Дякую. Можете звертатися )))

А не здається вам, що все це — гра ПР, щоб все-таки втягнути нас у митний союз? Робимо вигляд, що євроінтегруємося, провалюємо підписання на питанні Тимошенко, звинувачуємо Захід в упередженості стосовно української демократії, біжимо плакатися в Путінську жилетку. Якось так.

1. Рішення суду про затримання не було. 2. Нагальної необхідності затримувати людину і не дозволити її госпіталізацію, коли самі медпрацівники це запропонували, не було. 3. Коли заходили в квартиру і зачитували підстави обшуку та права понятих, права підозрюваного зачитані не були. 4. Дружина не знає точно, де зараз її чоловік, до нього не пускають ні її, ні адвокатів. Права на телефонний дзвінок також він був позбавлнений.

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Це ж все-таки фантазія :) Але не без підстав. Для прикладу, в Норвегії лютеранська церква є державною. Але сказати, що гомосексуалізм — це гріх, там не можна. Ще штрихи стосовно гомодиктатури. Один знайомий норвежець розповідав (на минулому тижні він був у Луцьку), що до його товариша, який мав ферму, прийшли молоді люди. Вони попросили в оренду приміщення, щоб проводити якісь свої заходи. Чоловік відмовив, бо не збирався нічого здавати. Вони пішли і пожалілися владі, що їх дискримінують і не дають оренду через їхню гомосексуальну орієнтацію. Чоловіка оштрафували. Історія неймовірна, на грані крайнощів, але правдива. Сподіваюся, що такого в Україні ніколи не буде.