У Луцьку показали, як з «Ромео і Джульєтти» створити п’єсу про Гамлета. ФОТО

Чимало людей прийшли в магазин одягу «Едельвіка», щоб подивитися трагікомедію «Академія сміху» від рівненських театралів.

Виставу презентували 16 вересня в рамках четвертого міжнародного фестивалю театру за межами театру «Мандрівний вішак».

Показ п’єси розпочався пізніше, ніж планували, оскільки організатори намагалася вмістити у приміщенні усіх глядачів, яких прийшло більше, ніж очікували.

Традиційно до присутніх звернулися Пан Мандрішак та Пані Вішакова, які озвучили імена усіх спонсорів. Крім того, представили членів суб’єктивного журі, яке згодом обере найкращий колектив фестивалю.

Згодом актори рівненського колективу – Лабораторія сучасної драматургії та режисури – презентували свій перший проект. Це вистава «Академія сміху» японського драматурга Кокі Мітані.

Всю п’єсу грали два актори. Одна з ролей – новопризначений Цензор, інша – молодий драматург. Цензор постійно незадоволений писаниною митця, тож він раз за разом відсилає його переписати п’єсу. В іншому разі драматург не отримає дозволу на її постановку, оскільки «не можна сміятися у такий важкий для країни час».

При чому, комічність вистави створюється через абсурдність вимог Цензора: то він просить десь додати фразу «Боже, бережи імператора», то просить із твору «Ромео і Джульєтта» створити п’єсу про Гамлета.

Письменнику вдається виконати забаганку: Джульєтта стає коханою Гамлета. Але у Цезора нові вимоги: щоб у середньовічній виставі з’явився поліцейський. Ситуація загострюється, коли посадовець озвучує останній наказ: за ніч написати комедію, яка була б ніскілечки не смішною.

Врешті драматург так старався, що нова п’єса вийшла найсмішнішою з-понад усіх попередніх варіантів. Цензор без почуття гумору, читаючи сценарій, сміявся аж 83 рази. Навіть придумав інший фінал: щоб Гамлет і Джульєтта померли, поставивши один одному отруйні клізми.
Але постановка п’єси неможлива: драматург іде у військо.

Цей момент нагадав глядачам про війну в Україні, тому що Цензор просить митця повертатись живим.

«І не смійте помирати за нашу велику Батьківщину!» - каже він.
Та насамперед вистава про непорозуміння між владою і творчою елітою.
«Щось не так в нашому суспільстві, якщо не можна вільно писати», - озвучує драматург одну з проблем, яку порушує п’єса.

На закінчення першого акту глядачі відреагували бурхливими оплесками, а після завершення вистави звелися на ноги, скандуючи «Браво!» та «Режисера!».

До слова, показ став можливим завдяки об’єднанню зусиль керівників трьох рівненських театрів - Юрія Паскаря, Євгена Васильєва та Олексія Титаренка.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!