Учасники АТО розповіли шацьким школярам про війну з Росією
Учасники АТО розповіли шацьким школярам про війну з Росією та про героїчні подвиги бійців роти спеціального призначення «Світязь».
Останні чотири роки Україна знаходиться у стані неоголошеної війни з Росією: у Донецькій та Луганській областях від рук «старшого брата» щодня гинуть кращі сини України. Родини втрачають чоловіків, братів, батьків, синів, - пишу Район.Шацьк.
Про героїчні подвиги учасників АТО з Волині, зокрема, роти спеціального призначення «Світязь», розповіли старшокласникам НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназії смт Шацьк» учасники АТО з Ківерець Андрій Квач та його побратим Віталій Віліканов.
Спочатку чоловіки розповіли школярам про себе. Виявляється, вони обидва – колишні вчителі. Андрій Квач має за своїми мужніми плечима 18 років педагогічного стажу, з яких – роки роботи у Ківерцівському медичному коледжі та три роки директорування у школі села Прилуцьке. Проте коли розпочалася війна на сході, Андрій Степанович полишив професію педагога і без жодних вагань записався добровольцем у роту «Світязь». За його професію колишній вчитель і отримав позивний «Дєрік».
Не менш цікава та захоплива доля у його побратима та земляка – Віталія Віліканова. Сам чоловік лише народився у Ківерцях та там же провів свою юність. Згодом доля закинула його в Луганськ, де він 25 років працював вчителем фізкультури та математики, а пішовши на пенсію – подався у шахтарі. А коли у його місто Луганськ, яке за десятиліття стало рідним, вступили російські війська, організував у місті групу патріотів, котрі вночі підстерігали місцевих сепаратистів та «навчали», що таке Батьківщина та український прапор. Згодом, коли там стало стало небезпечно залишатись українцям- патріотам, Віталій Гаврилович покинув окупований Луганськ й у свої поважних 68 років записався добровольцем в роту «Світязь».
Зараз Віталію Гавриловичу 71 рік, він рік живе у Ківерцях та їздить по школах Волині і проводить уроки патріотизму, в яких розповідає про власний досвід боротьби з російськими окупантами, про одну з найтрагічніших сторінок в історії роти спецпризначенців «Світязь» - Іловайський котел.
Сімом бійцям-волинянам з роти не вдалося вийти живими з того пекла, яке влаштували російські війська на День незалежності 24-29 серпня.
Саме про історії цих бійців був знятий фільм «Світязь: дорога болю і слави», котрий здобув гран-прі на міжнародному кінофестивалі документальних фільмів у Польщі. У фільмі показано спогади Андрія Квача про те, як бійці «СВітязя» виходили з Іловайська, як втрачав своїх побратимів, котрі за декілька місяців війни стали найближчими людьми, яким можна довіритися у хвилину небезпеки. Це фільм про мужність і відважність, самопожертву заради побратимів, взаємопоміч і взаєморозуміння, жертовність і любов, що зворушує глядачів уже з перших секунд перегляду.
Цей фільм учасники АТО й показали на екрані старшокласникам Шацької школи-гімназії.
«Офіційно в Іловайському котлі загинуло 366 бійців, а до цього часу більше 800 залишаються зниклими безвісти. Ми допомагаємо рідним знайти хоча б тіла хлопців, котрі загинули в Іловайську та були поховані як невідомі солдати,» - розповів Андрій Квач.
«Ви повинні вміти воювати, вчитися захищати своїх рідних та свій край, коли на нашу землю ступить нога ворога,» - закликав хлопців-старшокласників Віталій Віліканов.
В знак подяки за цікавий та повчальний урок та розповіді учасникам АТО подарували квіти та привітали із днем вчителя, а десятикласниця Катерина Хвисючик – пісню.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Останні чотири роки Україна знаходиться у стані неоголошеної війни з Росією: у Донецькій та Луганській областях від рук «старшого брата» щодня гинуть кращі сини України. Родини втрачають чоловіків, братів, батьків, синів, - пишу Район.Шацьк.
Про героїчні подвиги учасників АТО з Волині, зокрема, роти спеціального призначення «Світязь», розповіли старшокласникам НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназії смт Шацьк» учасники АТО з Ківерець Андрій Квач та його побратим Віталій Віліканов.
Спочатку чоловіки розповіли школярам про себе. Виявляється, вони обидва – колишні вчителі. Андрій Квач має за своїми мужніми плечима 18 років педагогічного стажу, з яких – роки роботи у Ківерцівському медичному коледжі та три роки директорування у школі села Прилуцьке. Проте коли розпочалася війна на сході, Андрій Степанович полишив професію педагога і без жодних вагань записався добровольцем у роту «Світязь». За його професію колишній вчитель і отримав позивний «Дєрік».
Не менш цікава та захоплива доля у його побратима та земляка – Віталія Віліканова. Сам чоловік лише народився у Ківерцях та там же провів свою юність. Згодом доля закинула його в Луганськ, де він 25 років працював вчителем фізкультури та математики, а пішовши на пенсію – подався у шахтарі. А коли у його місто Луганськ, яке за десятиліття стало рідним, вступили російські війська, організував у місті групу патріотів, котрі вночі підстерігали місцевих сепаратистів та «навчали», що таке Батьківщина та український прапор. Згодом, коли там стало стало небезпечно залишатись українцям- патріотам, Віталій Гаврилович покинув окупований Луганськ й у свої поважних 68 років записався добровольцем в роту «Світязь».
Зараз Віталію Гавриловичу 71 рік, він рік живе у Ківерцях та їздить по школах Волині і проводить уроки патріотизму, в яких розповідає про власний досвід боротьби з російськими окупантами, про одну з найтрагічніших сторінок в історії роти спецпризначенців «Світязь» - Іловайський котел.
Сімом бійцям-волинянам з роти не вдалося вийти живими з того пекла, яке влаштували російські війська на День незалежності 24-29 серпня.
Саме про історії цих бійців був знятий фільм «Світязь: дорога болю і слави», котрий здобув гран-прі на міжнародному кінофестивалі документальних фільмів у Польщі. У фільмі показано спогади Андрія Квача про те, як бійці «СВітязя» виходили з Іловайська, як втрачав своїх побратимів, котрі за декілька місяців війни стали найближчими людьми, яким можна довіритися у хвилину небезпеки. Це фільм про мужність і відважність, самопожертву заради побратимів, взаємопоміч і взаєморозуміння, жертовність і любов, що зворушує глядачів уже з перших секунд перегляду.
Цей фільм учасники АТО й показали на екрані старшокласникам Шацької школи-гімназії.
«Офіційно в Іловайському котлі загинуло 366 бійців, а до цього часу більше 800 залишаються зниклими безвісти. Ми допомагаємо рідним знайти хоча б тіла хлопців, котрі загинули в Іловайську та були поховані як невідомі солдати,» - розповів Андрій Квач.
«Ви повинні вміти воювати, вчитися захищати своїх рідних та свій край, коли на нашу землю ступить нога ворога,» - закликав хлопців-старшокласників Віталій Віліканов.
В знак подяки за цікавий та повчальний урок та розповіді учасникам АТО подарували квіти та привітали із днем вчителя, а десятикласниця Катерина Хвисючик – пісню.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0