце