Українським правоохоронцям бракує грошей на хабарі

Правоохоронці розповіли, що корупціонери розхапали всі гроші, які виділяються на фіксацію неправомірних вигод.

В Україні з початку року зареєстровано 7900 фактів корупції. Таку цифру у вівторок озвучив генпрокурор Юрій Луценко, - пише Сьогодні.

Водночас борці з хабарництвом зіткнулися з незвичайною проблемою. Нечисті на руку громадяни в умовах інфляції вимагають багатотисячні хабарі, а у силовиків дефіцит грошей, що виділяються державою для фіксації злочинів.

Найчастіше силовикам доводиться викручуватись, щоб знайти потрібну суму.

"Нещодавно у мене був випадок, коли громадянин заявив, що у нього вимагають хабар в розмірі декількох тисяч гривень. Почався процес документування. Гроші для цього були взяті з фонду інших силовиків. Але по всіх документах ця сума проходила як особисті гроші потерпілого. Після того , як суд винесе вирок, гроші будуть повернуті силовикам, у яких ми їх брали. Поки ж ця сума – речовий доказ", – розповіла прокурор однієї з регіональних прокуратур.

Правоохоронці підтверджують наявність дефіциту спецгрошей.

"В умовах моторошного дефіциту таких грошей наші колеги з МВС навіть іноді просять постраждалого, якщо у того є така можливість, надати під гарантію повернення свої гроші для документування злочину. Добре це чи погано, але таке є. Якщо таке відбувається, то переписуються номера кожної взятої у громадянина купюри. Такі гроші мітяться. Але, звісно, на подібні заходи згідно із законом гроші виділяються і державою, щоправда, не завжди в достатній кількості. Відомо про випадки, коли частина грошей – справжні, а частина – ні. Використання муляжів викликано дефіцитом таких грошей", -
каже прокурор ГПУ Владислав Куценко.

За даними ГПУ, після проведення всіх дій, міченим грошам можна частково повернути колишній вигляд за допомогою хімреактивів. Втім, в фінансових установах нам розповіли, що хоча за законом такі гроші і вважаються платоспроможними засобами, але касири часто утримуються їх приймати.

У свою чергу хабарники стали діяти витонченіше.

"Був випадок, коли чиновник однієї з райадміністрацій при отриманні хабара взяв гроші, схопивши їх аркушем паперу, на пальцях не залишилося спецречовини. В результаті чиновник заявив в суді, що від принесеної хабара відмовився. На жаль, він отримав виправдувальний вирок", – сказали нам правоохоронці.

Високопоставлений співробітник органів у відставці на умовах анонімності розповів, що минулими роками все було ще складніше.

"Тоді в бюджеті країни не передбачалося окремим рядком виділення коштів на ці цілі, – каже експерт. – І в бюджеті, припустимо, МВС, такого не було. Взяти гроші зі статей, призначених на оперативні витрати, теж було дуже проблематично. По-перше, цих грошей виділялося взагалі небагато. по-друге, там були засекречені статті, конкретно що направляються на певні цілі, наприклад, на оплату агентури, на витрати, пов'язані з кримінальною розвідкою (на професійному сленгу іменується "сімкою" – за старим номером відділу, або наружкою) і так далі. Вилучити звідти гроші на інші цілі майже нереально. Ми в МВС не раз ставили це питання перед урядом і одного разу навіть справа начебто зрушила з місця, були дані певні доручення різним відомствам, але в підсумку все вперлося в позицію фінансистів і заглухло".

За словами експерта, ще одна проблема з такими грошима – мічені купюри, що використовувалися для реалізованої силовиками хабара, до суду ставали речовими доказами і зберігалися в органах. А слідство могло тривати роками, як, втім, і зараз. Потім роками міг йти суд, потім апеляція, касація... Тож силовики, які віддали мічені купюри "в справу", які вдалося десь роздобути, не могли толком сказати, коли повернуть їх назад. А якщо через кілька років після суду вдавалося дістати спецгроші, то купюри залишалися міченими і в оборот їх пускати не можна було. Їх передавали до Нацбанку для утилізації, натомість мали надрукувати нові. Все це дуже затягувало процес.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!