Рабсько, тобто, - це маєте на увазі?

Знаєте, як вирішилося питання районного дитбудинку в м.Боярка Київської обл.? Директором там була моя перша вчителька. Під опікою - 30 дітей від 2-х до 17-ти. Кожного знала, чим живе, чим дихає. Сиріт з них одиниці. Так от цих дітей просто роздали родичам. Близьким, не дуже. Тим, хто примушував жебракувати, не водив чи не пускав до школи, не лікував, не вдягав і не годував, проте ділився, чим мав, - не біда, що мав лише самогонку! Діти, відповідно, з безліччю діагнозів. І от моментно, не питаючи ні згоди "родичів", ні думки самих дітей, їх просто виставили. Багатьох, думаю, варто скоро знову очікувати на вулиці. Так, інтернат - погана школа соціалізації. В сім'ї дитині краще. Але в сім'ї, а не в притоні, з якого дитина в цей інтернат і потрапила!

А як з вільними датами на подачу документів - їх буде ще менше?

На невелику затримку сподіватися завжди можна. Розраховувати - ні. Тому що вона не станеться саме того єдиного разу, коли буде конче потрібна. Закон Мерфі, знаєте...

А пропуск туристів збільшиться? Поверталися з Польщі - черга на кілька годин. Просто жах!