Син волинського бійця мріє про зустріч з Вакарчуком

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: 050-973-44-84; 0997508538; 0989481450.

Свій тринадцятий день народження уже за кілька днів відзначить наш черговий іменинник з числа діток Небесного Легіону – Дмитро Галас. Хлопець є сином Галаса Олександра Павловича, бійця Збройних сил України.

Під час 2-ї хвилі мобілізації він перебував в АТО півтора року. Служив у 26-й окремій артилерійській бригаді, воював під Горлівкою у званні капітана. Після демобілізації отримав звання майора і підписав новий контракт, щоб продовжити захищати Україну.

6-го травня 2016 року на урочистостях, присвячених Дню матері, ще встиг привітати мужніх жінок, що дочекалися своїх синів з війни. Ніхто тоді не очікував, що це будуть останні слова Олександра. Того ж дня його серце перестало битися – за кілька днів до чергового відправлення на Схід... Після смерті годувальника сім’я лишилась один на один зі своїми проблемами.

Зараз хлопець навчається у 7 класі місцевої гімназії. Навчання йому дається легко, особливо з тих предметів, що йому найбільше до душі – біологія, фізика, хімія, українська мова, образотворче та музичне мистецтво, фізкультура. Трохи складніше освоює Дмитро німецьку та англійську мови. Окрім основного навантаження по шкільній програмі хлопець має додаткові уроки у музичній школі, де вчиться гітарному мистецтву. А ще, він із превеликим задоволенням розвиває свій кругозір за читанням енциклопедій, що невдовзі стане йому в пригоді при складанні іспитів ЗНО.

Найбільшим захопленням нашого іменинника на даний час є риболовля. Також він любить ходити до лісу по гриби. На природі, чи то з вудкою, чи то з кошиком в руках, у Дмитра є вдосталь часу, щоб обдумати своє майбутнє. Тому з вибором професії він уже визначився і свідомо говорить, що хоче стати лікарем, щоб рятувати людські життя.
Дмитру пощастило у 2015 році потрапити до Угорщини.

“Гарні краєвиди, гарний табір та все, що в ньому відбувалося”, - так коротко характеризує цю поїздку хлопець. Та у мріях своїх він уже бачить “Статую Свободи” у США, і колись прагне неодмінно туди потрапити.

У домашніх тваринах хлопець розуміється як справжній біолог. Каже, що йому до вподоби ручні декоративні домашні щурики, хом’ячки, собаки, коти, птахи (папуги та канарейки), морські свинки, кролики, черепахи та риби. І цей перелік можна продовжувати до безкінечності. Колись Дмитро мав улюбленця - щурика Яшу (біленького з червоними очима). Також він мав уже 7 папуг та дві амадіни (хлопчика Аладіна та дівчинку Жасмін), а ще 10 хом’ячків. Зараз же іменинник удома тримає щуриху Міку та собачку Жулю.

На мультфільми хлопець часу вже не має, але пригодницькі фільми любить подивитися. Одним із таких є фільм про людину-павука. Дмитро захоплюється його героїчними вчинками.

Серед відомих українців наш іменинник мріяв би коли-небудь зустрітися із славнозвісним співаком Святославом Вакарчуком, який надихає його не лише піснями, а й своєю принциповою позицією щодо ситуації в Україні.

Бо ж і Дмитро щиро бажає миру у всьому світі, а в першу чергу у нашій рідній Батьківщині. Він говорить, що Україна – то його ненька, його рідна домівка, землі, на яких він зростає та дорослішає. Якщо колись і йому доведеться стати на захист Вітчизни, то Дмитро не задумуючись готовий буде віддати за неї своє життя. Власний приклад такої пожертви він має, бо ж тато для хлопця був безумовним авторитетом, і навіть після його смерті наш іменинник у всьому намагається його наслідувати.

Прислухатись та поважати думку дорослих Дмитра змусив один випадок, коли він вирішив навчитися кататися на скейтборді. Тоді рідні просили його надягнути захисне спорядження, але він знехтував порадам і врешті решт серйозно впав, зламавши палець. Відтоді хлопець завжди прислухається до порад старших.

А про свою матусю син говорить, що вона добра, весела, витривала, допомагає йому миттєво за необхідності і завжди піклується про нього, а хлопець, у свою чергу, її безмежно любить та підтримує, як морально, так і фізично.

Оскільки після смерті батька Дмитро лишився єдиним чоловіком у сім’ї, а мама була змушена розрахуватися з роботи через низьку заробітну плату, то виживати родині доводиться за рахунок сезонних заробітків закордоном. Жодних компенсацій з держбюджету вони не отримали. Подекуди мамі доводиться їздити на заробітки за кордон і лишати хлопця самого на господарстві. Тож основну роботу по дому наш іменинник уже виконує давно: прибирає, замітає у домі, миє посуд та навіть ремонтує, коли щось зламається. Власне по цій причині, на місці наших політиків, хлопець першочергово б підняв пенсії та заробітні плати простим громадянам, щоб люди за ці кошти могли б вижити у своїй країні, а не змушені були їздити по закордонних заробітках.

Як і кожен підліток, іменник мріє про смартфон, та мама додає, що радий буде він будь-якому подарунку, у тому числі і новим предметам гардеробу чи взуття (у цьому постійно існує потреба, тому необхідні розміри ми вкажемо нижче).

Цей хлопець, попри всі негаразди зі здоров’ям та матеріальну скруту, найбільшою проблемою у своєму житті називає втрату батька. І не дивно, бо ж ніякі інші і поруч не стоять із втратою найдорожчої людини, прекрасного татка та чудового сім’янина.

Волонтери проекту «Діти Небесного Легіону» закликають волинян допомогти влаштувати дитині свято.

Інформація для благодійників: день народження Дмитра 1 листопада, йому виповниться 13 років. Ріст: 170. Розмір одягу: XXL. Розмір взуття: 43. Омріяний подарунок: смартфон.

Маєте бажання підтримати дітей – переказуйте кошти нашому координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!