«Ломка минала, а в голові те ж бажання… ВКОЛОТИСЯ», - історія луцьких наркоманів, які побороли залежність

«Я не міг повірити, що така гарна дівчина може бути наркоманкою».

Історія про те, як наркомани Григорій та Оля вийшли з полону дурману і створили сім’ю, з'явилася на шпальтах ВолиньPost під назвою «Вен вже не було – коловся в шию». Історія наркоманів, які змогли повернутися до життя»

– Я з Луцька, жив біля п’ятої школи, слухав музику. Вже в 13 років добре грав на гітарі, – розповідає усміхнений бородань. – Тоді кожен другий хлопчик грав, бо це було модно. З двора долинала музика: то Цой, то афганські, то свої власні…

Полюбив я рок-музику. Невдовзі створив власну музичну групу. Почали виступати з концертами в Луцьку і навіть інших містах України. У 16 років мене вже знали в луцьких музичних колах. Із відомих музикантів, які починали з нами, – гітарист Андрій Муха у «Бумбоксі» та Сашко Положинський.

Це два винятки. Щодо решти, то багато «наших» емігрували за кордон, а то й згнили у в’язниці чи пропали від наркоти.

Роль гітариста виконував у двох групах. У 90-х вони були на слуху – «Вспишка обратно» (гранж, нірвана-стиль) та «МММБ» (Музыка Молодости Моей Бабушки), де грали регі-припанковані.

Всі великі музиканти, на яких я рівнявся, вживали наркотики. І я спробував. Починав з легких, а потім уперше вколовся. Дуже сподобалося. Я відчув те, чого не відчував раніше. Ця сила виокремлювала мене. Додавала таємничості, як мені тоді здавалось.

У лихі 90-ті серед моїх знайомих кожен другий вживав наркотики. Це було дуже дешево і доступно, – зізнається колишній наркоман. – Травку тоді курила практично вся молодь. Коли я зрозумів, що вже «на голці» – було пізно щось робити. Батьки закривали в психлікарні, наркодиспансері. На мені випробовували нові програми боротьби з наркозалежністю шляхом заміни синтетичними речовинами. Возили до бабусь.

ЧИТАТИ СТАТТЮ ПОВНІСТЮ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!