Кілька нюансів по Ковелю. Правильна назва: «костел-пам’ятник крові і хвали» святого Станіслава – Біскупа і Мученика. Він не «збудований у 1924-31…». Фундамент костелу почали закладати у 1922 році на піщаному холмі, де захоронені вояки, що полягли у війну 1812 р. та польські повстанці 1831 р. Були надруковані «цегелки» у формі марок різних номіналів, а також поштівки з малюнками спроектованого костелу. Під кінець 1932 р. костел вже був покритий дахом, окрім головної вежі, яка входила в будову костелу, а під кінець 1934 р. внутрішні роботи будівельники довели до такого стану, що у ньому можна було відправляти службу Божу. Будівництво католицької святині тривало аж до кінця 1938 рік. Це був найбільший костел в Луцькій дієцезії. І про стиль. Костел було збудовано у формі неготичної базиліки у відомому стилі надвіслянської готики. Відносно того, що костел «частково пошкоджений під час війни», то тут теж хочу заперечити. На одній науковій історико-краєзнавчій конференції зазначалося таке: католицька святиня «6 липня 1944 р. внаслідок потужного вибуху лягла у руїнах. Про висадження костелу ходили різні чутки. За свідченням старожилів це могли зробити німці, або ж «совєти»…». А загалом, цікава добірка старих фотографій.

"Кримська" область повинна пишатися своїми земляками!

Улюблена тактика кацапів: зіштовхнути лобами сусідів.