Знаєте, як вирішилося питання районного дитбудинку в м.Боярка Київської обл.? Директором там була моя перша вчителька. Під опікою - 30 дітей від 2-х до 17-ти. Кожного знала, чим живе, чим дихає. Сиріт з них одиниці. Так от цих дітей просто роздали родичам. Близьким, не дуже. Тим, хто примушував жебракувати, не водив чи не пускав до школи, не лікував, не вдягав і не годував, проте ділився, чим мав, - не біда, що мав лише самогонку! Діти, відповідно, з безліччю діагнозів. І от моментно, не питаючи ні згоди "родичів", ні думки самих дітей, їх просто виставили. Багатьох, думаю, варто скоро знову очікувати на вулиці. Так, інтернат - погана школа соціалізації. В сім'ї дитині краще. Але в сім'ї, а не в притоні, з якого дитина в цей інтернат і потрапила!

Ну зі скверу пара-трійка бруківчин прилипла до потрібних рук - це зрозуміло. А якщо з дитсадка пара-трійка малюків ненароком прилипне - куди їх?

Людина судить критично, аналітично і суб'єктивно. Висловлює СВОЮ власну думку хоча б тому, що має її та право її висловити. Маєте свою? Діліться!

А я якраз хотіла похвалитися новим досягненням "МаК"у - 1 автобус на рейсі по маршруту № 25 у робочий день вранці. Думала, це ексклюзив! Дозріла роздрукувати заклик на кшталт "Чекаєш більше 13 хв. - телефонуй 77-79-19" і розклеїти по зупинках. Може, вдасться спровокувати шквал гнівних дзвінків і бодай якусь реакцію у відповідь?

Пишете крамольні речі! А як же реклама всього най-най-най(дорожчого - в першу чергу)новішого, кращого, дієвішого? Всім же відомо: чим більше заплатиш, тим краще подіє! ;)