Луцька суддя засекретила від людей, як Палиця ходить на роботу

Волинський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову журналіста порталу «Четверта влада» Юрія Горбача проти Волинської обласної ради щодо надання інформації про відвідування головою ради Ігорем Палицею свого робочого місця та про перебування його у відпустках, відрядженнях і на лікарняних з часу обрання на посаду.

Відповідну постанову суддя Оксана Андрусенко, - пише Четверта влада.

Горбач двічі звертався із запитом щодо доступу до публічної інформації до Волинської обласної ради. Прагнув дізнатися коли і скільки разів голова облради Ігор Палиця скористався своїм правом на щорічну оплачувану відпустку, відпустку без збереження заробітної плати та коли і скільки часу перебував у відрядженнях та не виходив на роботу у зв`язку з хворобою. А також які виплати йому здійснювали за це з часу обрання його на посаду.

Запити зумовлені тим, що Ігор Палиця є одним з найнепублічніших політиків Волині: його не зустрінеш на більшості публічних заходів за участі представників Волинської обласної ради(участь в таких заходах зазвичай беруть його заступники, – авт.), представникам ЗМІ майже неможливо потрапити до кабінету голови облради, бо там стоїть охорона.

Фактично самого посадовця можна зустріти лише на сесіях Волинської обласної ради та у соцмережах, де він інколи публікує свої заяви з актуальних подій. Тож виникло питання: а чи дійсно посадовець щодня відвідує своє робоче місце і належним чином виконує свої посадові обов`язки?

Проте, двічі у Волинській обласній раді відмовилися надавати зазначену інформацію, зазначивши лише що за 15 місяців роботи на посаді Ігорю Палиці нараховано 109,985 тисячі гривень зарплати, яку, після сплати податків повернули в дохідну частину місцевого бюджету.

Тож журналіст у квітні подав позов до суду.

Для прикладу, у Волинській обласній державній адміністрації надали вичерпну інформацію на аналогічний запит стосовно відвідування свого робочого місця головою ОДА Володимиром Гунчиком.

У судовому засіданні юрист Волинської облради Світлана Хороша озвучила позицію, що запитувана інформація не є інформацією, яка отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених законодавством. Мовляв, ця інформація не відрізняє такої інформації з-поміж іншої, що створюється в процесі діяльності будь-якої юридичної особи. Також вона додала, що документи, в яких міститься запитувана інформація, мають внутрішньовідомчий характер.

Суддя погодилася з позицією відповідача.

«Суд вважає, що дана інформація не має ознак публічної інформації, оскільки запитувані відомості є предметом, що виник у зв`язку із здійсненням трудових відносин між відповідачем та його посадовою особою, і має внутрішньовідомчий характер. З аналізу норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що запитувані позивачем відомості не належать до інформації, що була отримана чи створена в процесі виконання Волинською обласною радою повноважень, визначених законодавством», – зазначила суддя Оксана Андрусенко у постанові.

Крім того, суд повважав, що запитувана інформація не є готовим продуктом, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, а потребує систематизації і підготовки окремих документів, що в свою чергу унеможливлює надання інформації на запит на підставі та в межах Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Зрештою, суддя Оксана Андрусенко постановила відмовити у задоволенні позову.

«На наше переконання, постанова Волинського окружного адміністративного суду є незаконною, а тому ми будемо подавати на неї апеляційну скаргу. Ми не можемо погодитись із тим, що в процесі виконання обласною радою своїх владних повноважень (виконання своїх обов`язків) створюється не публічна, а якась інша інформація, природа якої судом навіть не визначена. Можливо суд вважає її приватною? Але чому тоді про це нічого не говорить - не зрозуміло», - зазначила адвокат, медіа-юрист ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко.

«Крім того, якщо суд вважає, що доступ до цієї інформації є обмеженим, він повинен був застосувати трискладовий тест, щоб аргументувати такий свій висновок. Відтак, він зобов`язаний був зазначити в своєму рішенні, яким законом заборонено доступ до запитуваних відомостей та документів, які законні інтереси можуть постраждати, якщо надати запитувану інформацію і аргументувати, чому шкода від поширення запитуваної інформації переважає шкоду від її неоприлюднення. Проте цього зроблено не було. Висновки та мотиви суду, викладені в постанові, є поверховими та непереконливими, а головне – не мають під собою законних підстав. Тому ми наразі готуємо апеляційну скаргу», – додала Людмила Опришко.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!