Лучанка про німецькі дороги: настільки рівні, що аж нудно

Журналістка Еля Серкожаєва поїхала мандрувати Європою та ділиться враженнями від побаченого та почутого з читачами Інформаційного агентства ВолиньPost.

Її перша "нотатка" про місто Дрезден.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОТАТОК МАНДРІВНИКІВ

ТАКОЖ ПІДПИШІТЬСЯ НА СТОРІНКУ РУБРИКИ В FACEBOOK

Саксонський край вкритий густими зеленими лісами та жовтими полями. З-за лісу може неочікувано вигулькнути замок, похизуватись своїм гострим червоним дахом, і так само заховатись у далечині.

Поля прикрашають вітряки. Великі та могутні вони безшумно ловлять вітер і крутяться, виблискуючи на сонці.

Про дороги навіть не хочеться писати, бо точно не скажу нічого нового. Вони настільки рівні, що аж нудно. Для мене, як людини, яка проїхала автостопом майже всю Україну, заснути в автобусі на німецьких дорогах - нереально.

До Дрездена ми потрапили у суботу вранці. І дуже вразила тиша. На вулицях - нікого. Автомобілів майже нема. Часом проїжджає, порушуючи цю гіпнотичну тишу, самотній трамвай. А людей цієї пори майже нема.

У мене склалась думка, що велосипедисти тут для пішоходів є більшою загрозою, ніж автомобілі. Вони тут скрізь: в шоломах і без. Поодинокі, парами, цілими родинами. Малі і старі. Тут педалі крутять усі. Іноді, коли із-за рогу вискакує "зграя" велосипедистів, здається, що тут тебе і роз'їдуть. Але ні, промчали повз, дзвонячи у дзвоники, аби інші роззяви дали дорогу.

Дрезден - це місто поєднань. Тут старовинна архітектура добре почуває себе серед новітніх технологій. Над старовинними церквами час від час пролітають гелікоптери. А серед новеньких БМВ та Мерседесів люксових класів, на дорозі можна побачити ретро авто та карети.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО МАНДРІВКУ ЕЛІ СЕРКОЖАЄВОЇ У ДРЕЗДЕНІ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!