Голова сільради з Волині пішов до армії після того, як мобілізував 27 земляків

Сільський голова Ростислав Гресик із Волині у 2015 році відправив до армії 27 земляків. Після того, як хлопці повернулися додому, записався до війська сам.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби 14-ї окремої механізованої бригади у Facebook.

У кожного з військовослужбовців нашої бригади був свій власний, особливий шлях до війська і на фронт. І рішення про те, чому саме він має бути в строю та на передовій, приходило до кожного по-різному.

Командир відділення однієї з рот ремонтно-відновлювального батальйону сержант Ростислав Гресик, у нещодавньому минулому – голова однієї з сільських рад на Волині, каже, таке рішення прийняв після того, як у 2015 році відправив 27 земляків на мобілізацію.

«Після цього, аби не говорили, що сільській голова відправляє хлопців на фронт, а сам відсиджується в чиновницькому кріслі, вирішив і сам піти до війська. Озвучив своє рішення дружині. Вона, до мого здивування, його повністю підтримала, усвідомлюючи, що інакше односельці не зрозуміють, чому їхніх чоловіків, синів і батьків я відправив у бліндажі та окопи, а сам лишився вдома з сім’єю. Щоправда, від служби я міг бути звільнений за законом, адже є батьком 4 дітей, моїм молодшим синам зараз по 7 і 5 років. Але я не хотів так… Й ще жодного разу не пошкодував про прийняте рішення. Мабуть, тому, що мені ще з часів строкової служби щастить із офіцерами. От і тут - чудовий командир, толкові побратими – на що жалітись?» - каже Гресик.

Він розповів: «А ще надзвичайно тішить те, що всі хлопці, яких відправив на мобілізацію, додому повернулися живими та здоровими, за виключенням одного, який отримав поранення. До слова, 9 з них після демобілізації вирішили продовжити служити в ЗСУ вже за контрактом. Та й я сам, коли в 2015 ішов «здаватися» у військкомат, загітував іти служити багатьох товаришів, які зараз продовжують службу, в тому, числі, й у 14 бригаді! То ж можна вважати, що я дещо «підкоректував» не тільки свою долю, а й багатьох хлопців, які зараз із честю боронять Україну!»

Гресик запевняє: в курсі того, що відбувається у сільраді, адже підтримує постійний зв'язок з колишніми колегами.

«Вони, буває, звертаються за порадою, адже маю за спиною 5 років досвіду головування. Я спокійний за своє село й за сільську раду в цілому – села великі, перспективні - будуть розбудовуватись і квітнути. Та маємо для цього тут, на фронті, здобути перемогу! До слова, всі мої земляки – учасники АТО, й ті, хто не є односельцями, але звернулися в нашу сільську раду з метою отримання земельних ділянок, вже їх отримали», - розповів військовий.

Зі значно більшою гордістю навіть, ніж про рідне село, сержант Ростислав Гресик розповідає про своїх дітей. Його старший син, який рік прослужив у Нацгвардії, нині вже знайшов роботу в Луцьку, у візовому центрі. Донька працює медсестрою у Ратнівській районній лікарні. А двоє менших ходять у школу та в садок.

«Звичайно, і дружина, і діти скучають за чоловіком і татом. Менші присилають власні малюнки, аби підтримати мене. Щоправда, під час телефонних розмов цікавляться не тільки моїми справами, а й обов’язково справами Вулкана – нашого місцевого пса, про якого я їм розповів. Син, якому 7, часто каже, аби я прислав за ним літак чи вертоліт, і він приїде захищати Україну…» - сміється Ростислав Гресик.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!