У Луцьку поети «окупували» міськраду. ФОТО

У неділю, 8 жовтня, у Луцьку фінішував міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Lutsk».

Варто відзначити, що локацією, у стінах якої завершили цьогорічний триденний захід була сесійна зала Луцької міської ради. Втім, у неділю тут не ділилися на фракції, не голосували за питання у порядку денному, на початку заходу не лунав гімн України, однак регламент був у повному складі, - пише ВІП. Словом, у місці, де вирішуються найважливіші питання міста, для поціновувачів літературного слова заговорила Естонія, Польща та Україна.

Відтак, розпочали зустріч із виступу президента міжнародної літературної корпорації «Meridian Czernowitz» Святослава Померанцева, який наголосив на тому, що впродовж останніх трьох днів у Луцьку головують люди культури, а місце, у якому сьогодні зібралися поціновувачі поезії - сесійна зала Луцькради, вибране не випадково.

«Кожен крок є продуманим. Сьогоднішнє місце проведення – це локація-метафора, яка є дуже символічною. Три дні у Луцьку головують поети, і люди, які споживають культуру, і, які відчувають себе її частиною. Культура – це не лише читання віршів десь у залі, політика – це теж частина культури».

Директорка фестивалю Ельвіра Яцута поетів з Луцька називає господарями міста, а відтак зачитати поезію вона запросила волинського поета та журналіста Петра Коробчука. Варто відзначити, що більшість прочитаних у сесійній залі віршів, торкалися присутніх духом патріотизму.

«Слава Україні! Смерть ворогам!» - такими словами завершив свій виступ Коробчук.

Наступною поділилася своєю поезією викладачка СНУ імені Лесі Українки, мандрівниця та поетеса Олена Кицан-Пашук.

«Жінка закохана, бо ще не знає, що рукавичка чоловічого серця бездонна, і вмістить усіх охочих, а особливо тих Попелюшок, яким байдуже, у чиїй казці забути спіднє», - слова із поезії пані Олени.

Особливістю заходу є те, що одночасно із відомими авторами, організатори поетичного дійства дають можливість читати авторам-початківцям. Так, познайомили присутніх і з віршами наймолодшої учасниці фестивалю Юлії Нікітюк.

«Насправді, сьогодні дуже важливий день. Мої вірші хочуть, щоб ви їх почули, і дуже хочуть, щоб ви їх відчули», - представившись, сказала дівчина.

Почала Юлія із поезії про війну.

«Мало про неї говорити. Мало на щось сподіватись. Марно покладатись на когось. Там – з лівого боку щемить. Діагноз – війна. Потрібні ліки. Негайно! Внутрішньовенно», - прочитала авторка.

Свою сімейну історію у віршах розповіла письменниця із Києва Ірина Цілик, чоловік якої воював на Сході. Якось, приїхавши до нього на декілька днів, подружжя поселили у палату місцевої лікарні, де лікують поранених бійців. Подушки у формі трикутника, старенька понівечена ікона, більше п’яти ліжок, і автомат під ліжком – усе це жінка описала у своєму вірші.

«Я поставлю подушки трикутником, як було. Хоча в них лишилися сни про майбутнє у великих містах, назви яких наразі не мають жодного значення», - завершила вірш пані Ірина.

Під час фестивалю звучала й литовська мова. Присутні мали змогу насолодитися атмосферним уривком з роману литовського автора Геркуса Кюнчуса «Литовець у Вільнюсі».

Втім, найбільше вразив присутніх гість з Естонії Юрген Русте. У той момент, коли усі учасники фестивалю читали власну поезію сидячи у кріслі, він привернув увагу усіх присутніх на заході лучан та гостей міста дещо нетиповою поведінкою. Юрген, взявши надрукований текст, демонстративно підходив до своїх слухачів, намагаючись приділити увагу кожному із присутніх на дійстві. Відмовившись від мікрофону, він читав прозові твори просто, сидячи на килимі. Варто відзначити, що деякі уривки із поезії чоловік навіть наспівував, закликаючи Павла Коробчука, який сьогодні читав переклади іншомовних текстів, виголошувати український текст із такою ж мелодією.

«Мені б дуже хотілося, аби в цій сесійній залі якомога частіше і більше говорили про культуру», -завершила триденний фестиваль Ельвіра Яцута.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!