Українська армія – це не солдати в гумових капцях, - капелан із Волині
Дух підтримки військових в українському суспільстві дуже сильний. Але зараз змінилася сама концепція волонтерства.
Про це заявив настоятель Свято-Миколаївського храму міста Каменя-Каширського протоієрей Володимир Мицько, - передають Волинські новини.
Отець Володимир побував у зоні АТО із капеланською та волонтерською місією. Він заперечує, що вогник волонтерства вже не так яскраво палає в душах наших громадян, як це було у 2014 році.
«Дух підтримки фронту дуже сильний. Зараз змінилася лише сама концепція волонтерства. Українська армія – це вже не солдати в гумових капцях, вона щодень міцніє, тилове забезпечення налагоджене. Військовослужбовці отримують більш-меш достойну зарплату, вони тепер самі спроможні собі щось придбати. Але це не означає, що солдату не потрібна наша з вами допомога. Якщо він не відчуватиме підтримки, то складе зброю й піде додому», - каже священик.
На його думку, бійцям зараз найбільше потрібні молитва за них, духовно-моральна підтримка.
«Солдати розуміють, що змушені через це все пройти. Коли щодня і щоночі над головами пролітають снаряди, кулі, тоді кожна людина задумується про життя, про те, чи потрібна ця війна їй. Дитячі листівки, продуктові набори з рідних місць сильно змінюють і зміцнюють дух військових. Ось приклад! Коли ми привезли їм домашні смаколики, смачне варення, то бачили б ви, як раділи хлопці, як світилися їхні очі, яку вдячність вони випромінювали, що про них пам’ятають. Саме у такі моменти на війні приходить розуміння: а хто, якщо не ми?!» - додав отець Володимир.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це заявив настоятель Свято-Миколаївського храму міста Каменя-Каширського протоієрей Володимир Мицько, - передають Волинські новини.
Отець Володимир побував у зоні АТО із капеланською та волонтерською місією. Він заперечує, що вогник волонтерства вже не так яскраво палає в душах наших громадян, як це було у 2014 році.
«Дух підтримки фронту дуже сильний. Зараз змінилася лише сама концепція волонтерства. Українська армія – це вже не солдати в гумових капцях, вона щодень міцніє, тилове забезпечення налагоджене. Військовослужбовці отримують більш-меш достойну зарплату, вони тепер самі спроможні собі щось придбати. Але це не означає, що солдату не потрібна наша з вами допомога. Якщо він не відчуватиме підтримки, то складе зброю й піде додому», - каже священик.
На його думку, бійцям зараз найбільше потрібні молитва за них, духовно-моральна підтримка.
«Солдати розуміють, що змушені через це все пройти. Коли щодня і щоночі над головами пролітають снаряди, кулі, тоді кожна людина задумується про життя, про те, чи потрібна ця війна їй. Дитячі листівки, продуктові набори з рідних місць сильно змінюють і зміцнюють дух військових. Ось приклад! Коли ми привезли їм домашні смаколики, смачне варення, то бачили б ви, як раділи хлопці, як світилися їхні очі, яку вдячність вони випромінювали, що про них пам’ятають. Саме у такі моменти на війні приходить розуміння: а хто, якщо не ми?!» - додав отець Володимир.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0