Підсумки-2012: ТОП-5 вуличних акцій у Луцьку

Найгучніші революції починаються на найменших вуличках. Увагу тисяч людей здатна привернути одна особа. А дивакуватий перехожий, якого завбачливо обходить більшість, завтра може опинитися на чолі натовпу невдоволених…

Черговий підсумок року від ВолиньPost – про вуличні акції, що відбулися у місті Луцьку. Вони не просто пожвавлювали сірі будні луцьких тротуарів і площ. Ці акції – прояв життєздатності громадянського суспільства, вони – свідчення ініціативності, відкритості і, якщо хочете, сміливості лучан.

«ХТО ТУТ НАКЛЕПНИК!?»

Розмови про журналістську солідарність у волинських реаліях – щось сходе на «покращення життя вже сьогодні» з вуст влади. Себто, на словах є, а от на практиці…. У цьому сенсі 2012 рік став унікальним. Хоча б на декілька днів.

Адже 20 вересня, в дощову холодну погоду, домовившись через соціальну мережу (якою активно користуються далеко не всі журналісти), захищати своє право на свободу думки і слова, вийшли представники практично усіх луцьких медіа – різних форм власності та видів.

З гаслами «Журналіст - не наклепник» та «Хочемо казати правду» до стін Волинської облдержадміністрації вийшло півсотні луцьких журналістів.

Дехто з присутніх зізнавався, що багатьох колег «вживу» побачив вперше. Долучилися до вуличної акції журналісти, які нині працюють у ЗМІ і ті, хто зараз очолює прес-служби, або й дописує на умовах фрілансінгу. Були й представники громадських організацій. І навіть політики «примазалися» - адже пікет відбувався трошки більше як за місяць до виборів.

Протестуючи проти ухвалення закону, що передбачає кримінальну відповідальність за наклеп, волинські ЗМІ виявили солідарність з колегами з інших регіонів і показали, що здатні відокремити власні амбіції від загальнопрофесійних інтересів, забути про конкуренцію, «зоряність» і зневагу до «менш професійних» колег, підсунути усі дед-лайни заради спільної мети.

ФАН-МАРШ

У Луцькій команді ФК «Волинь» 2012 року відбулися значні зміни. Новий тренер, нові гравці, нові скандали. Єдине, що залишалося незмінним – це фанати 17 сектору, які залишалися з командою тоді, коли «Волинь» вигравала на виїзді, чи тоді, коли з тріском програвала ледь не у кожному домашньому матчі.

Чого гадати – гра ФК «Волинь» цього сезону не відрізнялася особливими успіхами. Втім, як відомо, чимало вболівальників футболу приходять на стадіон не для того, щоб побачити унікальні фінти футболістів, а за емоціями і спортивними пристрастями.

Влітку 2012 року був один матч, який запам’ятався не лише фанатам, любителям футболу, а й звичайним лучанам. Бо декілька сотень вболівальників влаштували на вулицях міста марш-ходу з феєрверками, піснями, кричалками, барабанним стуктом і танцями. Це було 19 серпня, напередодні матчу з ФК «Зоря»».

ВІДКРИТТЯ ТУРИСТИЧНОГО СЕЗОНУ

За багато років у Луцьку вперше заговорили про туризм. Ні, навіть не так. Уперше щось систематично почали робити для того, аби туристи заговорили про Луцьк.

І навіть відкриття сезону влаштували, яке викликало приблизно таку емоцію: «Ось що може бути, якщо до справи залучити молодих і ініціативних людей».

Відкриття туристичного сезону нагадувало певною мірою відкриття сезону театрального: левову частку в ньому зіграли саме актори театру «Гармидер». Вони створювали атмосферу минулих століть – змушували дивуватися з живих скульптур, показували історію пивоваріння, давали змогу спостерігати за кавуванням лучан початку 20 століття та навіть запрошували танцювати танго.

Дійство, що відбулося ввечері опісля джазового фестивалю 18 травня 2012 року, в доброму сенсі шокувало лучан, які звикли бачити такі перфоменси у сусідніх містах та країнах. Вулична акція була жива, емоційна, багатогранна і непримушена.
Справді добрий почин.

ТАНЦЮВАЛЬНИЙ ФЛЕШМОБ

Танцювальні поставки на вулицях міст України перестали бути новинкою завдяки телевізійним проектам та шоу. Наприклад таким, як шоу «Майданс», «Танцюють всі».

Але в обласному центрі Волині до останнього часу не проходили вуличні танцювальні акції. Хіба тільки вуличні брейк-дансери інколи виступали.

Традицію рухатися під музику просто неба на Театральному майдані започаткували саме в 2012 році, зокрема, завдяки проекту «Танцюй з нами». Сміливим міщанам різного віку та статті пропонували навчитися танцювати сальсу, авторську постановку, макарелу, латиноамериканські танці та віденський вальс. Ініціатива зібрала десятки лучан.

Проект закінчився фінальним танцем, а також сюрпризом від іншої танцювальної формації – клубу сучасного танцю «СК-Денс». Клуб влаштував флеш-моб, станцювавши постановку в стилі хастл. На такий крок учасники «СК-Денс» пішли, аби танцем привернути увагу влади до відсутності належної кількості залів для занять і змістовного дозвілля.



МИСТЕЦТВО В РУСІ

Сучасне мистецтво і митців часом важко зрозуміти. Адже новітня традиція вираження художнього замислу великі надії покладає на ініціативного, готового до спілкування і дискусії глядача/слухача/читача.

Для того, щоб розпалити цей діалог, обидва світи – глядач і митець – повинні принаймні зустрічатися. На жаль, у луцьких реаліях, спілкування часто зводиться до вузького кола осіб.

Як казав французький письменник Фредерік Бегбедер: «Видавці не читають книг: вони їх видають; критики не читають книг: вони їх переглядають; висновок: ніхто, крім письменників, книг не читає».

Тому ініціативні і молоді художники, які називають себе Небо Міріам, Маргарита Паламарчук, Сергій Нескажу вирішили стати для свого глядача Магометом, який вирішив сам піти до гори.

Серед вуличних акцій, на яких лучанам показали картини, варто наголосити на двох подіях – спочатку художники у костюмах «чортівні» пройшлися містом, тримаючи в руках картини. А потім вивісили свої творіння у вікнах старого готелю в центрі міста.

Можна довго сперечатися про красу, потворність, позитив чи негатив від побаченого, втім констатувати, що діалог розпочався, беззаперечно, можливо.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!