На посаду директора драмтеатру – три кандидати

Очолити Волинський академічний обласний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка виявило бажання лише 3 людини.

Зокрема, 11 червня завершився прийом заявок від кандидатів на посаду директора-художнього керівника цього закладу, – пише ВАР.

Залишитися на своїй посаді має намір Анатолій Глива, який очолює театр ще з 2011 року. Також воліє обійняти цю посаду нинішній заступник директора Ігор Власюк. Єдиною жінкою серед кандидатів виявилась режисерка Наталія Максимчук, яка не є представником драмтеатру, проте є керівником аматорських театральних студій і добре відома як сценарист та драматург.

Уже сформували і склад конкурсної комісії. В управлінні культури Волинської ОДА запевняють, що конкурс буде відкритим та прозорим і охочі можуть взяти участь і поспостерігати за процесом обрання нового директора.

Комісія складатиметься з 9 членів. До неї увійшли не лише театрали та працівники сфери культури, а й заступник голови Волинської обласної ради Роман Карпюк, начальник управління культури Валерій Дмитрук і очільниця відділу культури і мистецтв Марія Назаревич. Відомими у сфері культури є Василь Панасюк, Данило Поштарук, Віктор Тиможинський, Ярослав Корнилюк і Петро Савош.

Однак, аж ніяк у категорію цих фахівців у сфері мистецтва і зокрема театру не вписується екс-нардеп від Волині, медик за фахом — Володимир Карпук. Та вочевидь, неабияку роль у його обранні до числа членів конкурсної комісії відіграв то факт, що дружина екс-нардепа — Надія Карпук – довгий час пропрацювала завідувачкою трупи Волинського драмтеатру.

Керівництво управління запевняє, що конкурс буде прозорим і відкритим. Перше засідання відбудеться вже 21 червня у приміщенні Волинської державної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, на якому будуть розглянуті особові справи кандидатів.

Проте видання зазначає, що виникає низка питань до самих кандидатів. Чи не найбільше розмов точиться навколо самого Анатолія Гливи. Він понад 30 років працював заступником директора, а з 2011 року взагалі очолив Волинський обласний муздрамтеатр. Наприкінці 2016 року у нього завершився термін дії 5-річного контракту і Ігор Палиця призначив Анатолія Гливу тимчасовим виконувачем обов’язків директора цієї театральної установи.

Вочевидь, він і не переймався б питанням продовження контракту ще довго. Проте за новими змінами у законодавстві, при завершенні будь-якого контракту з керівниками комунальних установ та підприємств оголошується новий конкурс і попередній директор на рівних умовах з іншими йде змагатись за посаду.

Анатолій Глива заручився підтримкою значної кількості працівників театру. Також він має підтримку і нового головного режисера Михайла Ілляшенка. Крім того, він свого часу неабияк працював і з фондом Ігоря Палиці «Новий Луцьк», який спонсорував відвідування вистав у драмтеатрі соціально-незахищеними верствами населення, а також працівниками шкіл, дитсадків, бібліотек тощо. Також Глива їздив районами Волині у своєрідні поліські гастролі із благодійним фондом «Новий Луцьк», які відбувались саме під час виборчої кампанії 2015-2016 років.

Так, у сезон безплатних спектаклів виборці мали змогу відвідати вистави «Сурогатна мати», «Три ідеальних подружжя», «Ханума», «Неймовірні пригоди в готелі класу «LUX», «Дуже проста історія» та навіть «Назар Стодоля» і «Століття Якова». Проте, за розмовами про викуплені квитки на вистави та активну фінансову підтримку театру зі сторони Ігоря Палиці — Анатолій Глива такі не оприлюднив жодних звітів.

Це не єдині фінансові претензії, які мали свого часу працівники театру до свого директора. Так, не маючи законних на те підстав, Анатолій Глива активно виписував собі премії у 100% розмірі посадового окладу за інтенсивність і виконання плану. Це в той час, коли актори отримували за вислугу років та звання 15-25%, директор максимум, на що мав би право, так це на 50% премії. Та й то не щомісяця.

Однак, коли свого часу здійнявся галас навколо махінацій з квитками, виписуванням премій акторам та «купівлею» ролей у виставах, колективу відкрились і дещо інші дані. Виявилось, що Анатолій Глива сам себе преміював у 100% обсязі. Також він не забував і про своїх ближніх. Ті, хто обіймав якусь посаду в театрі, також отримували преміальні. І це в той час, коли акторам ледь не з боєм доводилось вибивати обіцяні надбавки за 10-12 годинний робочий графік перед прем’єрами вистав.

Також працівники театру постійно нарікають на жадібність Анатолія Гливи. Мовляв, гроші на сценічних костюми у директора доводилось ледь не вибивати. Не менш цікавим є і той факт, що у театрі поруч з ним працює і 3 його близьких родичів. Проте за стільки років питання конфлікту інтересів і формальної підзвітності так ніхто і не підняв.

Проте якщо Анатолій Глива разом з великими досвідом має відповідну спеціалізацію – організація і управління театральною справою, то другий кандидат — звичайний хореограф.

Ігор Власюк виявився не менш цікавою особистістю з умінням грати дві ролі одночасно. Так, у 2011 році він оперативно з рядових танцюристів вибився одразу на місце Анатолія Гливи — у заступники директора Волинського драмтеатру. Вочевидь, неабияку роль у цьому зіграли родинні зв’язки, адже ні для кого у театрі не є секретом те, що потрапив він на посаду завдяки своєму швагру — екс-міністру культури. Свого часу, саме з міністерства прийшла вказівка взяти Ігоря Власюка на посаду заступника директора.

Тож, Анатолій Глива пригрів під своїм крилом молодого хореографа, який зараз активно шукає можливості зайняти місце директора драмтеатру. Зокрема, працівники розповіли про те, як він активно агітує штат підтримати його кандидатуру розповідаючи, що Анатолію Гливі вже час на пенсію.

Чоловік розповідає про не надто прозору фінансову діяльність директора. В той же час працівники театру пліткують про низку провальних гастролів, які організовував Ігор Власюк, що є не надто хорошим показником рівня його організаторських та управлінських якостей. Не менш цікавим є той факт, що цей кандидат колись «засвітився» у кримінальній справі зі стріляниною, яку влаштував його товариш, у той час, як сам Ігор Власюк сидів у його машині.

Наразі ж він активно збирає серед працівників Волинського драмтеатру власну «групу підтримки». Окремі працівники відзначають, що Ігор Власюк, хоч і не має відповідної освіти, як Анатолій Глива, та є досить амбітним і комунікабельним, який завжди знайде найлегший шлях виходу з ситуації.

Проте, є і ті, хто не вірить у його добропорядність і професійну готовність очолити такий великий театр.

Третім кандидатом на посаду директора Волинського драмтеатру виявилась жінка — волинська режисерка та письменниця Наталія Максимчук. Вона не мала досвіду роботи в цій установі, однак є засновником аматорського театру «Вперше». Жінка має музичну та режисерську освіту, є ініціатором та учасником низки мистецьких, благодійних та соціальних проектів. Наразі Наталія Максимчук працює режисером клубу «Патріот Батьківщини» при Палаці культурі, де заснувала аматорський театр «Маски життя».

У мистецькому середовищі Луцька її називають трудоголіком, а коли мова йде про якість арт-продукту — безкомпромісною. Також Наталія Максимчук пише драматичні твори і є авторкою двох книг. Лучанам вона вже добре відома як автор низки арт-п’єс, постановок та імпрез. Театрали розповідають, що з нею комфортно працювати, однак значного досвіду управління театром Наталія не має. Чи вплине це на думку суддів не відомо, та своїм мотиваційним листом режисерка вже дала зрозуміти, що готова до прогресивного перезавантаження Волинського театру загалом.

Таким чином, вже 21 червня кандидати на посаду директора матимуть змогу представити перед журі свої плани щодо майбутнього розвитку Волинського драмтеатру імені Тараса Шевченка. Саме незалежна комісія визначить, хто з них очолить установу на наступні 5 років. До того часу громадськість має змогу надати комісії власні зауваження та запитання щодо кожного з кандидатів. Тож невдовзі стане відомо, хто обійме посаду директора і що очікує на театр.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!